Вторинна профілактика
Диспансерний нагляд за вагітними в жіночій консультації і виявлення чинників ризику виникнення пізнього гестозу. До чинників ризику пізнього гестозу належать: 1. Екстрагенітальна патологія: захворювання нирок, печінки, гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторна дистонія, геморагічний васкуліт, системні захворювання сполучної тканини, діенцефальний нейро-обмінно-ендокринний синдром, недостатність згортапьної та фібринолітичної систем крові, хронічні захворювання легенів і бронхів, епілепсія, порушення імунної системи, перенесені дитячі інфекції (особливо скарлатина), вади серця різного генезу, цукровий діабет, ожиріння та інші прояви ендокться у 2 - 4 рази і не компенсується вживанням продуктів тваринного та рослинного походження. Корисним і ефективним для запобігання гіпо- і авітамінозам та їх лікування вважають призначення фітопрепаратів зборами, що пропонуються в додатках 2 і 6. Додатково слід призначати полівітаміни для вагітних (ундевіт, прегнавіт та ін.). Підвищену потребу у вітамінах і мікроелементах можна ефективно задовольнити за рахунок прийому вітамінно-мінерального комплексу "Матерна" виробництва WYETH-LEDERLE (США). Кількість випитої рідини має становити
не більш як 1 - 1,2 л, під кінець вагітності її слід обмежити до 1 л, а також зменшити кількість кухонної солі до 5,0 г на добу. У дієті значне місце повинні займати овочі (до 1 кг на добу) та фрукти (до 0,5 кг). Особливо корисні полуниці, чорна смородина, морква, яблука, абрикоси, капуста, буряк.
|
