Термінологічний словник. Дивідендна політика – складова частина загальної політики управління прибутком, зміст якої полягає в оптимізації про­пор­цій між частинами прибутку

Дивідендна політика – складова частина загальної політики управління прибутком, зміст якої полягає в оптимізації про­пор­цій між частинами прибутку, що споживаються та капіталі­зу­ються.

Ефект операційного важелю (левериджу) – обумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних і перемінних вит­рат на формування фінансових результатів під час зміни обсягів виробництва.

Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства.

Маржинальний дохід – це різниця між виручкою та умовно-перемінними витратами.

Маржинальний прибуток – різниця між виручкою від реа­лізації та змінними витратами. Це та сума прибутку, що спря­мовується на покриття постійних затрат і формування прибутку.

Нерозподілений прибуток– сума прибутку, що реінвес­то­ва­на в підприємство, або сума непокритого збитку.

Основна мета політики розподілу прибутку – оптимізація пропорцій між його частинами, що капіталізуються та спожи­ваються.

Основна мета управління формуванням прибутку – ви­яв­лення основних чинників, що визначають його кінцеві розміри та пошук резервів подальшого зростання.

Податкова політика підприємства – це комплекс заходів, спрямованих на зменшення об’єкта оподаткування та формуван­ня грошового потоку податкових платежів, найбільш сприятли­вого для підприємства.

Прибуток – кінцевий фінансовий результат діяльності під­приємства, що являє собою різницю між загальною сумою до­ходів і витрат на виробництво й реалізацію продукції (вико­нан­ня робіт, надання послуг).

Прибуток – основний узагальнюючий показник фінансових результатів роботи комерційного підприємства, це одне з основ­них завдань його діяльності.

Прибуток– це втілений у грошовій формі чистий дохід під­приємця на вкладений капітал, що характеризує його вина­го­роду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у про­цесі здійснення цієї діяльності.

Прибуток – це найважливіша фінансова категорія, що ві­дображає позитивний фінансовий результат господарської ді­яльності підприємства, характеризує ефективність виробництва й у кінцевому підсумку свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Прибуток – це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Рентабельність – показник, що характеризує рівень при­бут­ковості підприємства або продукції та вимірюється у відсотках.

Розподіл прибутку– спрямування прибутку на формування доходів бюджетів і на задоволення власних потреб суб’єктів гос­подарської діяльності.

Санаційний прибуток – прибуток, що виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, час­ток) за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав, або в результаті їх безкоштовної передачі до анулювання, а також під час одержання підприємством безповоротної фінансової допо­моги, у тому числі в результаті списання кредиторської забор­гованості.

Собівартість продукції – грошовий вираз всіх затрат, пов’я­заних із використанням у процесі виробництва й реалізації про­дукції, матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів, крім того, включає податки і обов’язкові збори згідно з діючим законодавством.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, при якому сума чистого доходу підприємства дорівнює загальній сумі постійних витрат.

Управління прибутком у вузькому розумінні – збільшення доходів підприємства, зменшення витрат, формування та реалі­зація ефективної податкової політики, оптимальний розподіл прибутку.

Управління прибутком у широкому розумінні – система заходів щодо впливу суб’єкта управління (фінансових менед­жерів) на об’єкти управління (фінансові ресурси) з метою за­безпечення добробуту власників капіталу, максимізації ринкової вартості підприємства й забезпечення його розширеного від­тво­рення.

Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових від­носин підприємства; визначається сукупністю виробничо-гос­подарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фі­нан­сових ресурсів.

Чистий прибуток – частина прибутку підприємства, що за­лишається в його розпорядженні після сплати всіх видів по­датків і вирахування собівартості продукції (товарів, робіт, по­слуг).