РОЗДІЛ 1. 1.1 Аспекти лінгвістичного опису фразем 8

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ………………………………………………………………………...7

1.1 Аспекти лінгвістичного опису фразем…………………………………………...8

1.2 Типи класифікацій фразеологічних одиниць у мовознавстві………………….23

1.3 Національно-культурна своєрідність фразеологічного складу мови………….30

1.4 Онім як національно-культурний компонент у складі фраземи……………….37

РОЗДІЛ 2 ТИПОЛОГІЯ ОНІМІВ У СКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ……………………..41

2.1 Фразеологічні одиниці з зоонімним компонентом …………………………….42

2.2 Фраземи з компонентом антропонімом………………….……...………………52

2.3 Фразеологізми з топонімом………………………………………………………65

РОЗДІЛ 3 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ОНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ………………………………………………………………………………..71

3.1 Диференціація фразеологічних одиниць з компонентом онімом за семантичною злитістю………………………………..………………………………71

3.2 Структурна класифікація фразем з онімним компонентом …………………...76

3.3 Фразеологізми з компонентом онімом за походженням……………………….89

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..98

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...102

ВСТУП

Фразеологія кожної мови – це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, звичаї, світогляд, менталітет.

У сучасному мовознавстві вивчення фразеологічних одиниць як засобів-символів матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у таких вітчизняних дослідників, як Б. М. Ажнюк [4], О. В. Бурда-Лассен [35], Л. І. Даниленко [53], О. П. Левченко [96], О. П. Пророченко [112], Ю. А. Фірсова [150], а також зарубіжних, зокрема Є. В. Верещагіна [41], В. М.Телії [142], В. Фляйшера [163] та ін. Ономастична фразеологія є яскравим репрезентантом культурного надбання етносоціуму, виразником ментальності, інтелектуальних цінностей, побуту, звичаїв, історії носіїв певної мови.

Функціонування онімів у складі фразем неодноразово було предметом наукових зацікавлень багатьох учених. Свідченням цьому є наявність низки монографічних і дисертаційних праць в українській (О. А. Мороз [109], Н. М. Пасік [120]); російській (О. М. Бетехтіна [25], В. М. Мокієнко [106]); англійській (Б. М. Ажнюк [5], Г. П. Манушкіна [101]); німецькій (О. Ф. Кудіна [86], Ю. А. Фірсова [150], Н. П. Щербань [159]); польській (А. М. Кравчук [85]) мовах.

Водночас деякі проблеми остаточно ще не розв’язано. Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурні та семантичні особливості фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано функціональний аспект цих мовних одиниць. У дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів. Розгляду підлягали фразеологізми з антропонімами (О. Ф. Кудіна [86], Н. П. Щербань [159]) або топонімами (Ю. А. Фірсова [150]), а інші класи власних імен залишалися поза увагою мовознавців. Відтак ономастикон як складник фразеологічної системи мови і як елемент мовної картини світу ще не був об’єктом контрастивного дослідження на матеріалі української, англійської та німецької мов.

Актуальність магістерської роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу фразем з ономастичним компонентом у різних мовах в зіставному аспекті.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено спробу комплексного аналізу фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах з урахуванням національно-культурної специфіки.

Метоюмагістерської роботи є різноаспектне висвітлення фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах з урахуванням їхньої національно-культурної своєрідності.

Для реалізації зазначеної мети необхідно розв’язати такі завдання:

- описати фразеологічні одиниці з онімним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах;

- з’ясувати типологію онімів як репрезентатнів національно-культурної семантики у складі фразеологічних одиниць трьох досліджуваних мов;

- здійснити контрастивний аналіз українських, англійських і німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом за семантичною злитістю, структурою, а також з погляду походження.

Об’єктом магістерської роботи є фразеологічні одиниці з онімами в українській англійській та німецькій мовах.

Предмет вивчення становлять семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць з онімним компонентом, виявлені при контрастивному описі досліджуваних мов.

Джерельною базою магістерської роботипослужили такі фразеографічні видання: «Словник фразеологізмів української мови» В. М. Білоноженка [29;30], «Фразеологічний словник української мови» Г. М. Удовиченка [146;147], «Великий англо-російський фразеологічний словник» O. В. Куніна [91], «Новий англо-російський словник» В. К. Мюллера [112], «Німецько-російський фразеологічний словник» Л. Е. Біновича [26], «Німецько-російський словник» О. A. Лепінга [98].

Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань у роботі використано ті методи, що уможливили цілісне дослідження матеріалу. Описовий метод слугував засобом інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць. Лінгвокультурологічний метод використовувався для встановлення взаємозв’язку міжкультурним фактором та семантикою фразеологізмів з онімом. Типологічний метод – для встановлення типів фразеологізмів з онімним компонентом. Виявлення частотності використання різних класів онімів у фразеології ґрунтуються на результатах кількісного аналізу.

Теоретичне значення магістерської роботи зумовлено тим, що проведений аналіз фразеологічних одиниць української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом є певним внеском у вивчення структурно-семантичного і функціонального аспектів фразеології. Результати дослідження засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі специфікою етносвідомості носіїв досліджуваних мов. Встановлення національно-культурної специфіки мовних одиниць сприяє вивченню питань про динаміку фразеологічної системи та формування мовної картини світу і лінгвокультурології в цілому.

Практична цінність магістерської роботи дослідження полягає в тому, що результати можуть слугувати основою для дисертаційного дослідження, також використовуватимуться для написання дипломних та курсових робіт; для розробки спецкурсів і спецсемінарів з ономастики, перекладу, лінгвокраїнознавства; у роботі лінгвістичних гуртків та проблемних груп у вищій школі.

Картотека матеріалу становить 1050 одиниць, а саме: зооніми – 811: укр. – 236, англ. – 332, нім. – 243; антропоніми – 145: укр. – 37, англ. – 56, нім. – 52; топоніми – 94: укр. – 12, англ. – 55, нім. – 27.

Апробація дослідження. Результатимагістерської роботи апробовано на студентських науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (Ізмаїл, 2015), «Пріоритетні напрями науки: пошук студента» (Ізмаїл, 2015), міжнародній науково-практичній конференції «I Таврійські філологічні читання» (Херсон, 2015).

Основні аспекти дослідження відображено також у наукових публікаціях: «Фраземи з компонентом зоонімом в українській та німецькій мовах» (Ізмаїл, 2014), «Семантичний аспект фразеологізмів із компонентом зоонімом в українській та англійській мовах» (Ізмаїл, 2015), «Фразеологізми з компонентом зоонімом на позначення рис людини в українській та німецькій мовах» (Херсон, 2015).

Структура та обсяг дослідження визначається його метою і завданнями. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (165 позицій). Загальний обсяг роботи становить 126 сторінок.

 

РОЗДІЛ 1