Термінологічний словник. Антикризове управління – це управління, що спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів та усунення загроз появи кризових ситуацій

Антикризове управління – це управління, що спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів та усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи – аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з най­мен­шими втратами й негативними наслідками.

Антикризове фінансове управління – це система прийомів і методів управління фінансами, спрямована на попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства.

Банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через засто­су­вання ліквідаційної процедури.

Банкрутство – це неспроможність підприємства своєчасно розраховуватися за своїми боргами перед кредиторами й бюд­жетом у результаті недостатньої кількості активів у ліквідній формі.

Банкрутство – це процес, що характеризує реалізацію ка­та­строфічних ризиків підприємства під час здійснення фінансової діяльності, внаслідок чого воно нездатне задовольнити в пе­ред­бачені терміни висунуті з боку кредиторів вимоги й виконати зобов’язання перед бюджетом.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника – це про­це­дура ліквідації неспроможного підприємства, що здійснюється позасудовими органами, на підставі рішення власників або уго­ди, укладеної між власниками даного підприємства та креди­то­рами й під контролем останніх.

Корпоративна реструктуризація (реорганізація) – пов’я­зана з реорганізацією підприємства; її наслідки: повна або част­кова зміна власника статутного капіталу; створення нових юри­дичних осіб та (або) організаційно-правової форми органі­за­ції бізнесу.

Навмисне банкрутство – характеризує умисне створення (чи збільшення) керівником чи власником підприємства його не­платоспроможності; нанесення ними економічної шкоди підпри­ємству у власних інтересах або в інтересах інших осіб; свідомо некомпетентне фінансове управління.

Негативні грошові потоки – це приріст інвестицій (витрат) на належне утримання основних засобів та чистий робочий ка­пітал (придбані сировина й матеріали за рахунок власного капі­талу).

Оперативний механізм фінансової стабілізації – базується на принципі «відсіку зайвого», а це означає, що підприємство за рахунок аварійних (захисних) заходів повинно будь-якими методами скоротити власні боргові зобов’язання та віднайти додаткові грошові кошти.

Основне завдання фінансового менеджменту під час санації підприємства – правильне визначення потреби в капі­талі для проведення санації та мобілізація фінансових джерел санації підприємств.

Позитивні грошові потоки – це всі можливі надходження власного капіталу підприємства.

Політика антикризового фінансового управління – це час­тина фінансової стратегії підприємства, що полягає у своєчасній діагностиці фінансового стану підприємства та розробці спе­ці­альних заходів і механізмів щодо уникнення банкрутства.

Примусова ліквідація підприємства – це процедура лікві­дації неспроможного підприємства, що здійснюється за рішен­ням Господарського суду (як правило, у процесі провадження справи про банкрутство).

Реальне банкрутство – характеризує повну неспроможність підприємства відновити у прогнозованому періоді свою фінан­сову стійкість і платоспроможність внаслідок реальної втрати власного капіталу.

Реорганізація – це повна або часткова зміна власників кор­поративних прав підприємства, зміна організаційно-правової фор­ми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних під­розділів або створення на базі одного підприємства декількох, наслідком чого є передання, прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступникам.

Реструктуризація – це структурна перебудова з метою забезпечення ефективного розподілу й використання всіх ре­сурсів підприємства (матеріальних, фінансових, трудових, землі, технології), що полягає у створенні комплексу бізнес-одиниць на основі поділу, об’єднання, ліквідації (передачі) чинних та організації нових структурних підрозділів, приєднання до підприємства інших підприємств, придбання визначальної част­ки у статутному капіталі або акцій сторонніх організацій.

Реструктуризація – це сукупність заходів щодо комп­лекс­ного приведення умов функціонування компанії у відповідність із динамічними умовами ринку та розробленою стратегією її розвитку.

Реструктуризація активів – включає в себе заходи, резуль­татом яких є зміни у структурі та складі активної сторони ба­лансу.

Реструктуризація виробництва – передбачає внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підпри­єм­ства з метою підвищення його рентабельності та конкуренто­спроможності.

Реструктуризація підприємства – це здійснення органі­за­ційно-господарських, фінансово-економічних, правових, техніч­них заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збіль­шен­ню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підви­щен­ню ефективності виробництва та задоволенню вимог кре­ди­торів.

Реструктуризація управління – передбачає внесення змін в організаційній та в управлінській сфері підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності.

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-тех­нічних і правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-тех­ніч­них і правових можливостей, які визначають здатність до ус­піш­ного проведення його фінансової санації.

Санаційний аудит – проводиться аудиторськими компа­нія­ми на замовлення власників підприємства, потенційних сана­торів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фі­нансуванні санації. Основна його мета полягає в оцінці сана­ційної спроможності підприємства на основі аналізу фінансово-господарської діяльності, наявної санаційної концепції та плану санації.

Санація – це зовнішня допомога підприємству з метою уник­нення його банкрутства, що набуває форми його часткової реор­ганізації.

Санація – це комплекс послідовних взаємозв’язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організацій­но­го, соціального характеру, спрямованих на виведення суб’єкта господарювання з кризи та відновлення або досягнення ним прибутковості й конкурентоспроможності.

Санація – це система заходів щодо фінансового оздо­ров­лення підприємства, що реалізується за допомогою юридичних і фізичних осіб із зовні, які спрямовані на недопущення об’яви підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації.

Система раннього попередження та реагування – це осо­блива інформаційна система, що сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на під­приємство як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища.

Стратегія – це узагальнена модель дій, необхідних для до­сягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, що забез­пе­чили б компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стра­тегії – у виборі найкращих варіантів розвитку фірми та в оп­тимізації політики капіталовкладень.

Тактичний механізм фінансової стабілізації – базується на принципі фінансової рівноваги, а це означає, що позитивні гро­шові потоки підприємства повинні дорівнювати його нега­тив­ним грошовим потокам.

Технічне банкрутство – характеризує стан неплато­спро­мож­ності підприємства, що викликаний суттєвим про­стро­чен­ням його дебіторської заборгованості.

Фіктивне банкрутство – це дії окремих осіб щодо залу­чен­ня капіталу із зовнішніх джерел із метою власного збагачення, а потім здійснення самоліквідації підприємства, щоб не спла­чу­вати за борговими зобов’язаннями.

Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності під­приємства й обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві.

Фінансова реструктуризація – пов’язана зі зміною струк­тури та розмірів власного й позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.