Діяльність ВУАН у 20-30-рр. (Грушевський, Д.Багалій, М.Василенко, Л.Окиншевич, Слабченко).

1921 по 1936 р. — Всеукраїнська академія наук (ВУАН). Видання Академії повинні були друкуватися укр мовою. Статут підкреслював загальноукр. характер УАН: її дійсні члени могли бути не тільки громадяни Укр. Держави, але й українські вчені Зх України. Іноземці теж могли стати академіками, але за постановою 2/3 дійсних членів УАН. Офіційне відкриття академії відбулося 14 листопада 1918 р.

Більшого розмаху набрала праця ВУАН з початком українізації і поверненням М.Грушевського з еміграції (1924). Обраний дійсним членом ВУАН, він очолив її кафедру нової історії Укр, Іст Секцію з численними комісіями, а також Археограф Комісію. Персонал ВУАН зріс у 1924 р. до 160 осіб. При ВУАН діяли такі відділи: Історико-Філолог Відділ, Фізико-математ відділ, Соціально-економ відділ. При ВУАН діяли наукові товариства у Харкові, Одесі, Полтаві, Дніпропетровську, Кам'янці-Подільському, Чернігові, Лубнах, Ніжині, Миколаєві.

В 1928 році президентом ВУАН був обраний видатний бактеріолог і епідеміолог академік Д. К. Заболотний. На 1928 р. ВУАН мала 63 дійсних членів, 16 членів-кореспондентів, 111 штатних і 212 позаштатних науковців.

Майже до кін. 1920 років ВУАН зберігала певну автономію. Проте з 1929 через зміну процедури виборів і посилення репресій влада повністю взяла під контроль діяльність ВУАН. Це було пряме й доволі брутальне втручання в організаційну та наукову роботу Академії; почалося її опанування й перетворення на радянську установу з обов'язковою ідеологією в дусі марксизму-ленінізму.

В 1930 році президентом ВУАН обрано патофізіолога Олександра Богомольця. Новообраний президент здійснив докорінну структурну реорганізацію. У липні 1930 р. ліквідовано Історико-Філолог Відділ, а його установи включено до III Відділу, який з того часу дістав назву II Соціально-економічного відділу (а першим став Природничо-технічний відділ). З 1930 р. виразно почався спад ВУАН у зв'язку з процесом Спілки Визволення України. В процесі СВУ 1930 року засуджено на 10 років ув'язнення Сергія Єфремова; разом із ним засуджено членів ВУАН (Й.Гермайзе, А.Ніковський, В.Ганцов, Г. Голоскевич, М.Слабченко), а кількадесят наукових співробітників заслано без суду.

На поч. 1930-х pp. припинили своє існування всі серійні видання ВУАН у ділянці гуманіт наук, а видані раніше були здебільше засуджені й вилучені з ужитку як «націоналістичні». Чимало важливих праць Академії, призначених до друку (або навіть уже надрукованих), знищено у першій половині 1930-х pp. Більшість установ ВУАН, очолюваних Михайлом Грушевським, на початку 1930-х років було ліквідовано, а його самого депортовано до Москви. У 1930—1931 рр. проведено «чистки» співробітників ВУАН, а також примусові збори з т. зв. «критикою й самокритикою» членів Академії. Такі репресії тривали аж до початку Другої світової війни.