Поняття про аутогенне тренуванняСеред прийомів саморегулювання емоційних станів, а також відновлення нервово-психічного потенціалу і свідомого керування окремими фізіологічними функціями організму велике значення має метод аутогенного тренування і його модифікація - психорегулююче тренування. Мета аутогенного тренування - прискорити відновлення фізичної і психічної працездатності спортсмена після великих тренувальних навантажень, а також в процесі ведення гострої змагальної боротьби. Воно включає систему спеціальних психологічних впливів на процеси збудження і гальмування для навмисної зміни тонусу м'язової системи і свідомого регулювання найбільш значущих проявів психіки та життєво важливих функцій організму. Суть методу аутогенного тренування вперше була викладена у працях німецького психіатра І. Шульца, який розробив його і рекомендував для лікування хворих. Засобами аутогенної техніки можна впливати на мимовільні функції організму: змінювати частоту скорочень серця, регулювати судинний тонус, створювати той чи інший настрій, змінювати його. Зміст методу аутогенного тренування включає використання спеціальних словесних формулювань, за допомогою яких активізуються уявлення про м'язове розслаблення, відчуття температурних змін у тілі, а також викликаються відповідні емоційні реакції, що й забезпечує заспокоєння спортсмена. Ці формулювання звичайно поділяються на дві групи. До першої входять словесні формулювання, за допомогою яких досягається нервово-м'язове розслаблення; друга група включає тексти, що викликають чіткі образи стенічних емоційних станів, а також образи, які усувають небажані емоційні прояви у спортсмена. Тексти словесних формулювань для аутогенного тренування складають спортсмен, тренер і психолог з урахуванням послідовного впливу на певні м'язові групи і функції організму. Звичайно рекомендують тексти, що викликають відчуття розслаблення і тепла у м'язах верхній і нижніх кінцівок, тулуба, обличчя і шиї, а потім застосовуються формулювання, що впливають на діяльність внутрішніх органів і систем. Речення повинні бути короткими, чіткими, не спричинювати стану внутрішнього напруження і забезпечити очікуване заспокоєння. Докладна розробка формулювань проводиться лікарем-психотерапевтом і здійснюється з врахуванням завдань наступної спортивної діяльності, психо-фізіологічної характеристики стану спортсмена та індивідуальних типологічних особливостей особистості спортсмена. В аутогенне тренування входять не лише формулювання на розслаблення, а й для виведення спортсмена з стану розслаблення і підвищення його мобілізаційної готовності. Ефективність методик аутогенного тренування прямо залежить від точності формулювань, а також від досвіду аутотренінга. Аутогенним тренуванням керує тренер під постійним наглядом лікаря-психотерапевта. Основні завдання психорегулюючого тренування: 1) зменшити зайве збудження спортсмена; 2) перевести спортсмена в стани навіяного або самонавіяного сну; 3) активізувати процес відновлення функцій організму і його нервово-психічної свижості; 4) полегшити засинання спортсмена після граничних фізичних і психічних напружень; 5) застосування ідеомоторне тренування в напівсонному стані; 6) забезпечити оптимальний психічний стан спортсмена в конкретних умовах спортивної діяльності; 7) сприяти підготовці спортсмена або команди для успішного виступу на змаганнях. Таким чином уміле застосування аутогенного тренування може допомогти кожному спортсмену поліпшити результати, досягти більших успіхів у вибраному виді спорту.
|
