Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ». Періодизація іст. Укр ХІХ ст.

Ярослав Грицак у праці «Нарис іст Укр:формув модерної укр. нації 19-20ст» розповідає нам про традиції написання історії Укр підтримуючи підходи Антоновича, Грушевського. Поняття «українського ХІХ» висвітлено в статті Лисака-Рудницького «С-ра укр.істХХст». Він зазначає, що в історії Укр власне саме це століття висвітлене найменше, виправдовуючи це тим, що аж до І св. В. ХІХ було сучасністю.

«Укр ХІХ»тривало від 1790р-1914рр (якщо розгладати його як історичну, а не календарну добу). Кінець епохи для Укр і Євр заг визначений – 1914р вибух І св. Війни.

Періодизація Мірослава Гроха: 1- академічний період; 2)культурно-освітній від сер 19 ст до 1890р; 3) політичний від 1890. Періодизація Лисак-Рудницького: 1-

шляхетський –від упадку коз.державності до 1840х. Х-зує перевага дворянства коз.походження на Лівоб., а прол.-укр. Шляхта на Правоб.2) народницький- від 1840 до 1880хрр Провідне місце в суспільстві замає демократ інтелігенція, опанована ідеєю «служіння народові». Україна розглядається як етнічна національність. Від часів від Кирило-Мефодіївського братства сформув новітній укр. визвольний рух. 3)модерністична епоха -від 1890р до І св.в.: укр. рух від інтелігенції поч проникати в маси, особл після 1905р

Виділяють 3 етапи нац. Відродження:1 попівська доба, священицька;2)професорська; 3)адвокатська. Примордіаліст и – історики ті, що вважають, що нація існує від початку-нація існувала в часи Київської Русі. Модерністи – існує не нація,бо вона ств у 19 ст.