Структура кваліфікаційної роботи

Кваліфікаційна робота повинна мати обов’язкові складові частини, що розташовуються в такій послідовності:

1. Титульна сторінка.

2. Зміст.

3. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності)

4. Вступ.

5. Основна частина (розділи, підрозділи).

6. Висновки.

7. Список використаної літератури.

8. Додатки.

Титульна сторінка кваліфікаційної роботи

Титульна сторінка (додаток А) містить:

· найменування вищого навчального закладу і кафедри, де виконано роботу;

· назву роботи;

· прізвище, ім'я, по батькові автора;

· кваліфікаційний рівень, на який претендує студент;

· науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і, якщо є, консультанта;

· місто і рік.

Назва кваліфікаційної роботи має бути стислою, конкретною, відповідати спеціальності та суті дослідженої проблеми, вказувати на предмет і мету кваліфікаційного дослідження. У назві не бажано використовувати ускладнену, узагальнюючу чи псевдонаукову термінологію. У назві треба уникати слів «Дослідження…», «Аналіз…», «Вивчення…». Не бажано формулювати назву «Деякі питання…», «Дослідження деяких аспектів….», «До питання….»: надмір узагальнені формулювання ніскільки не відображають суті проблеми. У назві не допускається використання не загальноприйнятих скорочень (абревіатур).

Зміст

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списків використаної літератури (Додаток Б).

Вступ

У вступі, що починається з нової сторінки, дають характеристику кваліфікаційній роботі в такій послідовності.

Актуальність теми. Розкривається сутність і стан розробки наукової проблеми (задачі) на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням практично розв'язаних завдань, актуальних проблем в галузі практичної психології, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Актуальність теми завершується реченням, в якому подається її повне формулювання.

Приклад: «Актуальність та недостатня дослідженість названих вище аспектів проблеми розвитку вольових якостей молодшого школяра та їх впливу на його навчальну успішність зумовили вибір теми кваліфікаційної роботи: «Розвиток вольових якостей молодших школярів як умова їх навчальної успішності».

Мета і завдання дослідження. Від формулювання наукової проблеми і доведення того, що та частина проблеми, яка стала темою роботи, ще не отримала розробки або достатньо глибокого освітлення у спеціальній літературі, необхідно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які стоять на шляху її досягнення.

Мета роботи, зазвичай, тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Формулювання завдань повинні бути змістовними, чіткими і точними, оскільки саме ці формулювання стають назвами розділів і параграфів, а опис розв'язання поставлених завдань складає зміст розділів роботи.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, вибрану для вивчення.

Предмет дослідження - це те, що знаходиться в межах об'єкта. В об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження і визначає тему кваліфікаційної роботи. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка зазначається на титульній сторінці як її назва.

Об'єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове. Слід пам'ятати, що назва теми повинна відповідати меті роботи, містити предмет дослідження. Орієнтовна тематика кваліфікаційних робіт представлена в Додатку Ж.

Гіпотеза дослідження. Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи; конкретна форма наукового передбачення, що виступає у вигляді припущення стосовно явища, що вивчається, його суті, структури, зв’язків, рушійних сил тощо.

Результати досліджень можуть підтверджувати сформульовану гіпотезу, підтверджувати її частково або спростовувати висунуте припущення. Те, що висунута гіпотеза не підтвердилася результатами дослідження, не вважається помилкою кваліфікаційної роботи. Смислова точність і лаконічність є головними вимогами до формулювання мети, гіпотези, об'єкта та предмета дослідження.

Методи і методики дослідження. Подається перелік методів дослідження, використаних для розв'язання поставлених у роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Оптимальна кількість діагностичних методик: 3 – 4. Обов’язковим є використання методів статистичної обробки емпіричних даних.

Відповідно до визнаних двох рівнів наукового дослідження – теоретичного і емпіричного – виокремлюють дві групи методів дослідження: теоретичного дослідження, емпіричного дослідження.

До методів теоретичного дослідження належать:

· ідеалізація – конструювання неіснуючих об'єктів або моделей, які мають певні гіпотетичні властивості;

· аксіоматичний підхід – прийняття деяких тверджень без доведень;

· формалізація – вивчення об'єкта шляхом визначення його структури в символічній (знаковій) формі, що сприяє формуванню оптимальних моделей, однозначності й загальноприйнятності формулювань;

· системний підхід спрямований на дослідження зв'язків окремих аспектів, сторін чи частин як єдиного цілого та їх взаємовпливів;

· абстрагування – виділення (ототожнення або ізолювання) суттєвих рис, властивостей предмета з метою виділення певних аспектів;

· аналіз та синтез – розчленування цілого на складові та вивчення предмета в цілісності, єдності й взаємозв'язку його частин;

· індукція та дедукція – перехід від окремого до загального у процесі формулювання висновків про особливості досліджуваного предмета загалом та застосування загальних положень під час аналізу окремого;

· моделювання – застосування систем, що замінюють об'єкт пізнання і є стосовно нього джерелом інформації; застосовування системи (моделі) є аналогами досліджуваних об'єктів з високим рівнем подібності та несуттєвими розбіжностями.

До емпіричних методів дослідження належать:

· спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта з певною визначеною метою;

· порівняння – з'ясування відмінностей або подібності, відшукування загального для двох або кількох об'єктів;

· вимірювання – визначення числового значення досліджуваної характеристики за допомогою одиниці вимірювань;

· експеримент – активне цілеспрямоване вивчення об'єкта у визначених умовах (природних або ж створених штучно), які необхідні для виявлення певних властивостей;

· опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування) – отримання інформації про різні аспекти та факти життя зі слів опитуваних;

· біографічний метод – вивчення життєвого шляху людини, впливу окремих подій на психологічні особливості, а також індивідуальної значущості певних подій;

· аналіз процесу та продуктів діяльності – вивчення результатів окремих видів та форм діяльності людини;

· тести – спеціалізовані методи психологічного дослідження з метою кількісної та якісної характеристики психологічних властивостей, психічних процесів і станів людини.

Практичне значення одержаних результатів. Кваліфікаційна робота з психології носить прикладних характер, тому потребує висвітлення шляхів практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання.

Апробація результатів дослідження. У вступі слід віддзеркалити результати апробації кваліфікаційної роботи (участь у наукових конференціях, публікації за темою дослідження тощо). Слід конкретно вказати, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій опубліковані результати роботи.

Експериментальна база дослідження. У цій частині вказується, в якому конкретному навчально-виховному закладі (або організації іншого профілю) було проведено дослідну роботу. Також зазначається якісний і кількісний склад учасників експериментального дослідження. За умови групового дослідження вибірка становить 25-30 осіб, за умови індивідуального дослідження – 15-20 осіб. За неможливості зібрати належний обсяг даних, питання про зменшення групи досліджуваних вирішується на засіданні кафедри.

Структура кваліфікаційної роботи. Вступ завершується описом структури роботи: дається перелік структурних елементів роботи (указується кількість розділів і частин). Зазначається кількість джерел у списку використаної літератури, кількість графічних об’єктів (діаграм, таблиць тощо), кількість додатків, кількість сторінок основного тексту та загальний обсяг кваліфікаційної роботи.

Уточнення:обсяг вступу кваліфікаційної роботи не перевищує 5–7 сторінок.