Висновки. Проаналізувавши на сучасного стані характерні ознаки банківського права та сутність банківського права в системі фінансового права мною було розглянуто та

 

Проаналізувавши на сучасного стані характерні ознаки банківського права та сутність банківського права в системі фінансового права мною було розглянуто та обґрунтувано шляхи подальшого розвитку банківського права і зроблені наступні висновки, що банківське право є важливим інститутом сучасної системи фінансового права, оскільки:

– предметом банківського права є суспільні відносини, які володіють певною єдністю і виникають у сфері фінансової діяльності;

– при регулюванні відносин, які складаються у сфері банківського права, використовуються диспозитивний метод, який відповідає принципові юридичної рівності сторін і є надбанням періоду незалежності України в контексті банківського права, та імперативний метод правового регулювання;

– власний нормативно-правовий масив (банківське законодавство) має в складі своїх нормативно-правових актів фінансові, адміністративні та цивільні норми, а в основній своїй частині відноситься до фінансового права.

Стосовно шляхів подальшого розвитку банківського права, то я пропоную здійснити такі заходи:

1) узгоджувати норми банківського законодавства з нормами інших галузей національного законодавства, тобто враховувати норми актів суміжного законодавства як основу концептуального характеру;

2) відображати в чинному законодавстві міжнародні норми і звичаї, що застосовуються в банківській практиці;

3) чіткіше розмежовувати повноваження законодавчих та виконавчих органів у банківській сфері;

4) обмежити до мінімуму втручання держави в банківську сферу і намагатись ліквідувати монополізацію НБУ в управлінні кредитно-банківською системою;

5) систематично розробляти й видавати центральним банком методичні вказівки та роз’яснення щодо деталізації застосування банківського законодавства чи регулятивних правил;

6) створити централізований банк даних, де б накопичувалась інформація про фінансовий стан позичальників, попередню діяльність суб’єктів господарювання, про міжнародних партнерів, що дало б змогу зменшити кредитний ризик комерційних банків;

7) здійснювати реформування бухгалтерського обліку в поєднанні з удосконаленням аудиторських стандартів та аудиторської практики (зокрема, розробити нормативні документи щодо реорганізації банківського обліку та звітності в банківській системі);

8) законодавче врегулювати порядок організації та функціонування електронних платіжних систем, створити Єдину платіжну систему під захистом Національного банку України;

9) створити спеціальне агентство з питань реструктуризації банківських активів, яке б організувало оперативну роботу з реструктуризації системи управління банками та їх активами.

Важливу роль у розвитку національного банківського законодавства має відіграти процес міжнародного співробітництва в сфері правового регулювання банківської діяльності, адаптації його до відповідного законодавства Європейського Союзу, поступового приведення нормативних актів України до європейських стандартів.

На відміну від провідних країн з ринковою економікою, в яких сутність банківського права як найважливішої самостійної галузі права (що становить собою систему правових норм, які регулюють банківську діяльність, а саме: порядок організації та функціонування банків і банківської системи конкретної держави, тобто публічні відносини банків, а також порядок здійснення ними банківських операцій, їх приватноправові відносини з клієнтами) – це визначення правового статусу банків та здійснення ними на постійній професійній основі банківських операцій.

В Україні сутність банківського права – це сутність важливого інституту фінансового права: це система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними й фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій. Така сутність відповідає теперішнім завданням правового регулювання банківської діяльності як запоруки ефективності функціонування банківської системи України, яка входить до визначальних факторів проведення економічних реформ в нашій державі.

Вітчизняною наукою досліджені особливості норм банківського права (загальнообов’язкових правил поведінки, які встановлюють і регулюють публічні відносини, пов’язані з організацією та функціонуванням банків, з порядком здійснення ними банківських операцій, а також приватні відносини банків з клієнтами), які залишаючись фундаментальною основою банківського права як важливого інституту фінансового права України, володіють потенціалом для створення перспективи виокремлення банківського права в самостійну галузь права. Так, імперативний (обов’язковий) характер норм банківського права, забезпечений примусовою силою держави; можливості використання норм банківського права диспозитивного характеру при домінуванні імперативу; застосування для регулювання банківських правовідносин, крім норм банківського права, норм фінансового, адміністративного, цивільного, господарського права, а також (в окремих випадках) звичаїв ділового обороту та банківських звичаїв; особливості структури норм банківського права (гіпотеза, диспозиція, санкція); особливості класифікації норм банківського права (за функціональною спрямованістю – регулятивні та охоронні; за змістом – матеріальні і процесуальні; за призначенням – загальні та пруденційні) – все це в своїй сукупності забезпечує спрямованість банківського права на забезпечення виконання завдань держави у фінансовій сфері її діяльності.

Зміст і значення імперативного методу правового регулювання для оптимізації практики застосування банківського права визначається тим, що зазначений метод є домінантним в сфері дії банківського права, а також тим, що імперативний метод правового регулювання – це фактор особливого значення в сенсі усвідомлення теперішнього статусу банківського права як важливого інституту фінансового права України. Разом з тим, вмотивовано значне поширення імперативних норм для регулювання банківської діяльності шляхом, зокрема, кодифікації банківського права є об’єктивною передумовою його оптимізації без термінового виділення в окрему галузь права, що водночас не суперечить перспективі виділення банківського права в окрему галузь права, якщо для цього в Україні складуться належні передумови.

Взаємодія між банківським і цивільним правом у межах системи фінансового права України найбільш переконливо в сенсі ефективності прослідковується на сьогодні в контексті особливостей банківських договорів як правового інституту, який доводить актуальність питання про гармонізацію цивільно-правового, фінансово-правового і суто банківсько-правового підходів до проблеми удосконалення системи банківського права в Україні.

Отже на мій погляд, виділення банківського права як галузі права здається передчасним і теоретично недостатньо обґрунтованим, а відокремлення законодавчого та науково-практичного матеріалу, присвяченого банківській системі, доцільне тільки з точки зору формування навчальної дисципліни.

 

 

Список використаних джерел

1. Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекцій. Учение о ценных бумагах: научное исследование: 3-е издание, стереотип. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 336 с.

2. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Общие положения. – М.: Статут, 1997. – 848 с.

3. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Госюриздат, 1963. – 197 с.

4. Ващенко Ю.В. Банківське право. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 344 с.

5. Гетманцев Д.О., Шукліна Н.Г. Банківське право України. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с. // http://ebk.net.ua/Book/law/getmantsev_bpu/part1/101.htm.

6. Кирилюк Д. До питання про необхідність розробки та прийняття Банківського кодексу в Україні. // Юридичний журнал. – 2006. – № 12. // http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2484.

7. Кириченко О. Модернізація організаційно-правового забезпечення реформування банківської системи України. // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nzizvru/2010_3/p3_30.html.

8. Конституція України. Закон. Конституція від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141. В редакції від 04 лютого 2011 року. // http://zakon.rada.gov.ua.

9. Костюченко О.А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці. Підручник. – 3-тє видання. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 198 с. – (Економіка. Фінанси. Право).

10. Майоров В. Проблема галузевої належності банківських договорів. // Юридичний журнал. – 2007. – № 5. http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2657

11. Мацелик М.О., Мацелик Т.О., Пригоцький В.А. Фінансове право. Навчальний посібник. / За ред. В.К. Шкарупи. – К.: Знання, 2011. – 815 с.

12. Новий курс: Реформи в Україні 2010–2015. Національна доповідь. – К.: НВЦ Національної бібліотеки України імені В.І. Вернацького, 2010. – 225 с.

13. Орлюк О.П. Банківське право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 392 с.

14. Орлюк О.П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.

15. Пахомов И.Н. Финансовое право. Учебник.. Издание третье, с изменениями и дополнениями. – Х.: Одиссей, 2007. – 328 с.

16. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121 ІІІ. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.

17. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т. 15. – Суми: УАБС НБУ, 2006. – 336 с.

18. Про Національний банк України. Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV. // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 29. – Ст.238. В редакції від 16 червня 2011 року. // http://zakon.rada.gov.ua.

19. Про усунення зловживань у процесі залучення суб’єктами підприємницької діяльності грошових коштів громадян. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 1995 року № 491/95-ВР. // http://zakon.rada.gov.ua.

20. Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 1. Ст. 1.

21. Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Ученик. М.: Юристь, 2003. – 448 с.

22. Цивільний кодекс України. Закон, Кодекс від 16 січня 2003 року № 435- IV. // Відомості Верховної Ради. – №№ 40-44. – Ст. 356.