Біржові операції

Біржові операції за своєю суттю - це купівля і продаж цінних паперів. Вони здійснюються з різними цілями. Цінні папе­ри купують для одержання доходів від них у вигляді дивідендів або процентів. У цьому випадку покупцями є інвестори. Вони мо­жуть продавати свої цінні папери з метою придбання акцій та облігації!, які приносять вищий дохід, або коли відчувають по­требу у і ротах.

Крім того, купівлею-продажем цінних паперів займають­ся для одержання доходів у вигляді курсової різниці. Основний об'єкт таких біржових операцій - звичайні акції, оскільки їх курс найбільше зазнає коливань. Для торговця цінними паперами не­має значення, у якому напрямі змінюється їх курс. Для нього важ­ливо передбачити цей напрям. Якщо він передбачає, що курс цінних паперів підніметься, то він скуповує їх з тим, щоб пізніше перепродати за вищою ціною і навпаки.

Операції (торговельні угоди) з цінними паперами на біржі здійснюються за певними правилами. Найчастіше цінні папери продаються і купуються стандартними пакетами.

На фондовій біржі продаються і купуються, як правило, раніше випущені папери відкритих корпорацій³³ за умови, що во­ни допущені для обігу на біржі. Цінні папери нового випуску, як правило, за передплатою розміщуються в інвестиційних дилерів і спочатку реалізуються через позабіржовий ринок. Тільки після цього компанія може спробувати одержати допуск для своїх цінних паперів па фондову біржу, тобто домогтися включення їх у список паперів, які котируються на біржі³⁴.

До біржового обігу за рішенням біржового комітету допу­скаю і і.ся цінні папери лише великих і відомих компаній. Щоб бу­ти вк;почсною у цей обіг, корпорація повинна відповідати суво­рим кількісним і якісним критеріям та дати згоду на дотримання правил операцій, які існують на цій біржі. На біржах існують різні критерії допуску цінних паперів до обігу. Важливим з них є:

порівняно великий випуск цінних паперів, публічне їх розміщен­ня серед широкого кола власників, наявність у корпорації емітен­та робочого капі галу у певному мінімальному розмірі, прибутко­ва діяльність цієї корпорації протягом кількох останніх років.

Обмежений допуск цінних паперів /тля обігу на біржі спри­чинив створення на початку 80-х років па основних фондових біржах окремих секцій, що дістали назву других ринків³⁵. До

-''•'' На деяких біржах на визначених умовах може здіііснюватися про­даж ноипх шпіускін цінних паперів (первинне розміщення), але він не є харак­терним для фондової біржі.

7 Л

-''^ч Процедура допуску цінних паперів на біржу називається лістпнгом.

-''³ На деяких біржах уже функціонують треті для наііменш надійних

паперів.

 

Ходаківська В. II-, Беляєв В. В

цінних паперів, які допускаються біржею на цей ринок, висувають­ся не такі суворі вимоги, як до паперів, що включаються до основ­ного біржового списку. Другий ринок дає можливість новим, неве­ликим, венчурним компаніям підняти ліквідність їх цінних паперів.

Крім других ринків, при деяких фондових біржах функці­онують ринки вторинних відносно акцій та облігацій цінних па­перів - опціонів, ф'ючерсів³⁶. Як на фондових біржах світу, так і у практиці українських біржових операцій (правда частково) при угодах із цінними паперами допускаються до виконання наступні

види операцій:

• операції з готівкою (касові операції);

• операції на строк;

• операції з премією;

• операції з опціоном.

Суть операцій з готівкою полягає в тому, що оплата куп­лених цінних паперів проводиться негайно чи, виходячи з технічних причин, у встановлені біржею строки (наприклад, за облігаціями - на наступний день, а за акціями - на п'ятий робо­чий день) за курсом для здійснення угоди.

Операція продажу цінних паперів на строк носить ана­логічний характер. Суть операцій на строк полягає в тому, що кінцевий грошовий розрахунок за угодою, здійснюваною на біржі в день X, проводиться в день У, визначений клієнтами (зви­чайно до місяця).

Суть операцій з премією і опціоном полягає в тому, що во­ни побудовані за принципом угод на строк, проте дають мож­ливість відмовитися від своїх зобов'язань, виплативши клієнту попередньо обумовлену суму (премію чи опціон).

Операції з премією та опціоном відрізняються одна від од­ної, головним чином, тривалістю відстрочки кінцевих розра­хунків. У першому випадку відстрочка дається на строк 1-3 міся­ці, в другому - 1-9 місяців.

Операції з премією дають "страховку" лише покупцям цінних паперів, тому що продавати їх відповідно до цієї процеду­ри не можна. Ціна акцій при операціях з премією складається з котирування їх при угодах на строк плюс спеціальне котируван­ня плюс величина премій.

^,f_

• У деяких країнах створені спеціалізовані біржі для операцій з вто­ринними паперами, наприклад НІФЕ (Нью-Йорк), ЛІФФЕ (Лондон). МАТІФ (Париж).

ринок фінансових послуг: теорія і практика

Операції з опціоном дозволяють здійснювати угоди з цін­ними паперами як для покупця, так і для продавця, використову­ючи більш довгу відстрочку для прийняття кінцевого рішення.

Існує метод продажу з опціоном, при якому продавець, що запропонував цінні папери, може відмовитись від їх продажу, поступившись грошовою сумою у вигляді опціону на користь по­купця, який не втримав у результаті угоди свою покупку.

Будь-яка гра, а тим більше на курсах цінних паперів, є ри-зиковою химерою для її учасників. Проте якщо ці угоди можливі, то головною є умова, щоб вони проходили в рамках встановле­них правил, не носили масового характеру і цим істотно не впли­вали на поведінку біржі.

З цією метою на ринках цінних паперів створені ор­ганізаційні умови і передбачені технічні можливості здійснювати такі, часто суто спекулятивні, угоди, як покупка акцій частково на залучені засоби, продаж позичених у брокерів акцій, а також операції на ринку опціонів.

Зміст типової угоди з маржею полягає в тому, що клієнт може придбати акції певних корпорацій, лише взявши борг у брокерській конторі чи іншій фінансовій установі. Спекулятивні угоди з маржею здійснюються з акціями корпорацій, ймовірність підвищення курсу яких досить велика.

Опціон є двосторонньою угодою про передачу права на покупку або продаж певного базисного активу (цінних паперів, валюти й ін.) за визначеною ціною на певну дату. При цьому по­купець опціону набуває права на покупку або продаж активу. Продавець опціону бере на себе зобов'язання продати або купи­ти актив на вимогу покупця.

За умовами опціону на покупку, наприклад акцій, власник (утримувач) опціону має право придбати акції у особи, що виписа­ла контракт, за обумовленою ціною. Це право діє протягом обу­мовленого обмеженого терміну. Продавець опціону на покупку бу­де зобов'язаний продати акції, якщо того зажадає покупець опціону. За умовами опціону на продаж власник (утримувач) опціону має право продати акції особі, що виписала опціон, за обу­мовленою ціною в обмовлений термін. Продавець опціону буде зо­бов'язаний купити ці акції, якщо того зажадає власник опціону.

І; При угодах з опціонами їхні учасники розраховують на Ц протилежні тенденції. Покупець опціону при покупці розраховує

І на підвищення курсу акцій, а продавець - на його пониження. Я-к-

Ходаківська В. 11., Беляєв В. В

що курс акцій виявиться вищим від зазначеного в опцюні на по­купку, його покупець отримає зиск за рахунок курсової різниці (за винятком премії продавцю опціону), а продавець матиме збитки. Якщо ж курс акцій знизиться, збережеться або підвищиться несут­тєво, покупцю опціону буде невигідно його реалізовувати, і він по­несе збитки в розмірі премії, виплаченої продавцю при випису­ванні опціону. Продавець же опціону на покупку в цьому випадку без всякого вкладення своїх засобів отримає зиск у розмірі премії.

Фінансові ф 'ючерси, що є також контрактом на операцію з цінними паперами у чітко встановлений час у майбутньому, відрізняються від опціонів тим, що вони передбачають зо­бов'язання, а не право на проведення тієї або іншої операції, яке

бере на себе покупець ф'ючерсу.

В операціях із цінними паперами беруть участь посеред­ники, що поділяються на брокерів та дилерів. Брокер зводить продавця з покупцем, одержуючи за посередництво комісійні. Дилер купує цінні папери від свого імені та за свій рахунок з ме­тою їх перепродажу. У ролі посередників виступають як окремі зсоби, так і цілі фірми, інтегруючи у своїй роботі брокерські та дилерські операції, а також комерційні банки. Спеціалізовані по­середницькі фірми не мають єдиної загальноприйнятої назви. Найчастіше їх називають інвестиційними дилерами (банками, до­мами), біржовими, дилерськими фірмами.