ГЕННАДІЙ ЧЕРЕВКО

Позапартійний тато двох дітей, що працює торгівельним агентом, Геннадій Черевко (41 рік), поїхав з Лубен, що на Полтавщині, до Києва, щоб, як пояснив дружині, побачити історичні події на Майдані. Беркут бив його, збитого з ніг, так, що зламав кисть правої руки, розсік голову і лишив численні гематоми, в тому числі на обличчі.

Вже в лікарні швидкої допомоги Геннадія звинуватили в організації масових заворушень по тій самій 294 статті, що й решту затриманих, з перспективою до 8 років ув’язнення.

Під час зіткнень на Банковій Геннадій стояв неподалік від Беркуту і знімав те, що відбувалося, на мобільний телефон. Коли міліція атакувала протестувальників, він почав утікати разом з іншими, але впав, і більше не міг підвестися - на нього градом посипалися удари міліцейських кийків. Намагався закрити голову - тоді били по руках.

Потім чоловіка підняли і "крізь стрій" повели у двір адміністрації президента: за словами адвоката, Геннадія вели повз вишикуваних беркутівців, кожен з яких бив його.

Лежачи на землі разом з іншими вісьмома затриманими, він час від часу втрачав свідомість. Періодично його знову лупцювали. Тим часом беркутівці фотографувалися на фоні своїх жертв, наче мисливці зі здобиччю.

Наталя Черевко, вчителька англійської, мало не збожеволіла, шукаючи чоловіка. Зв’язок з ним пропав – його телефон, вибитий з руки беркутівцем, безслідно зник. Лише наступного дня її зателефонували з лікарні швидкої допомоги, де Геннадій знаходиться і досі, у спецпалаті, орендовану міліцією.

"Я три дні плакала", - каже Наталя. Вона лишила дітей - 13-річну доньку і майже трирічного сина - з батьками і поїхала до Києва, побачитися з чоловіком. Побачення було коротким, у присутності міліції.

"Я погладила його руки. У нього гематоми на носі і на пальцях", розповідає дружина. "Я боюся за нього", додає вона.