Анафілактичний шок.

Найважчим проявом алергічної реакції у відповідь на введення розрішуючої дози антигену, до якого організм сенсибілізований. При цьому ні доза, ні шлях введення антигену не мають вирішуючого значення.

Чим коротший час від введення препарату до виникнення клінічної картини анафілактичного шоку, тим менше шансів на сприятливий прогноз лікування.

Найчастіше зустрічається типова форма лікарського анафілактичного шоку.

Симптоми:

• прогресуючий неспокій пацієнта;

• скарги на головний біль, головокружіння, нудоту, оніміння губ, обличчя і
язика, відчуття жару і припливу крові, шкірний зуд, відчуття затруднення
дихання і з давлення в грудній клітці;

• гіперемія шкірних покривів, кропивниця, набряк Квіне, акроціаноз,
холодний піт;

• дихання поверхневе, шумне і часте, можливий набряк легень;

• різке зниження АТ, пульс частий, ниткоподібний;

• можуть розвиватись клоніко-тонічні судоми;

• зниження температури тіла;

• іноді швидка втрата свідомості.

Лікар повинен чітко знати передвісники розвитку даного стану, які заключаються в різкому погіршенні загального самопочуття у відповідь на введення медикаментозних середників, появу неспокою, слабкості, головокружіння, відчуття задухи, підвищення пітливості, малого пульсу.

Лікувальні заходи:

1. Негайно припинити введення алергену.

2. Надати пацієнту горизонтального положення з припіднятими нижніми
кінцівками.

3. Контроль АТ в динаміці - не рідше 1 разу через кожні 5 хв.

4. Виклик швидкої допомоги додатково задіяним персоналом.

5. Інгаляції кисню через маску.

Основні зусилля повинні спрямовуватись на усунення гіповолемії, гострої дихальної недостатності, нейтралізації медіаторів алергічної реакції (антигістамінна терапія), попередження пізніх ускладнень.

6. Антигістамінна терапія - довенно:

- димедрол 1% - 2 мл (супрастін 2% - 2 мл);

- преднізолон 90 мг.

7. Вазодилятація усувається застосуванням судинозвужуючих засобів:

- адреналін 0,1% - 0,5 мл дом'язово або мезатон 1% - 1,0 мл дом'язово.
Контроль АТІ

8. Довенно частими краплями: р-н поліглюкіну 400,0 мл або р-н реополіглюкіну
400,0 мл.

9. Усунення гострої дихальної недостатності:

 

- еуфілін 2,4% - 10 мл довенно повільно;

- інгаляція аерозолю Беротек (1-2 вдихання).

10. При появі ознак набряку легень:

- фуросемід (лазикс) 40 мг (4 мл - 1% р-ну) довенно;

- корглікон 0,5 мл - 0,06% р-ну в 20 мл 0,9% р-у хлориду натрію довенно
повільно.

11. При появі ознак зупинки кровообігу - негайно приступити до проведення
серцево-легеневої і церебральної реанімації.

12. Запис про випадок в медичній карті пацієнта.

13. Доповісти головному лікарю клініки.

№6