ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКА ЗЕРНА

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

для виконання лабораторних занять

зі студентами освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

за напрямом 6.051701 “Харчові технології та інженерія” фахового спрямування “Технологія зберігання, консервування та переробка плодів і овочів”

 

Умань-2012

Методичні вказівки підготували:

 

Н.М. Осокіна, доктор сільськогосподарських наук, професор,

А.П. Герасимчук, кандидат сільськогосподарських наук, доцент,

В.В. Любич, кандидат сільськогосподарських наук, викладач.

 

 

Рецензент: Г.М. Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор

 

Методичні вказівки розглянуто на засіданні кафедри технології зберігання і переробки зерна.

Протокол № 16 від 8 червня 2012р.

 

Методичні вказівки затверджено та рекомендовано до видання методичною комісією інженерно-технологічного факультету.

Протокол № 5 від 12 червня 2012 р.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

КЛАСИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ ПРОДУКЦІЇ

 

Зерновими називаються культури, які утворюють зерно і споріднені за використанням, технологією вирощування, зберіганням та переробкою.

Технічними називаються культурні рослини, основну продукцію яких (олію, цукор, волокно) отримують у результаті заводської (технічної) переробки врожаю.

До технічних культур входять:

– олійні та ефіроолійні,

– цукровмісні,

– крохмаловмісні,

– прядивні,

– барвні,

– наркотичні.

За морфологічними ознаками, біологічними та господарськими властивостями хлібні злаки (зернові культури) поділяють на зернові хліба першої групи (або справжні, колосові, ячменеподібні): пшениця, жито, тритикале, овес, ячмінь і зернові хліба другої групи (або просовидні): кукурудза, просо, дагуса (Елевсина), фоніо, султан (африканське просо або негритянське), просо італійське або головчасте (чумиза, могар), теф, сорго, сорго-суданковий гібрид, пайза, сориз (сорго рисозерне), рис, гречка.

До зернових бобових культур належать горох, нут, соя, боби, чина, вика, сочевиця, люпин, квасоля, вігна, доліхос (лобія), гіацинтові боби, каянус (голубиний горох), канавалія, воандзея, оксамитові боби (мукуна), керстінгієла.

Товарною частиною врожаю зернових бобових і злакових культур є зерно, а нетоварною – солома.

Хлібопекарське борошно одержують із зерна пшениці, жита та тритикале, проте його також можна одержувати з решти зернових і бобових культур, яке використовують під час випікання хліба, печива, бісквітів, кексу тощо.

Крупу одержують із зерна хлібів першої та другої груп і зернових бобових. Ці культур ще називають круп’яними.

До олійних належать однорічні культури: соняшник, сафлор, ріпак, гірчиця (біла чорна і сиза), суріпиця, рижій, редька олійна, перко (гібрид свиріпи та китайської капусти), тифон (гібрид турнепсу та китайської капусти), кунжут, арахіс, соя, рицина, лялеманція, перила, мак, воандзея, льон олійний, крамбе (катран), індау (ерука), нуг (гвізоція), мадія, чуфа (смикавець їстівний), амарант (щириця), багаторічні культури: маслина, кокосова пальма (копра – висушений ендосперм горіха кокосової пальми), олійна пальма (пальмистра – ядро горіха олійної пальми), тунг та насіння прядивних культур, зародки злакових, кісточки плодових культур (мигдаль, абрикос, слива, персик), насіння винограду, помідора, гарбузових, горіхоплідних культур. До рідкісних олійних культур належать катальпа, кедрова сосна, кедр, кеш’ю, каріте, хохоба, айтісіка, ілліпе.

Товарною частиною врожаю однорічних олійних культур є насіння, а в чуфи бульби, а нетоварною – стебла або солома.

Взагалі рослин, які здатні накопичувати в насінні та плодах не менше ніж 15% олії, налічується понад 340 видів.

Сировиною для одержання олії є також відходи ефіроолійного, тютюнового, виноробного, консервного, чайного виробництва.

Цукровмісні – це культури, у вегетативних органах (коренеплоди, стебло або суцвіття (пальма)) яких накопичуються цукор – цукроза (сахароза), глюкоза, фруктоза, які в процесі переробки перетворюються на цукор. Найкраще кристалізується сахароза (буряк цукровий і тростина цукрова).

До таких культур відносять буряк цукровий, тростину цукрову, сорго цукрове, клен цукровий, пальму цукрову.

Крохмаловмісні культури – це культури, які накопичують в запасних органах крохмаль. Такими культурами є бульбоплідні (картопля, батат, маніок (касава), таро, ямс, ксантозома, алокація, топінамбур (земляна груша)) та зернові хліба І і ІІ групи.

Бульбоплідні культури – це рослини, які утворюють видозмінені потовщені корені (бульби). Товарною частиною врожаю є бульби.

Наркотичними називаються рослини, які накопичують у вегетативних органах чи плодах психотропні речовини (переважно алкалоїди).

До групи наркотичних рослин належать: чайне дерево, шоколадне дерево (какао), кавове дерево, кола, кока, мате (парагвайський чай, падуб парагвайський), гуарана, арекова пальма (бетелева пальма), ката (арабський чай), мак, конопля, тютюн, махорка, хміль.

До прядивних культур належать бавовник, джут, кендир, кенаф, коноплі, юкка, канатник, новозеландський льон, льон довгунець, рамі.

Вирощуються з метою отримання прядива – волокна (основна товарна продукція), яке придатне для виготовлення ниток. Нетоварною частиною врожаю в прядивних культур є насіння.

Барвні культури: рожа рожева (суцвіття), лаконос американський (ягоди), марена красильна (кореневища), сафлор красильний (суцвіття), чорнобривці прямі (суцвіття, поди).