ЗАНЯТТЯ 32

Тема. Числа 1—10. Геометричні фігури.

Мета:закріпити навички порядкової та кількісної лічби в межах

10, знання про склад числа, уміння розв’язувати прості за-

дачі на основі взаємозв’язку цілого й частин; продовжува-

ти формувати вміння знаходити в навколишньому оточен-

ні предмети, які нагадують форму кулі, куба, циліндра,

піраміди; розвивати творчу уяву, фантазію; виховувати

доброту, уважність.

Матеріали: демонстраційний: «чарівний» мішечок, геометричні фігу-

ри (круг, овал, квадрат, трикутник, кожної по 10), буді-

вельний набір, предмети об’ємної форми з різного матеріа-

лу, картки із цифрами 0—9, знаками «+», «», «=»;

роздавальний: набір геометричних фігур (круг, овал,

квадрат, трикутник (кожної по 10), картки із цифрами

0—9, знаками «+», «», «=», моделі доміно: на першій час-

тині написано число у межах 10, друга частина порожня;

олівці.

Хід заняття

1. Психогімнастика

2. Гра «Чарівний мішечок».

П р и м і т к а. У мішечку предмети з будівельного набору, які

нагадують за формою кулю, куб, циліндр, піраміду.

Вихователь пропонує дітям по черзі вибрати в мішечку будь-

який предмет і на дотик визначити його форму, матеріал, із якого

він зроблений. Потім цей предмет показується іншим, й діти пере-

віряють правильність сказаного.

Наприкінці гри вихователь залишає на столі всі предмети та

просить розповісти, чим вони схожі, чим відрізняються.

3. Гра «Архітектори».

На фланелеграфі розміщено малюнки із зображенням будівель

з кубів, циліндрів, куль. Можна використати будівельні набори,

у такому разі будівлі доцільно розмістити на килимку чи на столі

вихователя.

— Ведмежа, зайча й лисеня вирішили побудувати для своїх

друзів дитячий майданчик і взяли будівельний набір. Подивіться,

що у них вийшло. Скажіть, що побудували друзі?

— Які фігури вони використали? Скільки у будівлях кубів?

куль? циліндрів?

4. Фізкультхвилинка.

Вихователь пропонує дітям стати в круг й виконувати рухи

відповідно до тексту (масаж ніг, рук, обличчя).

Ось прокинулася ніжка — мі її погладим трішки.

Пальчики пройшли по ніжці, як мурашка по доріжці.

Гладить, коле і лоскоче, загартовувати хоче.

Приготуйся, права ніжко, ми й тебе погладим трішки.

Пальці швидко пробігають, лікотець нам розвивають.

Вправні пальчики мої — здоровіші будуть всі.

Метелики прилетіли і на наші щічки сіли.

Крильцями полоскотали — діти враз веселі стали.

5. Розв’язування задач.

У завданні подані три задачі. На занятті доцільно виконати

таку кількість задач, яка вміститься в часові рамки та відповіда-

тиме ступеню підготовленості дітей. Біля фланелеграфа може пра-

цювати одна дитина.

П р и м і т к а. У кожної дитини набір геометричних фігур

(круг, овал, квадрат, трикутник, кожної по 10), картки із цифра-

ми 0 —9, знаками «+», «−», «=».

а) Мавпа шила собі жилетку. Зробила в ній чотири петель-

ки і пришила п’ять ґудзиків. Викладіть стільки овалів,

скільки Мавпа зробила петельок.

— Скільки овалів ви виклали? (Чотири.)

— Викладіть під овалами стільки кружечків, скільки

Мавпа пришила ґудзиків. Що ви помітили? (Мавпа при-

шила зайвий ґудзик.)

— Як слід учинити Мавпі? (Вихователь підводить дітей

до того, що треба прибрати ґудзик, тому що петельки вже

ніде робити.)

— Скільки треба забрати ґудзиків? (Один.)

— Скільки стане ґудзиків і петель, якщо забрати один

ґудзик? (По чотири, порівну.)

— Викладіть цю дію за допомогою карток із цифрами

і знаками.

б) Слоненя зірвало з однієї пальми два банани, з іншої —

один. Усі банани воно склало в кошик. Скільки всього ба-

нанів склало слоненя?

в) Папуга вирішив порахувати, скільки всього лап у його

друзів Мавпи й Слоненяти.

— Покладіть стільки квадратів, скільки лап у Мавпи.

— Покладіть стільки трикутників, скільки лап у Слоне-

няти.

— Скільки всього лап у Мавпи й Слоненяти? (Вісім.)

— Удав вирішив порахувати, скільки лап у нього і Папуги.

Викладіть стільки кружечків, скільки лап у Папуги.

Скільки ви виклали кружечків? (Два.)

— Тепер викладіть стільки овалів, скільки лап в Удава.

Чому ви нічого не виклали? (В Удава немає лап.)

— Скільки лап в Удава і Папуги разом? (Дві.)

— Складіть цей приклад за допомогою карток із цифрами

і знаками.

6. Гра «Доміно».

На столах у дітей моделі доміно: на першій частині написано

число у межах 10, друга частина порожня.

— Улюблена гра жителів математичної країни — доміно. Для

того щоб вони могли розпочати гру, допоможіть правильно поста-

вити крапки відповідно до кожної цифри.

7. Підсумок заняття.

— Хто з казкових героїв приходив до нас сьогодні в гості?

— Які завдання наших друзів вам сподобалися найбільше?

— Придумайте свої завдання для наших гостей.

 

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ

Мета:закріпити кількісну і порядкову лічбу, уміння знахо-

дити суміжні числа; вправляти в складанні задач за ма-

люнком; учити виділяти числові дані задачі; повтори-

ти назви геометричних фігур; продовжувати розвивати

вміння порівнювати їх за кольорами, розміром, формою,

учити орієнтуватися в просторі, виконувати словесні інс-

трукції, працювати в парі, групі; розвивати увагу, творчу

уяву, логічне мислення, пам’ять, дрібну моторику рук,

мовлення; виховувати бажання акуратно виконувати всі

завдання.

Матеріали: демонстраційний: сім пелюсток, п’ять карток із зображен-

ням ромашок і незабудок; великі геометричні фігури; ма-

люнок маршруту; плакат із чоловічками для фізкультхви-

линки, малюнок сови;

роздавальний: картки із цифрами 1—10; альбомні аркуші

із зображенням ромашок, на яких написані приклади;

частини різнокольорових геометричних фігур; ігрове поле

для гри «Проклади стежку», набір із семи різнокольо-

рових квадратиків; геометричні ігури для гри «Чарівні

візерунки»; картки зі знаками «+», «», «=»; картки для

складання задач; конверти з малюнками до гри «Не по-

мились»; різнокольорові пелюстки, клей, пензлик, білий

квадрат.

Хід заняття

1. Гра «Будь уважним».

У процесі гри закріплюються кількісна і порядкова лічба,

уміння знаходити суміжні числа, співвідносити число із цифрою;

розвивається увага.

У вихователя п’ять демонстраційних карток із зображеннями

незабудок і ромашок: на першій — одна незабудка; на другій —

дві, і так до п’яти незабудок. У кожної дитини картки із цифрами

1—10.

— Хто готовий вирушити на пошуки пелюсток квітки-семи-

цвітки? Дівчатка, вийдіть і станьте праворуч від дошки, хлопчи-

ки — ліворуч.

— Крокуємо на місці й голосно лічимо від 1 до 10, потім по-

шепки — у зворотному порядку.

Потім вихователь пропонує дітям стати в пари (хлопчик — дів-

чинка) і роздає кожній парі м’яч.

— Хлопчики починають лічбу, говорячи «один», і кида-

ють дівчаткам м’яч; дівчатка продовжують лічити, говорячи

«два», — і м’яч у хлопчиків, і так до 10. (Дану вправу можна

повторити декілька разів, перший — акцентуючи увагу на по-

рядку кидання м’яча, другий — на запам’ятовуванні названих

номерів.)

— А тепер тихенько сідайте на місця. Хлопчики згадують но-

мери своїх м’ячів і викладають необхідні картки із цифрами. (1, 3,

5, 7, 9.)

— Дівчатка згадують номери своїх м’ячів і викладають циф-

ри. (2, 4, 6, 8, 10.)

Потім вихователь просить одного хлопчика назвати свої циф-

ри, решта дітей перевіряють свої картки. Потім таке саме завдан-

ня виконує дівчинка.

— Квіти незабудки, які дружили із квіткою-семицвіткою,

дуже хочуть допомогти нам знайти її пелюстки, тому погодилися

підготувати вас до нелегкої роботи. Ви готові?

Вихователь у будь-якому порядку показує дітям картки із кві-

тами. Діти пошепки перелічують на картці тільки незабудки й по-

казують картку з необхідною цифрою. У ході виконання завдання

вихователь ставить запитання.

— Яку цифру ви показали? Чому?

2. Гра «Ромашкова галявина».

Ця гра сприяє закріпленню вміння працювати в парі, розв’я-

зувати приклади на збільшення і зменшення на 1 у межах десяти.

У кожної дитини картки із цифрами 1—10, альбомний ар-

куш один на двох, на якому намальовані ромашки із приклада-

ми посередині: три ромашки — з жовтими серединками; три —

з блакитними.

— Діти, ви знаєте, що сказали ромашки незабудкам? Вони

знають, де пелюстка! Давайте швидше допоможемо ромашкам

розв’язати приклади.

— Скільки ромашок? (Шість.)

— Чим відрізняються ромашки? (Серединки різного кольору.)

— Домовтеся між собою, на серединках якого кольору кож-

ний буде розв’язувати приклади. Розв’язавши приклад, виберіть

картку з необхідною цифрою і викладіть її на серединку квітки.

(Діти виконують завдання в парах.)

— Та пара, яка першою завершує роботу, піднімає руку вгору.

Вихователь хвалить дітей за виконану роботу і знаходить за-

здалегідь заховану першу пелюстку жовтого кольору, прикріплює

її на фланелеграфі.

3. Гра «Збери ліхтарики».

У ході гри закріплюється вміння складати цілу геометричну

фігуру із чотирьох рівних частин, розвивається увага.

На фланелеграфі вихователь прикріплює великі геометричні

фігури: червоне коло, синій квадрат, зелений трикутник, жовтий

прямокутник, жовтогарячий квадрат. (Кількість фігур залежить

від кількості дітей у групі.)

— Діти, тільки-но світлячки зібралися нам допомогти, як на-

летів злий холодний вітер і розбив всі їхні ліхтарики. Подивіться,

які вони були гарні!

— Яких кольорів ліхтарики?

— На які геометричні фігури вони схожі? (На круг, квадрат,

трикутник, прямокутник.)

— Скільки геометричних фігур у ліхтарику? (Чотири.)

— Світлячки зібрали всі різнокольорові частинки-уламки.

Давайте допоможемо скласти ліхтарики та знайдемо другу пелюс-

тку квітки-семицвітки.

Вихователь роздає кожній дитині по шматочку геометричної

фігури. Діти виходять на середину кімнати, шукають «уламки»

однакового кольору й форми одне в одного, складають свої ліхта-

рики на килимку. Вихователь допомагає тим дітям, у яких виник-

ли труднощі.

Діти сідають на місця, вихователь знаходить наступну пелюс-

тку (черговість кольорів пелюсток — на розсуд вихователя), крі-

пить її на фланелеграфі.

4. Гра «Проклади стежку».

У процесі гри закріплюються вміння орієнтуватися на площині

аркуша, використовуючи слова вгору, вниз, ліворуч, праворуч.

У кожної дитини альбомний аркуш, розділений на 20 кліти-

нок (у лівому нижньому квадратику намальований зайчик, у пра-

вому верхньому — ялинка); набір із семи різнокольорових квад-

ратів різних кольорів одного розміру, який не перевищує розмір

клітинок на альбомному аркуші.

На фланелеграфі вихователь кріпить маршрут.

→ ↑ ↑ → → ↑ →

— Діти, прибіг зайчик і сказав, що бачив пелюстку на галя-

вині під ялинкою. Він готовий нас провести до цього місця. Щоб не

заблукати, ми будемо позначати стежку різнокольоровими квад-

ратиками. Розгляньте уважно галявинку. На які фігури вона роз-

ділена? (На квадратики.)

— Покажіть пальчиком лівий нижній квадратик, лівий верх-

ній, правий верхній, правий нижній.

— На якому квадратику сидить зайчик? (На лівому ниж-

ньому.)

— Де росте ялинка? (На правому верхньому.)

— Зайчик стрілочками позначив маршрут. Давайте уважно

розглянемо маршрут і назвемо напрямок, у якому будемо йти по

стежці, щоб не заблукати.

Вихователь по черзі показує указкою стрілочки, діти хором

називають напрямок. За командою вихователя діти починають

викладати стежку за даним маршрутом в себе на альбомних ар-

кушах. Хто завершує роботу, мовчки піднімає руку. Вихователь

спостерігає за виконанням завдання, допомагає тим, кому важко

впоратися самостійно.

Наприкінці гри вихователь із дітьми дякує зайчикові, знахо-

дить третю пелюстку, прикріплює її на дошці поруч з іншими.

5. Гра «Чарівні візерунки».

У ході гри закріплюються знання про геометричні фігури,

уміння розділити їх за кольорами, формою; розвивається увага.

У вихователя шість різнокольорових геометричних фігур ве-

ликого розміру: червоний квадрат, синій трикутник, жовтий круг,

коричневий багатокутник, жовтогарячий овал, зелений прямокут-

ник; картки з малюнками візерунків із цих фігур.

— Діти, ви знаєте, що зайчик прошепотів мені на вушко, коли

тікав додому? Він чув, що четверту пелюстку допоможуть знайти

чарівні візерунки.

Вихователь роздає шістьом дітям геометричні фігури, при-

кріплює на фланелеграфі візерунок у смужці із цих фігур. Діти

його розглядають, виходять до дошки та складають такий самий

візерунок з фігур, які в них у руках. Решта перевіряють правиль-

ність виконання завдання. Потім вихователь роздає ці фігури ін-

шим дітям і прикріплює на фланелеграфі наступний візерунок

тощо; гра триває, поки всі діти не візьмуть участь у ній.

Наприкінці гри вихователь знаходить пелюстку, яка сховала-

ся, і кріпить її поруч із іншими.

6. Гра «Незвичайні чоловічки».

Вихователь говорить, що п’яту пелюстку знайшли незвичайні

чоловічки. Але вони поки не можуть нам її віддати, тому що з нами

не знайомі. Щоб із ними познайомитися, треба повторити всі їхні

рухи. Вихователь прикріплює на фланелеграф плакат із чоловіч-

ками. Спочатку діти не поспішаючи повторюють усі їхні рухи по

порядку, потім — швидко й у різному порядку.

Наприкінці гри вихователь знаходить пелюстку і прикріплює

її поруч з іншими.

7. Гра «У гостях у тітоньки Сови».

У процесі гри закріплюється вміння складати за малюн-

ком і розв’язувати найпростіші задачі з діями на додавання

й віднімання.

У кожної дитини картки із цифрами 1—5, знаками «+»,

«−», «=»; картка з малюнком для складання задачі. Вихователь

викладає малюнок сови на фланелеграф.

— Тітонька Сова готує завдання для лісової школи. Давайте

подивимося, що вона приготувала для тваринок. (Вихователь

викладає на фланелеграф картку з малюнком.)

— Як ви думаєте, навіщо вона приготувала такі малюнки?

(Для складання й розв’язання задач.)

— Давайте спробуємо повчитися в лісовій школі і складемо

задачі за малюнками Сови.

Діти складають задачі за малюнками, викладають за допомо-

гою карток із цифрами й знаками приклади. Вихователь за необ-

хідністю проводить індивідуальну роботу. Наприкінці завдання

діти розповідають свою задачу й пояснюють, чому вони вибрали ту

чи іншу дію для її розв’язання.

Тітонька Сова хвалить дітей і підказує вихователеві, де знайти

пелюстку. Вихователь знаходить шосту пелюстку, прикріплює її

поруч з іншими на фланелеграфі.

8. Гра «Не помились».

У процесі гри закріплюється вміння поєднувати предмети

в групи за подібною ознакою, знання пір року; розвивається увага,

логічне мислення.

У вихователя чотири конверти з малюнками предметів, які

стосуються певної пори року. Наприклад: у першому конверті —

сачок, санки, лижі, ковзани, шарф, шапка; у другому — шпак,

ластівка, шпаківня, пролісок, незабудки, кавун; у третьому —

снігова баба, майка, сарафан, панамка, мак, дзвіночок, волошка;

у четвертому — морква, слива, картопля, жовтогарячий кленовий

листочок, гриби, шуба.

— Діти, тітонька Сова попросила заглянути на галявинку

до Ведмедя. Ведмежата намалювали багато малюнків. А Ведмідь

ніяк не може розібратися, які малюнки до якої пори року підхо-

дять. Давайте допоможемо йому й водночас довідаємося в нього,

чи не бачив він останньої пелюстки квітки-семицвітки.

Вихователь ділить дітей на чотири групи, кожній дає конверт

із малюнками. Діти розглядають малюнки, визначають, до якої

пори року вони належать і чому; знаходять серед малюнків зайві

й пояснюють свій вибір.

Наприкінці виконання завдання вихователь від імені Ведмедя

дякує дітям за роботу й прикріплює останню пелюстку на флане-

леграфі. Діти лічать пелюстки, називають їхні кольори.