СУТЬ ЦІНИ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ

 

Ціна як важлива складова ринкової економіки є еквівалентом обміну товарів. У загальному вигляді це кількість грошей, ча яку продавець ба-жаг продані товар, а покупець - купити його.

Через ціну формується більшість економічних відносин у суспіль­стві. Цс стосується як сфери виробництва товарів, так і сфери їх обігу, реалізації. Ціна стосується безпосередньо утворення, розподілу та ви­користання грошових нагромаджень, тобто всіх товарно-грошових від­носин.

Значення ціни чумовлюстьен її місцем у системі відносин розширено­го відтворення.

У ціні відбивається кількість матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, які підпрнемство-виробник витрачає у процесі виробництва товарів, а підприсметво-реалізатор — під час їх реалізації.

· Ціна обслуговує господарський обіг і є показником мінових відно­син між товарами і грошима. При цьому ціна, особливо в умовах ринко­вої економіки, може відхилятися від вартості виробу, що закладено у формі ціни її залежить від багатьох чинників, які діють у суспільстві. Важливу роль при цьому відіграє стан товарпо-грошових відносин і їх розвиток.

· У сукупності закупівельні, оптово-посередницькі та роздрібні ціни утворюють єдину взаємопов'язану систему цін, що забезпечує процес реалізації створеного в національній економіці загального суспільного продукту за матеріально-речовим складом і вартістю. Особливе значен­ня мають роздрібні ціни, що забезпечують у цьому процесі реалізацію за вартістю частини виробленого загального суспільного продукту, яка в натуральній формі може бути використана як предмети особистого споживання й утворює, по суті, фонд споживання. Рівень роздрібних цін визначає також кінцевий розподіл національного доходу (у грошовому

 

 

вираженні), з якого формуються фонд нагромадження та фонд спожи­вання. Лише через ціну відбувається справжня оцінка споживчої варто­сті товару.

· Пропорції обміну окремих споживчих товарів на грошові доходи населення впливають па співвідношення рівня цін на ці товари та рівня цін па окремих товарних рийках, які підбивають пропорції, що склалися в суспільному розподілі праці в його галузевому та регіональному аспек­тах. А це припускає як утворення єдиного національного ринку для ок­ремих токарів і єдиної ціпи на ці товари, так і існування кількох ре­гіональних ринків з різним рівнем цін на єдиний товар. Це залежить від різних чинників: доходів населення, національних і демографічних особ­ливостей, розпитку транспорту тощо.

· У грошовій формі вартість фонду споживання в його основнім ча­стині (за винятком позарипкового фонду) є сумою всіх грошових доходів населення (за винятком податків і грошових заощаджень). Цей фонд включає заробітну плачу робітників та службовців, працівників сільсько­го господарства, пенсії, стипендії різні види допомоги та інші доходи, що утворюють попит населення. Водночас ця частина вартості фонду споживання є сумою роздрібних цін товарів і послуг, що призначені за­довольняти рппомапіч'пі потреби населення і створюють за матеріально-речовим складом загальну кількість товарів і послу]¹. Тому якщо ринок збалансований, сума цін споживчих товарів дорівнює сумі їх вартостей, а також відповідає їх грошовому еквіваленту та попиту населення.

· Рочноділ фонду споживання за вартістю і в натуральній та інших формах відбувається, з одного боку, з урахуванням грошових доходів на­селення, з іншого — за допомогою системи роздрібних цін. При оста­точному розподілі фонду споживання роздрібні ціпи визначають про­порції обміну окремих товарів і послуг на грошові доходи населення й безпосередньо впливають на розмір реальних доходів споживачів, рівень і структуру споживання окремих соціальних груп населення, які мають різні грошові доходи. У цьому полягає соціальне призначення цін.

Економічна суть ціни проявляється насамперед через виконання нею окремих функцій (рис. 4):

· облікової;

· збалансовування попиту та пропозиції;

· стимулюючої;

· розподільчої;

· засобу розміщення виробництва.

 

 

За допомогою облікової функції визначаються витрати суспільної праці, а також вартість потреби суспільства її товарі. Виконуючи цю функцію, ціпа дас змогу визначити вартість сировини, матеріалів, ком­плектуючих, праці, інших ресурсів, що були використані для вироб­ництва товару. До складу ціни крім витрат па виробництво та реалізацію товару входить і псиним розмір прибутку. Як зазначалось, в умовах рин­кової економіки ціна може відхилятися від вартості під впливом різних чинників. Порівнянність витрат суспільної праці визішчастьея лише на ринку у процесі реалізації товарів, коли інтереси споживачів і виробни­ків збігаються. Треба мати па увазі, що виробник зацікавленим у підви­щенні ціпи з метою отримання найбільшого прибутку і, навпаки, спожи­вач намагається знизити ціну, а тому кінцева ціпа може відрізнятися від обсягу втрат виробника.

В умовах "ринку продавця" політику з реалізації виробу розроблюс Й контролює виробник, тому він і встановлює ціну. Проте навіть якщо ви­робник с основним монополістом, він повинен ураховувати дію закону попиту, адже інакше з'являється ризик втратити споживача. На конку-

 

рентному ринку політику формує споживач, а виробник змушений пос­тійно коригувати ціну, знижуючи чи підвищуючи її залежно від попиту та пропозиції на рийку товару.

Завдяки обліковій функції ціна с засобом визначення кількісних і якісних показників. До кількісних показників належать валовий внут­рішній продукт, національний дохід, обсяг капіталовкладень, обсяг товарообороту, обсяг продукції, виготовленої різними підприємствами та га­лузями загалом. Якісними показниками є прибутковість, продуктивність праці, фондовіддача, продуктивність витрат та ін.

Облікова функція мас велике значення при визначенні кон'юнктури ринку на товар залежно від його життєвого циклу. Товари, як правило, проходять чотири (або більше) життєвих цикли, що різняться тривалі­стю, інтенсивністю реалізації виробництва та реалізації продукції, особ­ливостями переходу від однієї стадії до іншої. Залежно від цього вироб­ник може визначити й ціпу товару. Наприклад, на стадії зародження та впровадження товару па ринок до його ціни може не входити прибуток. Па стадії зростання підприємство мас змогу збільшити обсяг продажу товару і обсяг прибутку. Па стадії насичення ринку обсяг продажу то­варів зменшується і прибуток стабілізується.

Функція збалансування попиту та пропозиції відбиває зв'язок між категоріями попиту та пропозиції на ринку. Якщо в суспільстві ство­рюється диспропорція між ними, то ціна є гнучким інструментом для досягнення рівноваги. З одного боку, піна повинна стимулювати вироб­ництво товарів, попит на які не задоволено, спонукати виробника випус­кати якісні товари в розширеному асортименті. З іншого боку, ціна може коригувати попит на окремі товари, насамперед такі, що не є товарами першої необхідності (наприклад, модні вироби, вироби з дорогоцінного металу). Здебільшого підвищення ціпи мас супроводжуватися поліпшен­ням якості товару, появою нових споживчих властивостей.

В умовах ринкової економіки, тобто коли ринок конкурентний, ціна є регулятором суспільного виробництва. У процесі зміни життєвого циклу товару змінюються обсяги реалізації, прибутковість, у результаті відбу­вається переливання капіталу з однієї галузі (сфери) діяльності в іншу. Зниження ціни й попиту па товар призводить до закриття виробництва, а вивільнені ресурси спрямовуються па виробництво продукції, що має попит.

Попит характеризує потреби сукупних споживачів виходячи із закону попиту. Між ціною та попитом встановлюється обернений зв'язок: що

 

вища ціна, то менше товарів придбає споживач, тобто обсяг продажу то­варів зменшується, зі зниженням ціни обсяг реалізації товару збільшується. Якщо на ринку виникає дефіцит, то ціна, як правило, підвищується, а це може привести до втрати споживачів. Коли ринок стає конкурент­ним, збільшення обсягу реалізації товарів можливе лише и разі зниження цін.

Попит може знижуватися також через насиченість ринку товарами. Це відбувається тому, що споживач, придбавши додаткову одиницю то­вару, отримує меншу корисність.

Ця функція ціни с також голошиїм чинником регулювання пропозиції товарів: з підвищенням ціпи підвищуєтья також пропозиція. При цьому ціна визначає й рівень прибутку. Коли ціна на ринку знижується, вироб­ник змушений змінювати обсяги виробництва, технологію, перерозпо­діляти ресурси тощо, тобто завдяки ціні визначається рівновага па зви­чайному, вільному конкурентному ринку.

Стимулююча функцій виявляється у впливі ціни на пропозицію та споживання різних товарів. Стимулюючий вилив ціни відбувається через рівень прибутку. Як наслідок, обсяги виробництва можуть збільшуватись або зменшуватись.

Завдяки ціні може також уповільнюватися науково-технічний про­грес держави (якщо встановлюються завищені закупівельні ціпи або надаються пільги щодо податків, гарантується збут товарів, встановлю­ються надбавки, знижки тощо). У такий самий спосіб забезпечуються зменшення витрат, поліпшення якості продукції, зміни асортименту і структури виробництва. Велике значення мас стимулювання раціональ­ної структури власного споживання. Важливо встановити співвідношен­ня цін на споживчі взаємозамінні товари, що забезпечують однакову або різну ціну в перерахунку на одиницю споживчої вартості. Це досягаєть­ся також диференціацією ставок податків та обов'язкових платежів, різ­них методів оцінки сировини при калькулюванні продукції, встановлен­ні або регулюванні ціп па окремі товари для споживачів (наприклад, зниження ціпи з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції або збільшення обсягів виробництва).

В умовах ринкової економіки ціпа с також критерієм оцінювання ра­ціональності прийнятих рішень щодо будь-якого напрямку діяльності. Найбільший ефект виробник отримує в разі максимізації прибутку в од­ній галузі. Це досягається лише в разі прийняття найефективнішого рі­шення, що пов'язане з придбанням засобів виробництва, будівництвом

 

нових об'єктів, здійсненням господарських операції], перепідготовкою персоналу тощо.

Проте ціна може перешкоджати процесу виробництва та реалізації товарів. Наприклад, у разі підвищення ставок податків (акцизного збору на лікеро-горілчані вироби, особливо іноземного виробництва), індика­тивних цін.

Розподільча функція зумовлена відхиленням ціпи від вартості під впливом річних чинників і пов'язана з розподілом і перерозподілом на­ціонального доходу між галузями, різними секторами економіки, під­приємствами різних форм власності, фондами нагромадження та спо­живання.

Високі роздрібні ціни на вироби з дорогоцінних металів і предме­ти розкоші забезпечують перерозподіл грошових доходів між окремими верствами населення за рахунок формування соціальних фондів. Особ­ливо виразно розподільча функція проявляється тоді, коли на окремі то­вари встановлюються ціни, що перевищують їх вартість, і ця частина пе­ревищення спрямовується па соціальні заходи.

Завдяки розподільчій функції взаємопов'язуються доходи і витрати як виробників, так і споживачів. Відносини між виробниками і спожива­чами дуже схожі. Відхилення ціни товару від його вартості через масо­вий характер торговельних угод свідчить про закономірності відхилен­ня ціп па конкретні види товарів від їх реальної вартості. Однак якщо взяти загальну кількість угод купівлі-продажу, ціна та вартість у кіль­кісному відношенні зрівнюються. Це відбувається чому, що прибуток, отриманий від реалізації одних товарів, має дорівнювати витратам на виробництво інших. Тому й визначається рівновага сукупності цін то­варів і сукупності їх вартостей.

Велике значення ціпа має також при розподілі національного доходу через систему оплати праці. Ціна та система оплати праці утворюють ос­нову для розподілу національного доходу па стадії виробництва, а по­дальший перерозподіл відбувається через рух доходів у межах фінансо­вих і кредитних відносин. Однак це проявляється в довгостроковому періоді.

Функція ціни як засобу розміщення виробництва. Зміст цієї функ­ції полягає в переміщенні капіталу з одних галузей в інші, де прибут­ковість більша. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин має обирати сферу найприбутковішої діяльності, найбільш економного використання ресурсів та капіталу.

 

З цього погляду на сучасному стані розвитку економіки України найприваблішою є торговельно-посередницька діяльність, де найвища швидкість обігу капіталу й досить висока норма прибутку.

Усі розглянуті функції ціни взаємопов'язані. Однак між ними можуть виникати псині суперечності. Так, завдяки стимулюючій функції ціни посилюється збалансованість попиту та пропозиції, збільшуються обся­ги виробництва товарів, що відповідають рівню попиту. Однак знижен­ня ціни може призвести до зменшення обсягів виробництва, а отже, і пропозиції товару.

Розподільча функція ціни взаємозв’язана з функцією ціпи як засобу розміщення виробництва. При цьому капітал переливається до тих галу­зей і сфер економіки, де попит на окремі товари підвищений і високою є норма прибутку.

Облікова функція заходить у суперечність з іншими функціями, тому що в умовах ринкової економіки дуже часто відхиляється від вартості під виливом різних чинників.