Тести до теми. 1. Визнана господарським судом нездатність боржника від­но­вити свою платоспроможність і задовольнити визнані су­дом вимоги кредиторів не інакше

1. Визнана господарським судом нездатність боржника від­но­вити свою платоспроможність і задовольнити визнані су­дом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, – це:

а) санація; в) діагностика;

б) банкрутство; г) ліквідація.

2. Боржниками можуть бути:

а) лише юридичні особи, які зареєстровані як суб’єкт під­при­ємництва;

б) юридичні та фізичні особи;

в) лише фізичні особи, які зареєстровані як суб’єкт підпри­єм­ництва;

г) резиденти та нерезиденти.

3. Підставою для порушення справи про банкрутство є:

а) необхідні докази;

б) заява кредитора, боржника або прокурора;

в) боргове зобов’язання;

г) правильні відповіді а) і б).

4. Фаза розбалансованості діяльності підприємства й обме­жених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві, – це:

а) банкрутство; в) санація;

б) фінансова криза; г) ліквідація.

5. Після продажу майна підприємства-банкрута вимоги, що задовольняються в останню чергу:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги щодо сплати податків і зборів;

в) вимоги щодо повернення внесків членів трудового колек­тиву до статутного фонду підприємства;

г) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам.

6. Домовленість між боржником і кредитором стосовно від­строчки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформлюється угодою сторін – це:

а) взаємна угода; в) договір розстрочки;

б) договір миру; г) мирова угода.

7. Вид банкрутства, коли підприємство не може відновити ко­лишній фінансовий стан, визнається банкрутом юридично:

а) навмисне; в) фіктивне;

б) реальне; г) технічне.

8. Вид банкрутства, коли підприємство має дебіторську за­бор­гованість, потребує санації:

а) навмисне; в) фіктивне;

б) реальне; г) технічне.

9. Вид банкрутства, коли проводяться дії окремих осіб щодо залучення капіталу із зовнішніх джерел із метою власного збагачення, неправдиве оголошення себе банкрутом:

а) навмисне; в) фіктивне;

б) реальне; г) технічне.

10. Антикризове фінансове управління – це:

а) частина фінансової стратегії підприємства, що полягає в діагностиці фінансового стану підприємства та розробці спеціальних заходів, механізмів;

б) система прийомів і методів управління фінансами, спря­мована на попередження фінансової кризи;

в) зовнішня допомога підприємству з метою уникнення його банкрутства, що набуває форми його часткової реорга­ні­зації;

г) система методів, форм і засобів організації грошових від­но­син підприємства.

11. Механізм фінансової стабілізації, що діє за принципом «від­сік зайвого», при якому підприємство за рахунок ава­рій­них заходів скорочує власні боргові зобов’язання та знаходить додаткові грошові кошти – це:

а) оперативний;

б) тактичний;

в) стратегічний.

12. Мирова угода може бути укладена...

а) на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство;

б) на етапі прийняття ухвали про порушення справи про банкрутство;

в) на підсумковому засіданні господарського суду.

13. Неспроможність підприємства фінансово забезпечити свою поточну господарську діяльність – це:

а) банкрутство; в) криза;

б) фінансова криза; г) депресія.

14. Фаза розбалансованої діяльності підприємства й обме­же­них можливостей впливу його керівництва на фінансові від­носини, що виникають на цьому підприємстві, – це:

а) банкрутство; в) криза;

б) фінансова криза; г) депресія.

15. Що являє собою стан неплатоспроможності підприємства, викликаний суттєвим простроченням його дебіторської за­боргованості?

а) реальне банкрутство;

б) технічне банкрутство;

в) навмисне банкрутство;

г) санацію.

16. Дії окремих осіб щодо залучення капіталу із зовнішніх дже­рел із метою власного збагачення, а потім здійснення само­ліквідації підприємства, щоб не сплачувати за борговими зо­бов’язаннями – це:

а) реальне банкрутство;

б) навмисне банкрутство;

в) фіктивне банкрутство;

г) санація.

17. Умисне створення (чи збільшення) керівником чи власником підприємства його неплатоспроможності; нанесення ними економічної шкоди підприємству у власних інтересах або в інтересах інших осіб; заздалегідь некомпетентне фінансове управління – це:

а) реальне банкрутство;

б) навмисне банкрутство;

в) фіктивне банкрутство;

г) санація.

18. Яку відому у світовій практиці фінансового менеджменту модель діагностики банкрутства недоцільно викорис­тову­вати в Україні?

а) модель Краузе; г) модель Спрінгейта;

б) модель Беермана; д) модель Тоффлера;

в) модель Альтмана; е) модель Тисшоу.

19. До екзогенних факторів, що призводять до виникнення криз у розвитку підприємства, відносять:

а) загальноекономічні; г) технічні;

б) фінансові; д) організаційні;

в) виробничі; е) політичні.

20. Розрізняють такі рівні масштабу кризи:

а) локальна, галузева, глобальна;

б) легка, глибока, катастрофа;

в) структурна та фінансова;

г) глибока та фінансова.

21. Приріст інвестицій (витрат) на належне утримання ос­новних засобів і чистий робочий капітал (придбані сировина й матеріали за рахунок власного капіталу) – це:

а) позитивні грошові потоки;

б) негативні грошові потоки;

в) грошові потоки;

г) дискретні грошові потоки;

д) платіжний календар;

е) грошове сальдо.

22. Механізм фінансової стабілізації, що базується на зміні фі­нансової стратегії від скорочення на розвиток – це ׃

а) оперативний механізм фінансової стабілізації;

б) тактичний механізм фінансової стабілізації;

в) стратегічний механізм фінансової стабілізації;

г) реорганізація та реструктуризація підприємства.

Питання для самостійного опрацювання теми

Фактори, що зумовлюють кризовий фінансовий розвиток під­приємства.

Поняття та форми санації, пов’язані з реорганізацією під­при­ємства й реструктуризацією боргу.

Фінансове забезпечення ліквідаційних процедур при бан­крут­стві.

Проект санації.

Виконайте реферати з теми.

Виконайте завдання для самостійної роботи з теми.

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід скористатись літературними джерелами, періодичними видан­ня­ми та ресурсами Інтернету.