Холодова травма
Діагностичні критерії: 1.При впливі низьких температур на організм дитини можуть виникати місцеві (локальні) ушкодження у вигляді відморожень і/або загального переохолодження організму. 2.З'ясувати час перебування на холоді, можливість вживання алкоголю. 3.Враховувати, що в механізмі загального переохолодження ведучу роль має не стільки температура навколишнього середовища, скільки його підвищена вологість. 4.При локальних відмороженнях розрізняють 4 ступеню ушкодження тканин: · I ступінь - шкіра бліда, оніміла, «задубiлi» кінцівки, · II ступінь - міхури із серозно-геморрагiчним умістом, · III ступінь - повний некроз шкіри, · IV ступінь - некроз сухожильі м'язів. 5.При загальному переохолодженні розрізняють 4 ступеню важкостi стану: * перший ступінь - температура тіла в межах 36-37°C за рахунок збільшеної теплопродукції, біль різної інтенсивності, гiпо- або анестезія шкіри; * другий ступінь - температура знижується до 35-34°C, бліда і холодна шкіра, помірна тахікардія, артеріальна гіпертензія, легке психічне порушення; * третiй ступінь - температура тіла знижується до 34-30°С, м'язовий тремор переходить у задубіння, зникнення больового вiдчуття; свідомість поплутана, тахікардія змінюється брадикардією i аритмією, артеріальна гiпотензiя; * четвертий ступінь - холодовий шок. Медична допомога: 1.При відмороженнях - зігрівання уражених ділянок грілками, пластиковими мішками з теплою водою; заборонено розтирати снігом або льодом. Помістити потерпілого в тепле приміщення. 2.Накладення на відморожені ділянки сухих асептичних пов'язок. 3.При загальному важкому замерзанні - реанімаційні заходи. 4.При загальному замерзанні - не змінювати різкo положення тіла (можливе виникнення фiбриляцiї, а при заледенінні - травми). 5.При виникненні фiбриляцiї - дефiбриляцiя, при відсутності ефекту - продовжити зігрівання і повторна дефiбриляцiя при температурі тіла не менш 35°С. 6.При загрозливих порушеннях подиху - після попередньої премедикацiї 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік життя (не більш 0.5 мл), введення внутрівенно, кетамiну в дозі 5 мг/кг і проведення iнтубацiї трахеї і переведення хворого на ШВЛ теплою киснево-повітряною сумішшю, при неможливості iнтубацiї - крiкоконiкотомiя. 7.При явищах холодового шоку - катетеризація магістральних судин, інфузiя теплого (38-40°С) iзотонiчного розчину натрію хлориду в кількості 10-20 мл/кг за годину.
8.Аналгезія: трамадол 1-2 мг/кг або ренальган 0.5-5.0 мл, або 50% анальгін 0.3-0.5 мг/кг із дiазепамом (седуксеном) 0.2-0.3 мг/кг внутрiм’язово або промедол 0.01 мг/кг внутрівенно з дiазепамом. 10.Госпіталізація: при легких ступенях відмороження - доставка до травматологічного пункту, при средньоважких і важких - до опікового відділення; при холодовому шоці - до ВIТ.
|
