Глава 23. РИНКИ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ЯК ПРЕДМЕТ ... Слід зауважити, що національний законодавець був вимушений ураховувати міжнародні та європейські стандарти і підходи погонно діяльності у сфері запобігання

Слід зауважити, що національний законодавець був вимушений ураховувати міжнародні та європейські стандарти і підходи погонно діяльності у сфері запобігання використанню фінансової системи:і мстою відмивання грошей.

Передусім це стосується діяльності ФАТФ (РАТР) — Спеціаль­ної фінансової комісії з проблем відмивання, коштів¹. У Спеціальній програмі боротьби з відмиванням коштів, що складається із 40 реко­мендацій, представленій у 1990 р. (її двічі переглядали — у 1996 та 2003 р.), визначено чотири напрями питань: 1) установлення кри­мінальної відповідальності за відмивання коштів; 2) ужиття попе­редніх та конфіскаційних заходів; 3) зміцнння фінансової системи; 4) міжнародне співробітництво.

Через зазначені рекомендації має місце уніфікація «відмивочно-і'о» законодавства країн, що є членами міжнародних фінансових від­носин, у тому числі ЄС. Вимоги ФАТФ, попри рекомендаційний ха­рактер, істотно впливають на заходи з внесення змін до національного законодавства з питань відмивання коштів як у країнах, що є члена­ми ФАТФ, так і в інших. Зокрема, переважна частина рекомендацій ФАТФ увійшла до Директиви Ради ЄС із запобігання використан­ню фінансової системи для відмивання коштів, прийнятої у червні 1991 р., а також до законів країн ЄЄ. та держав члені» ФАГФ.

Із лютого 2000 р. ФАТФ веде списки країн та територій, що сла­бо протидіють або ухиляються, на її погляд, від боротьби з відмиван­ням коштів. Включення до так званого «чорного списку» ФАТФ (ИССТ Іізі) відбивається на рейтингу країни та на ставленні міжна­родної спільноти до її комерційних підприємств, фінансових посе­редників тощо. ФАТФ може рекомендувати іншим державам не під­тримувати ділових зв'язків та не провадити фінансових операцій з установами та фірмами таких країн. На момент формування список складався переважно з офшорних зон, однак їх уряди досить швидко погодилися співробітничати. Україна перебувала в чорному списку у 2001—2003 рр., до прийняття відповідного національного законодав­ства з протидії відмиванню коштів (зокрема, ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», актів уряду й центрального банку) та вжиття ряду інших заходів, спрямованих на зменшення кількості правопорушень у фі­нансовій сфері.