Тема.3 Бюджетний процес.

Тема 4. Правовий режим Державного бюджету країни.

Тема 5. Правовий режим місцевих бюджетів в Україні

 

Перелік питань, що підлягають обов’язковому розгляду на семінарському занятті визначений згідно з тематичним планом.

 

1. Доходи і видатки Державного бюджету України.

2. Державний бюджет України: складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність

3. Зміст закону про Державний бюджет України

4. Правове значення місцевий бюджетів.

5. Місцеві бюджети: складання розгляд, затвердження, виконання та звітність

6. Розмежування доходів і видатків між бюджетами

 

Доходи і видатки Державного бюджету України.

Висвітлення питання про класифікацію видатків бюджету за бюджетною класифікацією бажано розпочати із розгляду видів класифікації видатків, які групують за такими підставами: за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків); за економічною характеристи­кою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); за бюджетними програмами (програмна кла­сифікація видатків).

Окрім того, потрібно деталізувати перераховані вище види класифікації видатків, зокрема зазначити, що функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації: а) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійс­нення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; б) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

Необхідно знати, що за економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається міністром фінансів України.

Відповідь на питання про склад доходів Державного бюджету України ви­магає знання змісту глав V, XI, XII, XIV, XVI Бюджетного кодексу.

Студенти повинні проаналізувати різницю між закріпленими і регулюючими доходами та зробити відповідні висновки про склад доходів державного та місцевих бюджетів.

Питання про склад видатків Державного бюджету України рекомендується розглядати, посилаючись також на зміст статей Бюджетного кодексу. Студен­там необхідно знати, що: видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено ст. 87 кодексу; Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, що пов'язані з державною таємницею (таємних видатків); таємні видатки, передбачені на діяльність органів держав­ної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Відповідь на четверте питання буде повною, якщо буде проведений аналіз складу доходів і видатків Державного бюджету України на поточний бюд­жетний рік.

Окремо слід зупинитися на визначенні змісту міжбюджетних трансфертів, під якими розуміють кошти, що безоплатно і безповоротно пере­даються з одного бюджету до іншого.

Перелік міжбюджетних трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, рекомендується давати у послідовності, визна­ченій статтею 97 Бюджетного кодексу.

Необхідно пам'ятати, що у Державному бюджеті України затвер­джується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Рес­публіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також кош­тів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, і якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Державний бюджет України: складання, розгляд, затвердження, виконання та звітність

Відповідь до цього питання доцільно здійснювати у такий послідовності: охарактеризувати процес підготовки та прийняття Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетної резолюції): Національний банк України подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України проект Основних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису доходів і видатків НБУ на наступний бюджетний період; Кабінет Міністрів України по­дає до Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період після прийняття постанови про його схвален­ня; Верховна Рада України проводить парламентські слухання та приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджет­ної політики; головні розпорядки бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фі­нансів; Міністерство фінансів України проводить аналіз бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, ухвалює рішення про включення їх до пропозиції проекту Державного бюджету перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України та на основі аналізу бюджетних запитів готує проект закону про Державний бюджет України;.

Відповідь на питання про особливості розгляду проекту закону про Держав­ний бюджет України у Верховній Раді України слід базувати на змісті норм гл. VII Бюджетного кодексу України.

Розглядаючи питання про виконання бюджету, треба мати на увазі, що відповідно до ст. 116 Конституції України та ст. 47 Бюджетного кодексу Украї­ни забезпечення виконання затвердженого державного бюджету покладено на Кабінет Міністрів України, а місцевих бюджетів відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - на Раду міністрів Автоном­ної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відпо­відних рад або на міських, селищних чи сільських голів (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створено).

Рекомендується також звернути увагу на ту обставину, що в Україні засто­совується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпо­рядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень у зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету. За казна­чейської форми обслуговування Державного бюджету України всі кошти, які надходять до нього, концентруються на єдиному рахунку Державного казна­чейства.

Слід пам'ятати, що у стадії виконання Державного бюджету України виріз­няють дві самостійні частини: виконання Державного бюджету України за до­ходами; виконання Державного бюджету України за видатками. До органів, які здійснюють виконання Державного бюджету України, належать: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи стягнення.

Далі потрібно проаналізувати види звітності про виконання Державного бюджету України, яка є оперативною, місячною, квартальною та річною. Необхідно знати, що місячна звітність надається Державним казначейством України та органами стягнення до Верховної Ради України, Кабінету Мі­ністрів України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України. Державне казначейство України подає зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформацію про виконання захищених статей Державного бюджету України, про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України, а також звіт про бюджетну заборгованість. Органи стягнення подають звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших до­ходів до бюджету і звіт про податкову заборгованість.

Аналізуючи зміст квартального звіту про виконання Державного бюджету України, рекомендується звернути увагу, що квартальний звіт надається Вер­ховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністер­ству фінансів України Державним казначейством України та органами стяг­нення не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу. Державне казна­чейство України у квартальному звіті подає: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України; звіт про рух грошових коштів; звіт про виконан­ня державного бюджету; інформацію про стан державного боргу; зведені по­казники звітів про виконання бюджетів; звіт про кредити та операції, що сто­суються державних гарантійних зобов'язань. Органи стягнення у квартальному звіті подають інформацію: про втрати доходів бюджету внаслідок податкових пільг; про суми реструктуризованої та списаної податкової заборгованості і су­ми відстрочених і розстрочених платежів.

Важливим є питання про зміст річного звіту, який подається Кабінетом Мі­ністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, і включає: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України; звіт про виконання Державного бюджету України; звіт про рух грошо­вих коштів; інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України; звіт про державну заборгованість; звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України; інформацію про стан державного боргу; звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов'язань; зведені показники звітів про виконання бюджетів; інформацію про виконання місцевих бюджетів.

Зміст закону про Державний бюджет України

Серед джерел бюджетного права знаходяться закони, які регулюють бюджетні правовідносини. По-перше, це стосується За­кону України «Про Державний бюджет України», який затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду та регулює інші питання щодо бюджетного процесу. Закон України «Про Державний бюджет» має особливості, які відрізняють цей нормативний акт від інших нормативних актів. Це – дія а часі, особливості побудови статей та інші.

 

Правове значення місцевих бюджетів.

Розгляд цього питання потрібно почати з вивчення ст. 64 БК України, яка визначає склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та зараховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансфертів. Місцевий бюджет відповідно до Бюджетного кодексу містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. Місцеві бюджети – є головним джерелом фінансування регіональних потреб. Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм, перелік яких визначено статтями 88-91 БК України..

Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів включають: 1) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення; 2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; 3) кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету до набрання чинності цим Кодексом, та відсотки, сплачені за користування ними; 4) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради; 5) запозичення, здійснені у порядку, визначеному БК України та іншими законами України (крім випадку, передбаченого статтею 73 БК України; 6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів. До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать: 1) погашення основної суми боргу відповідно Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування (крім боргу, що утворюється за умовами, визначеними статтею 73 БК; 2) капітальні вкладення; 3) внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Місцеві бюджети: складання розгляд, затвердження, виконання та звітність

Розгляд цього питання доцільно почати з вивчення Бюджетного кодексу, а саме ст. 75, яка визначає порядок складання проектів місцевих бюджетів.

Після того, як Міністерство фінансів доведе до відома Раду міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та ви­конавчих органів відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період, вони зобов'я­зані надати необхідну інформацію у Міністерство фінансів (для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників) та Верховну Раду України (для перевірки достовірності цих роз­рахунків). Необхідно розкрити зміст бюджетних запитів.

Необхідно пам'ятати, що після схвалення КМУ проекту закону про Державний бюджет Міністерство фінансів доводить Раді міністрів АРК, місцевим дер­жавним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад: роз­рахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів; методику їх визначення; інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів; пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет (типова форма рішення).

При розгляді наступних питань необхідно вивчити положення Бюджетного кодексу України, щодо прийняття, затвердження, виконання місцевих бюджетів та звітності про їх виконання (ст.ст. 76-80).

 

Розмежування доходів і видатків між бюджетами

Відповідь на це питання міститься в ст. 85, 86, 87-93 БК України. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські, селищні, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 статті 82 БК України, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 88-91 БК України. Забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3 статті 82 БК України, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. До видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: 1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; 2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-дитячі садки); 3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти); 4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

 

Додаткові питання.

1. В чому полягає перша стадія бюджетного процесу на місцевому рівні?

2. Хто приймає бюджет міста, області, району?

3. Хто відповідає за виконання місцевих бюджетів?

4. Хто контролює виконання місцевих бюджетів?

5. Визначить види доходів, що складають кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування.

6. Визначить види видатків, які враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів.

7..Вкажіть критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

8. Яким чином відбувається передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих державою повноважень до місцевих бюджетів?

9. Які трансферти надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам?

10. На які цілі і на який строк можуть отримувати позички місцеві бюджети?

11. Дозволяється лі отримувати позички на покриття дефіциту місцевого бюджету з коштів іншого місцевого бюджету?

 

 

Практичні завдання рекомендовані до вирішення при підготовці:

Практичні завдання рекомендовані до вирішення при підготовці: