Матвій Яворський та його історична школа. М Я (1885-1937) - історик, політ діяч, академік ВУАН.

М Я (1885-1937) - історик, політ діяч, академік ВУАН.

Я -перший укр історик, що пробував укладати історію Укр за «марксистсько-матеріалістичним законом». Без відповідної фахової практики й достатньої документації його твори позначені ідеологічними маніпуляціями історичних фактів. Серед творів Яворського відомі насамперед популярні підручники: «Нарис історії України», «Коротка історія України» (1927), «Історія України в стислому нарисі». Згідно з ідеологічним напрямленням, Я опрацював розвідки про революційні рухи на Україні: «История революционного движения на Украине» (1922), «Революція на Україні в її головніших етапах» (1923), «Нариси з історії революційної боротьби на Україні», «Україна в епоху капіталізму». Праці Я були гостро критиковані в укр нац історіографії за тенденційність і нефаховість (Дмитро Багалій, Дмитро Дорошенко, Іван Крип'якевич, Олександр Оглоблин), а з 1929 також радянською історіографією, яка «яворщиною» прозвала «націоналістичний ухил» в історії. Яворського обвинувачено в ідеологічних помилках: «перебільшенні місця нац питання в революційній боротьбі, ідеалізації дрібнобуржуазних націоналістичних партій» та трактуванні укр революції не як частини російської, а окремого витвору українського історичного процесу.

Проте, чимало корисного дала історичній науці націонал-комуністична школа історика М Я, що діяла у Харкові й частково у Києві. Матвій Іванович дав окрему від російської, українську марксистську візію історичного розвитку України в добу капіталізму, чим збудував наукові підвалини для українського націонал-комунізму. Тому й пішов головним у другому після СВУ судовому процесі УНЦ.

36. Дмитро Іванович Баталій та його історичні концепції. Д Б (1857-1932) народився в Києві. Першою фундаментальною працею Д.Б була "Історія Чернігово-Сіверської землі".

Він був одним із фундаторів харк громадської бібліотеки, діяльним членом організацій як "Издательский комитет Харьковского общества грамотносте", "Харьковский народний дом", "Историко-филологическое общество при Харьковском университете".

В іст працях Д.Б відбилася творча манера і характерні риси його світогляду, набуті в школі Антоновича.

В багаторічній діяльності Б основне місце займають праці з іст України. Д. Б не створив оригінальної схеми іст України. Говорячи про своє бачення укр іст процесу, він відзначав, що дотримувався етнографічно-федеративно-обласного погляду. Сказане, однак, не свідчить, що Б був істориком-краєзнавцем. Наукова спадщина Д.Б містить близько 350 публікацій, в тому числі підручників, монографій, археографічних видань та статей з історії України й Росії. Центральне місце посідають дослідження з іст Слобідської Укр. Одним з найкращих творів у науковому доробку Д.Б є "Історія Слобідської Укр". охоплює період від моменту її заселення до початку 20 ст. і висвітлює важливі проблеми іст географії та етнографії краю, його соціально-екон і пол розвитку, історію дух і мат культури, побуту населення тощо. насичена фольклорно-етнографічним та ілюстративним матеріалом.

В основу дослідження історик поклав концепцію розвитку цивілізації від простих до складніших і витонченіших форм, від суспільства військового- до цивільно-правового тощо. В центрі уваги автора - народ, усі його верстви. Загалом "Історія Слобідської України" набагато яскравіше, ніж попередні роботи Д.Б, відбиває народницькі елементи його світогляду. У тісному зв'язку з темою історії Слобідської України написані два томи великої монографічної праці "История города Харькова за 250 лет", над якою Д.Б працював спільно з Л.Міллером. Це була одна з перших спроб показати роль міста в екон й культ житті укр народу.

Одночасно Д.Б вивчав питання іст освіти й культури на Укр. Він досліджував історію Харк університету- першого в Сх Україні. Результатом цього дослідження стала поява "Опьгга истории Харьковского университета". Значення цієї праці полягало не тільки у висвітленні істо університетської освіти на Укр, а й у показі значення університету для розвитку пол і культурного життя Укр в епоху царської реакції.

Д.Б належить честь першого академічного видання зібрання творів видатного укр філософа Сковороди. Б присвятив видатному укр філософу цілу низку ґрунтовних статей і розділів у монографії. Найкращою серед них сам історик називав "Український мандрівний філософ Г.С.Сковорода"

Таким чином, світогляд, громадська й наукова діяльність Д.І.Б мали прогресивний характер. Вірність просвітницьким ідеалам учений зберіг до кінця своїх днів.