ПІЗНІ ГЕСТОЗИ ВАГІТНИХ

Пізні гестози вагітних (ПГВ) являють собою симптомокомплекс поліорган-ної та полісистемної недостатності, що виникає під час вагітності. Частота ПГВ коливається від 7% до 16% серед усіх вагітних. У структурі смертності вагіт­них, роділь і породіль ПГВ посідає одне з перших місць.

Гестоз не є самостійним захворюванням, це клінічний прояв неспромож­ності адаптаційних механізмів материнського організму адекватно забезпечи­ти потреби плоду, що розвивається. Реалізується ця неспроможність через різні ступені вираженості перфузійно-дифузійної недостатності в системі мати - плацента - плід.

Етіологія пізніх гестозів остаточно не з'ясована. Налічують близько30різноманітних теорій. Однак визначення гестозу як хвороби адаптації най­більшою мірою відповідає уявленням про нього. Особливе значення надаєть­ся імунологічним змінам під час вагітності. Висувається теорія про гіперреакції матері на антигени плоду, що потрапляють у її кровотік. Крім того, відкладання імунних комплексів у судинах плаценти та інших органів стимулює процес згортання крові й відкладання фібрину.

Імунологічні зміщення в системі мати - плацента - плід е одним із пуско­вих механізмів ПГВ. Внаслідок нейрогуморальних розладів виникає генералі-зований спазм судин, перерозподіл рідини, порушення агрегатного стану крові. Велике значення в етіології, пізніх гестозів останнім часом відводиться оксиду азоту (NO), який е ендотеліальним вазорелаксуючим гомеостатичним медіатором і бере участь у підтриманні базального тонусу судин, стабілізації реологічних властивостей крові, зменшенні порушеної проникності судинної стінки, ліквідації наслідків метаболічного ацидозу тощо.

Головними ланками патогенезу ПГВ є:

1. Генералізований спазм судин.

2 Гіповолемія.

3. Порушення реологічних властивостей крові (зміна в'язкості крові, агрега-ційних властивостей клітин крові - гемоконцентрація).

4. Розвиток синдрому внутрішньосудинного згортання крові.

5. Постгіпоксичні метаболічні порушення.

6. Синдром поліорганної функціональної недостатності.

Результатом цих змін є гіпоксія, що призводить до порушення функцій життєво важливих органів (мозок, печінка, нирки). Ці самі зміни сприяють зменшенню матково-плацентарного кровообігу, що е головною причиною роз­витку плацентарної недостатності.