Біржові спекулянти та їх класифікація

Біржова спекуляція — це спосіб одержання прибутку в про­цесі біржової флочерсної торгівлі, що базується на розходженнях у динаміці цін ф'ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів.

Зовні операція хеджування не відрізняється від спеку, іятивної гри. Гравець також, як і хеджер. спочатку відкриває, а потім за­криває позиції, не доводячи укладені контракти до постачання. Відмінність полягає в тому, що для хеджера операції на ф'ючерс­ному ринку страхують операції, укладені на ринку реального то­вару. Завдання ж гравців полягає в тому, щоб дістати прибуток за допомогою ризику. Вони займаються купівлею і продажем

Л ft\

Ходаківська В-11., Беляєв В. В

ф'ючерсних контрактів- і їх прибуток (збиток) прямо пов'язаний з тим, наскільки точні їх прогнози щодо динаміки цін. Таким чи­ном, біржові спекулянти приймають на себе ризик від невизначе­ності в прогнозуванні змін цін.

Спекулянти відіграють важливу роль у ф 'ючерснііі торгівлі.

Вони забезпечують ліквідність ф 'ючерсного ринку, тобто ситуацію. коли кожен продавець знаходить на ринку покупця, і навпаки. Не будь спекулянтів на ринку, хеджерам було б важко чи зовсім неможли­во погодити ціну, оскільки продавці хочуть домоггися найвищої можливої ціни, а покупці — самої низької. Коли спекулянт прихо­дить на ринок, кількість продавців і покупців зростає, розширю­ються межі по хеджуванню, збільшується стабільність рівня цін.

У політико-економічному змісті і хеджування, і біржова спекуляція являють собою просто спекуляцію, тобто спосіб одер­жання прибутку, що грунтується не на виробництві, а на різниці цін. Хеджування і біржова спекуляція — дві форми спекуляції на ф'ючерсному ринку, що співіснують і доповнюють одна одну, але в той же час і відрізняються між' соС-ою. Це дві сторони однієї ме­далі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції і навпаки.

Існує кілька способів класифікації спекулянтів. Один з них — це розподіл гравців за обсягами відкритих позицій. Як гравці виступають посередницькі фірми і їх клієнти. Все більшу роль на ф'ючерсному ринку починають грати банки, що вклада­ють у гру частину свого капіталу в якості ризикового. Дрібними спекуляціями займаються як організації, так і фізичні особи.

Гравці також розрізняються і за способами гри. За цією ознакою їх можна класифікувати як позиційних, одноденних, скалперів і спекулянтів, що грають на різниці цін (спредерів).

Позиційні спекулянти утримують відкриті позиції протя­гом тривалого періоду часу: кілька днів чи тижнів. В основному це великі гравці, тому що одноденна гра не вимагає великого об­сягу контрактів, приносить порівняно невеликі прибутки. Робота з великим обсягом диктує визначену стратегію ігор. Це поступо­ве відкриття і закриття позицій, гра на декількох контрактних місяцях. Необхідність поступового здійснення угод викликана тим; що при значному перевищенні над сформованими обсягами торгів числа, що відкриваються, чи позицій, що закриваються од­ним гравцем, ринок обов'язково відреагує несприятливою зміною котирувань. Так, продаж великої кількості контрактів призводить до зниження ціни, а покупка — до підвищення ціни.

ринок фінансоних послуг: теорія і практика

Одноденні спекулянти рідко залишають відкриті позиції більш одного дня. Близько до них знаходяться скалпери — гравці, що торгують за свій рахунок невеликим обсягом і здійсню­ють велику кількість угод. Граючи на коливаннях цін у ході однієї торгової сесії, скалпер не залишає відкритих позицій наступного дня. Прагнення скалперів робити угоди по найбільш виграшній ціні приводить до високої ліквідності ф'ючерсного ринку. Угоди, укладені скалперами, складають велику частину спекулятивного обороту на ф'ючерсному ринку.

Більш обережної стратегії дотримують в основному дрібні і середні спекулянти, що грають на різниці між котируваннями контрактів з різними місяцями постачання, чи на "спредах". Техніка такої операції припускає купівлю контрактів по ближ­ньому місяцю і продаж по далекому, коли розрив між їх котиру­ваннями перевищує середній для ринку, і навпаки — продаж по ближньому і покупку по далекому при надмірному стиску коти­рувань. Наприклад, спрзд між котируваннями червневого і лип­невого контрактів склав 10%, у той час, як середній спред складає 12-13%. Можна чекати виправлення цієї аномалії. У цьому ви­падку гравцю необхідно продати червневий контракт і купити липневий контракт.

Природним є питання про джерела прибутку спекулянтів як групи в цілому з врахуванням того, що при кожній зміні ціни кон­тракту виграє завжди тільки одна сторона. Відповідь на це питан­ня пов'язана з тим, що основну масу учасників ринку складають не спекулянти, а хеджери, що виходять на ринок з метою не спеку­ляції, а захисту своїх прибутків, одержаних від основної діяльності. Спекулянти по відношенню до хеджерів відіграють роль страхової компанії, що за плату приймає на себе ризик раптової зміни ціни.

9.6. Проблеми організації ф'ючерсної торгівлі на сучасному етапі розвитку української економіки

Еволюція розвитку ринкових відносин веде до стирання розходжень між товарною, фондовою і валютною біржами по ме­ханізму і характеру їх діяльності. Проте історично сформована спеціалізація конкретних бірж збережеться з врахуванням зайнято-

Ходаківська В. 11-, Беляєв В. В

ю ними місця на біржовому ринку в цілому. Ф'ючерсна торгівля переважає над всією іншою діяльністю бірж. Біржі перестають бу^-ти тільки складовою частиною оптової торгівлі. Їх роль в оптовій торгівлі мас тенденцію до скорочення. Вони стають центрами фточерсної торгівлі в широкому сенсі слова, тобто ціноутворюю-чиуи центрами, центрами страхування прибутку і такої ко­мерційної діяльності. що дозволяє діставати додатковий прибуток.

На основі розвитку засобів зв'язку і комп'ютеризації всіх розрахунків відбувається концентрація ф'ючерсної торгівлі в ос­новних фінансово-кредитних центрах країни. Біржі створюють спільні розрахункові центри і спільно використовують новітню електронно-обчислювальну техніку.

За багато років успішного функціонування флочерсної торгівлі у світовій практиці біржової діяльності накопичений ве­личезний досвід, дуже корисний сьогодні для України. Уповільнений розвиток ф'ючерсного ринку пов'язаний зі склад­ними умовами становлення ринкової економіки України, відсутністю необхідної iнфpacтp^ ктури флочерсної торгівлі, кваліфікованих кадрів біржовиків, економістів-біржовиків, здат­них організувати біржову діяльність, інфляцією, кризою вироб­ництва. Головна причина, що заважає розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні — цс слабкий розвиток самих ринкових відно­син, ринкового середовища.

Слаборозвинена інфраструктура ф'ючерсного ринку в нашій країні перешкоджає залученню у ф'ючерсну торгівлю ти­сяч підприємств, організацій і широких верств населення. На більшості українських підприємств і організацій немає фахівців, що мають необхідний рівень знань і розуміння важливості фточерсцої торгівлі. Я-к правило, на підприємствах і організаціях цілком відсутні кадри економістів-біржовиків, здатних брати участь у біржових справах.

В Україні впровадженням ф'ючерсних контрактів у біржовий оборот займаються багато біржових структур. В даний час розробляються ф'ючерсні контракти на продукцію нафтово­го профілю, кольорових металів, зерна та інших біржових то­варів, а також на валюту. Українські біржі освоюють механізм флочерсної торгівлі і створюють необхідні передумови для май­бутнього розвитку ф'ючерсного ринку.

Особливості хеджування в Україні визначаються насам­перед законодавством, що регулює питання випуску і обігу дери-

Ринок фінанс.оних чослуг: теорія і практики

вативів в Україні. Таким документом є наказ Л'о/3 Держ-ааної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 24 червня!997 року "Правила випуску і обігу фондових дериваїпивів" та Рішення Дер-жавної комісії з іонних паперів та фондового ринку від 1999.04.13..V" 70 "Про впорядкування випуску та обігу деріївативів ";.

Так у ньому визначено, іио базисним активом ф'ючерсів мо­жуть бути тільки товарні чи ресурсні засоби (валютні цінності). У наказі так само передбачений випуск ф 'ючерсів по фондових індек­сах (показниках), але тільки у випадку, якщо їм привласнений офіційний статус відповідно нормативним актам ЛУЦПФР, і якщо їх значення регулярно публікуються в періодичній пресі.

Для реєстрації випуску опціонів на покупку емітент опціону зобов 'язаний володіти не менш 80 відсотками базового активу. Так само заборонений випуск опціонів, базовим активом якого є акції емітента, що не опублікував ніякої регулярної інформації згідно статті 24 закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

В іншому, стосовно хеджування, українське законодавство ставить такі умови випуску опціонів і ф'ючерсів, що це не впливає на схеми хеджування. Однак нерозвиненість українського фондо­вого ринку унеможливлює застосування яких-небудь стратегій хе­джування. Так, опціонів і ф'ючерсів по валютах не існує взагалі, оскільки ніхто не береться брати на себе величезні ризики, пов'язані з коливаннями курсів валют. Та й взагалі, в Україні не стоїть питання про те, чи підніметься курс долара, євро, марки сто­совно гривні, чи знизиться. Усі знають, що підніметься, і питання тільки в тому, на скільки. З деривативів по інших базових активах в спеціалізованих періодичних виданнях згадується тільки інфор­мація про форвардні угоди на Українській Аграрній Біржі.

Безсумнівно, що зі стабілізацією фінансового ринку Ук­раїни, коли коло можливих сфер високоприбуткового вкладення капіталу звузиться; привабливість ринку ф'ючерсних контрактів ще більш зросте. Відповідно до наявних тенденцій у світовій еко­номіці варто очікувати розвитку нових форм ф'ючерсної торгів­лі; збільшення питомої ваги дорогих товарів у структурі товарної ф'ючерсної торгівлі, а також збільшення частки кормових куль­тур і продукції тваринництва. 1 хоча хеджування зараз на Україні практично не застосовується, але безумовно з розвитком фондо­вого ринку, воно буде активно впроваджуватись і у нас, оскільки це г ^"клива складова економічної системи, що необхідна для по­вноцінної о розвитку і функціонування фондового ринку.

Ходаківська В. II., Беляєв В-В

Важливою умовою існування ф'ючерсного ринку в ук­раїнській економіці мас стати його самоокупність. Біржова ф'ючерсна торгівля повинна бути організована таким чином. щоб доходи від неї покривали витрати біржі на її проведення. Ос­таннє можливе тільки за умови великих обсягів біржових угод на фточерсному ринку. Нерозвиненість товарно-грошових відносин і приватної власності постійно впливає на процеси розвитку ф'ючерсного ринку. З вищевикладеного випливає, що процес розвитку ф'ючерсної торгівлі в українській економіці займе декілька років і буде мати свою історію й етапи становлення, що випливають з реальної обстановки.

В найближчий час на українських біржах має постійно зро­стати оборот ф'ючерсного ринку і залучення в біржову торгівлю ф'ючерсними контрактами все нового і нового числа бірж. Об'єктивною необхідністю є розробка основних методів і прин­ципів ф'ючерсної торгівлі, методики оптимізації операцій на ф'ючерсному ринку, написання комп'ютерних програм, що дозво­ляють вибирати оптимальну стратегію гри на ф'ючерсному ринку.

Прибутковість гри на ф'ючерсному ринку може змінюва­тись протягом усього періоду його формування, однак одне, згідно світового досвіду, має залишатись незмінним — цей сег­мент фінансового ринку завжди залишається в числі найбільш прибуткових, але і одним з найбільш ризикованих. Ризик, однак. не відлякує бажаючих швидко заробити. На місце тих, що про­грали, приходять нові учасники, і згідно з динамікою розвитку ф'ючерсного ринку число його учасників незмінне росте.

Ми розглянули тільки основні стратегії хеджування, на основі яких будуються всі інші, такі, як хеджування процентного ризику, арбітражне хеджування, і інші. Ми детально не розгляда­ли хеджування за допомогою форвардів, оскільки воно мало за­стосовується, а за змістом таке ж як і хеджування ф'ючерсами, але має набагато менше стратегій і можливостей хеджування.

Для того, щоб зрозуміти механізм хеджування, треба про­сто розібратися в тому, що таке коротка і довга позиція, оскільки це є основою хеджування. Як видно з усіх приведених вище при­кладів і рисунків в хеджуванні завжди присутні дві позиції - дов­га і коротка, і саме їх поєднання реалізує процедуру хеджування, коли прибуток по одній позиції компенсує збитки по іншій. Мож­на сказати, що коротка і довга позиції розрізняються саме тим, що прибуток по одній позиції г".се збитки по іншій позиції. Так

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

прибуток по довгій позиції досягається при підвищенні ціни, а по короткій при зниженні.

Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висно­вок, що хеджування не є операцією по ліквідації ризику, просто існуючий ризик на ринку реальних активів покривається оберне­но корельованим ризиком на ринку термінових контрактів, у ре­зультаті втрати стають мінімальними або цілком зникають. Це і є механізм хеджування, що реалізується за допомогою дерива-тивів. У майбутньому можлива поява інших видів похідних цінних паперів, що будуть так само застосовуватися для хеджу­вання, але який би вигляд вони не мали, все одно механізм хеджу­вання залишиться той же.

Стосовно проблеми становлення і розвитку ф'ючерсного ринку в Україні. В найближчий час на українських біржах має постійно зростати оборот ф'ючерсного ринку і залучення в біржо­ву торгівлю ф'ючерсними контрактами все нового і нового числа бірж. Об'єктивною необхідністю є розробка основних методів і принципів фточерсної торгівлі, методики оптимізації операцій на ф'ючерсному ринку, написання комп'ютерних програм, що дозво­ляють вибирати оптимальну стратегію гри на ф'ючерсному ринку.

Розглянуті питання природно не вичерпують цілком таку складну тему, як ф'ючерсний ринок. Тому в лекції детально роз­глянуті найбільш важливі й основні поняття ф'ючерсного ринку, що цілком достатньо для придбання загального уявлення про ф'ючерсний ринок. Для більш глибокого ознайомлення з даною темою рекомендується вивчити рекомендовану нижче літерату­ру, у якій висвітлені незачеплені в лекції питання.

Ходаківська В. II., Беляєв В. В