Право на запозичення місцевих органів самоврядуванняДещо Інакше законодавство вирішує можливість отримання І погашення запозичень місцевими органами самоврядування1. Внутрішні запозичення мають право здійснювати виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради : (ст. 16 Бюджетного кодексу). Запозичення до бюджетів розвитку, які в місцевих бюдже-тах є складовою частиною спеціального фонду, здійснюються:на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету. Причому вони не можуть перевищувати 10 відсотків ї видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується об- . слуговування боргу. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню з вини позичальника буде порушено графік, відповідна рада не має права на нові запозичення протягом п'яти наступних років. Тепер Бюджетним кодексом заборонено надавати позички з..'-, одного бюджету до іншого. У випадках касового розриву, що; виникає при виконанні загального фонду місцевого бюджету, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради можуть отримувати короткотермінові позички у фінансо-: во-кредитних установах на термін до трьох місяців, але у межах поточного бюджетного періоду, тобто заборгованість обо-■!і в'язково погашається до кінця бюджетного року. Контрольні запитання 1. Поняття правового інституту державних та муніципальних запозичень. 2. Що таке державний та муніципальний борг? 3. Що таке управління державним боргом? 4. Форми зовнішнього державного боргу. ' Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення запозичень до місцевих бюджетів" від 24 лютого 2003 р. Фінансове право України 5. Гранична величина боргу країни, хто визначає її і хто застосовує заходи у випадках її перевищення? 6. Що таке державний і муніципальний кредит? Які особливості цих відносин Ви знаєте? 7. Класифікація державних позик. 8. Поясність терміни—номінальна, емісійна і курсова вартість, реальний і номінальний дохід цінного паперу. 9. Право на запозичення місцевих органів самоврядування. Глава 15. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ • Страхування — одна з ланок фінансової системи держави • Види і форми особистого і майнового страхування • Органи, що здійснюють страхування в умовах демонополізації страхової справи • Які відносини при страхуванні регулюються фінансовим правом і чому? • Які органи держави здійснюють нагляд і регулювання страхових відносин? • Якому уповноваженому органу виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг Закон України "Про страхування" доручає безпосереднє регулювання і нагляд за учасниками страхового ринку, його права й обов'язки? • Які відносини між страховиком і страхувальником регулюються цивільно-правовими нормами? § 1. Поняття страхування, його завдання і функції Страхування — це врегульований правовими нормами процес формування цільових фондів коштів на відшкодування шкоди при виникненні непередбачених явищ, а також на надання матеріальної допомоги громадянам при настанні певних подій в їх житті. Таким чином, страхування передбачає в основному рух грошових потоків від страхувальників до страховиків, а потім при настанні певних подій — від страховиків до страхувальників. Як і в давнину, окремі господарства і держава повинні \ безпечнювати себе від несподіванок (недарма це явище має и;пву "страхування" — від кореня слова "страх") і робити за-м.іси фуражу, палива, сировини тощо.
|
