Види почуттів

Регулярні заняття фізичною культурою і спортом формують у юних спортсменів глибокі і стійкі моральні, інтелектуальні й естетичні почуття. До моральних почуттів треба віднести переживання юних спортсменів з приводу відповідності їх поведінки вимогам моралі нашого суспільства. Змістом інтелектуальних почуттів є переживання, пов'язані з пізнавальною активністю юних спортсменів у процеси тренувальних занять і під час виступів на змаганнях. Естетичні почуття - це переживання, що виникають у процесі відображення всього того красивого, що несе в собі спорт.

Моральні почуття можуть бути позитивними і негативними. У першому випадку вони зумовлені діями юних спортсменів, що відповідають вимогам нашого суспільства і дістають високу громадську оцінку. Негативні моральні почуття зумовлюються вчинками, які юні спортсмени роблять всупереч інтересам суспільства. Для переважної більшості української молоді типовими є глибокі й дійові позитивні моральні почуття: колективізму, товариськості, дружби, патріотизму, спортивної гордості і спортивної честі.

Моральні почуття юних спортсменів набувають дієвості тоді, коли вони підкріплюються відповідними вольовими якостями. Набуті позитивні моральні почуття активно спонукають до громадсько корисної діяльності. В основі цього лежить зв'язок їх з світоглядом спортсмена, його переконаннями і традиціями команди, товариства тощо.

Інтелектуальні почуття юних спортсменів відіграють значну роль у пізнанні ними своєї рухової діяльності, у боротьбі за досягнення фізичної досконалості. До їх складу входить почуття ясності чи невиразності думки, почуття подиву, нерозуміння, здогадки, впевненості, сумніву. Почуття ясності думки виступає на перший план тоді, коли знайдено найбільш правильне вирішення чергового завдання, досягнуто гранично високого результату за допомогою підвищення розумової активності (наприклад, почуття ясності думки у гімнастів перед виконанням уже засвоєної складної комбінації).

Протилежним буде почуття невиразності думки. При цьому юні спортсмени відчувають своєрідних неспокій і незадоволення своїми діями, які і в разі великого розумового напруження залишаються малорезультативними.

Почуття здивування, у вигляді радості, виникає після успішного завершення довгих пошуків виконання тренувальних завдань. Це почуття може поступово перерости в почуття рухового натхнення.

Почуття нерозуміння найчастіше виникає у юних спортсменів тоді, коли через брак життєвого досвіду навіть спроби виконання рухів і дій, яким передувала кропітка розумова діяльність, спрямовані на вибір найдоцільніших прийомів виконання, закінчуються невдачею. Це почуття може перерости в негативне хибне почуття власної неповноцінності.

Почуття здогадки під час оволодіння руховими діями виникає внаслідок активної творчої роботи з створення гіпотез при поступовому їх практичному виконанні. В цих умовах позитивного результату поки що немає, але шлях до його досягнення уже знайдено.

Почуття впевненості виникає при підвищеній розумовій активності, коли в ній відбивається правильний вибір застосовуваних шляхів досягнення мети. На цій основі тренувальний процес стає гранично результативним. Іноді це почуття змінюється почуттям сумніву у виборі використовуваних засобів розв'язання поставленого завдання.

Особливу групу становлять естетичні почуття юних спортсменів. До певної міри можна вважати, що ці почуття формуються всім укладом спортивної діяльності. Висока спортивна майстерність, урочистість обстановки спортивних змагань породжують складні естетичні почуття, які проявляються задоволенням, насолодою, відчуттям красивого, величного, піднесенням.