Правонаступництво держав щодо державної власності
Щодо правонаступництва державної власності, архівів і борпв застосовуються норми міжнародного звичаєвого права, основні з яких кодифіковані у Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних борпв 1983 (не набрала чинності). Основним засобом регулювання проблем правонаступництва між сторонами за Конвенцією є угода між ними. І лише у випадку, коли така угода відсутня, застосовуються правила Конвенції. Державна власність державн-попередника. за Конвенцією, є майно, права й інтереси, що на момент правонаступництва держав належали їй, відповідно до внутрішнього права держави-попередника. Міжнародне право не визначає обсяг такої власності, це внутрішня компетенція конкретної держави. Якщо сторони не домовилися про інше, перехід державної власності здійснюється без компенсації. У разі об'єднання держав їх власність переходить до об'єднаної держави. При передачі частини території держави його нерухома державна власність, що знаходиться на цій території, і рухома державна власність, пов'язана з його діяльністю на цій території, що є об'єктом правонаступництва держав, переходить до держави-наступниці. У випадку відділення частими або частин території держави може поставати питання щодо справедливої компенсації між сторонами або це питання регулюється так само як у разі передачі території. Визначення державної власності в кожній країні має свої особливості. Загальні визначення: 1. До нерухомої державної власності належать: державні будинки, спорудження, підприємства, банки, засоби зв'язку, комунальні підприємства. У деяких країнах також земля, її надра й інші природні ресурси. 2. До рухомої власності належать залізничний, водяний і повітряний транспорт, автомобілі й інші транспортні засоби, засоби виробництва, зброя, що знаходиться в державному керуванні. При поділі держави й утворенні на її території двох або більше держав-наступниць нерухома і рухома державна власність держави-попередника переходить до держави-наступниці, на території якої вона знаходиться, а нерухома і рухома державна власність держави- попередника, що знаходиться за кордоном переходить до держав-наступниць у справедливих частках. Передбачається можливість справедливої компенсації.
|
