Тактика ведення вагітності при виявленні ознак прегестозу

У разі виявлення прегестозу вагітній потрібно змінити умови праці, нала­годити режим праці й відпочинку, усунути негативні емоції в побуті та на ви­робництві. Крім того, необхідно забезпечити такі профілактичні лікувально-оздоровчі заходи:

- у стаціонарі на дому, денному стаціонарі або відділенні патології вагітності створити сприятливі умови для подовження нічного сну до 9 — 10 годин;

- забезпечити раціональне харчування; енергетична цінність добового раціо­ну має становити 11 700 - 14 600 кДж (2800 - 3500 ккал), він має містити щодоби підвищену кількість повноцінного білка (110 г у першій половині і 120 г у другій половині гестації), а також вітамінів і мікроелементів, необхідне обмеження вуглеводів (до 300 г), жирів до 80 г, кухонної солі до 5 г на добу. Обов'язково виключають екстрактивні речовини, 1-2 рази на тиждень призна­чають розвантажувальні дні: яблучні - 1,5 кг несолодких яблук, сирні - 500 г сиру, яблучно-сирні - 1 кг яблук і 250 г сиру. Дієта має бути багата на солі калію, магнію і кальцію, що створює найсприятливіші умови для поліпшення функціонального стану нирок, зниження функціональної напруги надниркових залоз, зменшення концентрації внутрішньоклітинного калію, підвищення транс­мембранного натрієвого градієнту, зменшення гідрофільності тканин.

З метою профілактики пізніх гестозів курсами по 2 місяці з перервою 2 тижні доцільно призначати фітотерапію зборами, що пропонуються в до­датку 6.

Для профілактики розвитку пізнього гестозу у вагітних групи ризику можуть також з успіхом бути використані біляниркова індуктотермія та магній-електрофорез за Н. М. Суворовою і магнійдіатермоелектрофорез за Степа-нянцем. Одночасно призначають седативні та дезагрегаційні препарати на ніч у мінімальних терапевтичних дозах.

Рефлексотерапію проводять при раціональному поєднанні точок акупунк­тури на три рівні дії на організм за Д.М.Табєєвою. Одночасне використання 4-6 активних точок (10-12 сеансів), рекомендованих при артеріальній гіпер­тензії та з метою сечогінного ефекту (10 VII, 20 XI, 20 Xll, 24 XIII, 15 II, 14 VI, 15 VI, 24 XI). Сеанс триває ЗО хв, через 10 - 15 хв виконують повороти; голкою тривалістю 5 - 10 с.

З метою нормалізації окисно-відновних процесів при прегестозі признача­ють антиоксиданти: вітамін Е (100 - 200 мг на добу), аскорбінову кислоту (250 мг 4 рази на добу), есенціале (1 капсула 3 рази на добу) до 20 діб.;

З метою регуляції проникності судинної стінки і клітинних мембран при-;

значають галаскорбін - по 0,5 г 3 рази на добу, глюконат кальцію - по 0,5 г | З рази на добу, аскорутин — по 1 табл. З рази на добу впродовж 10 діб. |

Для поліпшення матково-плацентарного кровообігу можна застосувати;

антиагреганти: компламін, трентал, курантил, тиклід у загальноприйнятих?

дозах.

Вважаємо за доцільне широке застосування в профілактиці й терапії пізніх гестозів хофітолу (ROSA-PHYTOPHARMA LABORATOIRES, Франція). Це екстракт з соку свіжого листя артишоку посівного (Cynara scolymus). Препарат нормалізує проникність судинної стінки й клітинних мембран, має жовчогінну,.сечогінну і гепатопротекторну дію. Сприяє виділенню з організму сечовини, токсинів. Наявність в артишоку аскорбінової кислоти, каротину, вітамінів Ві і В2 сприяє нормалізації обміну речовин. Призначення хофітолу показане при хронічних і підгострих ураженнях нирок, які відіграють провідну роль в етіопатогенезі пізніх гестозів. Препарат призначають по 2 - 3 табл. З рази на добу впродовж 20 діб. Хофітол може бути застосований для профілактики і лікування фетоплацентарної недостатності при пізніх гестозах та інших ускладненнях перебігу вагітності (див. додаток 7).

У разі патологічного збільшення маси тіла призначають сечогінний чай (брусниця, листя берези, березові бруньки, шипшина), препарати калію (оротат калію - по 0,5 г 3 рази на добу), спазмолітики (но-шпа - по 1 табл. З рази на добу).

Перспективним методом профілактики пізніх гестозів є застосування гомеопатичних препаратів (див. додаток 3) та ароматерапії (див. додаток 4).

Превентивну терапію у вагітних з високим ступенем ризику розвитку ПГВ рекомендується проводити в 14 - 20, 24 - 28, 32 - 36 тижнів вагітності.

Профілактика гестозів полягає також у своєчасному виявленні та усунен­ні так званої фонової патології, на тлі якої, власне, і виникає пізній гестоз, тоб­то тієї патології, що лягла в основу віднесення кожної конкретної вагітної до групи ризику. Для таких вагітних необхідний також детальний кардіомонітор-ний контроль за станом плоду із застосуванням нестресових навантажуваль­них тестів. Правильне диспансерне спостерігання, усунення екстрагенітальної патології, своєчасне виявлення субклінічних стадій гестозу та їх адекватна корекція дають змогу уникнути розвитку тяжких форм гестозу, а отже, і мате­ринської летальності внаслідок цього суворого ускладнення вагітності. Крім того, ці заходи сприяють зменшенню перинатальної смертності, яка перебу­ває в тісній корелятивній залежності від тяжкості та тривалості гестозу.