Зазначення походження товару та/або права

Використання зареєстрованого кваліфікованого

Зазначення походження товару

Не менш важливим об'єктом комерційних позначень є географічне зазначення.

Поняття географічного зазначення як об'єкта права інтелектуальної власності встановлено статтею 420 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на цей об'єкт в Україні, регулюються спеціальним законом України "Про охорону прав на зазначення походження то­варів" (далі • Закон), а також нормативними актами: „Правилами складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстра­цію кваліфікованого зазначення походження товарів та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення по­ходження товарів", "Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охо­роною прав на об'єкти інтелектуальної власності", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004р. № 1716 та міжнародними договорами України.

Закону визначає правові засади охорони прав на зазначення похо­дження товарів в Україні і передбачає можливість реєстрації кваліфіко­ваних зазначень походження товарів.

Визначення та види географічних зазначень

На відміну від аналогічних законів інших країн, Закон, як перший в нашій державі законодавчий акт відносно цього об'єкту промислової власності, в самій його назві застосовує термін «зазначення походження товару», об'єднуючий просте зазначення походження товару і кваліфіко­ване зазначення походження товару.

Кваліфіковане зазначення походження товару, у свою чергу, охоп­лює такі поняття як:

- найменування місця походження товару;

- географічне зазначення походження товару.

Таке визначення об'єкту викликано необхідністю надати допомогу українському заявнику розібратися в правильності своїх намірів отрима-

ти право на використання того або іншого виду географічного зазначен­ня.

Це визначення можливо дещо ускладнило прочитання Закону, про­те дає можливість попередити поки що недосвідченого українського за­явника про можливо помилкове тлумачення суті даного об'єкту промис­лової власності, і, відповідно, застерегти його від зайвих матеріальних витрат.

Просте зазначення походження товару

Отже, перший термін, який включений до загального поняття зазна­чення походження товару це - просте зазначення походження товару

Статтею 1 Закону визначено, що простим зазначенням походження товару може бути будь-яке словесне або зображувальне (графічне) по­значення, що прямо або побічно вказує на географічне місце походжен­ня товару.

Наприклад: «вироблено в Україні» або зображення пам'ятника Богдану Хмельницькому, яке стало візитною карткою Києва.

Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Правова охорона простого зазначення походження товару згідно з пунктом 1 статті 6 Закону надається на підставі його використання і по­лягає в недопущенні використання зазначень, що є помилковими або такими, що можуть ввести в оману споживачів щодо дійсного географіч­ного місця походження товару.

Наприклад, зображення собору Василя Блаженного на товарах, що походять з Грузії.

Кваліфіковані зазначення походження товарів

На підставі реєстрації відповідно до Закону надається правова охо­рона тільки кваліфікованим зазначенням походження товарів, а саме найменуванням місць походження товарів і географічним зазначенням походження товарів.

Розглянемо визначені Законом умови надання правової охорони кожного з цих видів кваліфікованого зазначення походження товарів.

Стаття 1 Закону дає такі визначення цим об'єктам:

Найменування місця походження товару - це найменування географічного місця, що вживається як позначення в назві товару, який походить з вказаного географічного місця і має особливі вла­стивості, виключно або головним чином обумовлені характерними

-ги

 

для даного географічного місця природними умовами або об'єд­нанням цих природних умов з характерним для даного географіч­ного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження - це найменування гео­графічного місця, що вживається як позначення в назві товару, що походить з цього географічного місця і має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному обумовлені характерними для даногогеографічного місця природними умовами або людсь­ким фактором або об'єднанням цих природних умов і людського фактора.

При цьому, географічним місцем визначається будь-який географіч­ний об'єкт з офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон, як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Найменування місць походження товарів широко використовуються в усьому світі для позначення найрізноманітніших продуктів природного, мінерального, ремісничого, а також промислового і сільськогосподарсь­кого (рослинного і тваринного) походження і стосується величезного числа виробників.

Велика кількість з цих позначень має не тільки регіональне, але й національне і навіть міжнародне значення. До таких позначень, зокрема, відносяться позначення сирів, вин, міцних спиртних напоїв, мінеральних вод.

Україна багата регіонами, природні фактори яких формують особ­ливі властивості товарів. Вони формують групу так званих «природних найменувань» місць походження товарів. Це - найменування деяких мінералів, мінеральних вод, сировини, лікарських трав тощо. Наприклад: „донецьке вугілля", „волинські топази", „житомирські граніти", „миргородська", „трускавецькі води", „Куяльник", „слов'янська сіль";

В переважній більшості випадків особливі властивості товарів обу­мовлені сукупністю природних умов і людського фактора. При цьому, специфічні природні умови слугують вирішальною передумовою для виникнення особливих характеристик товару, і затвердження особливих виробничих технологій, досвіду і традицій. Саме вони сприяють виник­ненню так званих „класичних" найменувань місць походження товарів. В даному випадку функціональна залежність виявляється двобічної: з од­ного боку - між властивостями товару і географічним середовищем, з іншою - між виробничими традиціями і природними умовами.

Так, характерні властивості карпатських різьблених виробів з дере­ва визначаються виробничими традиціями, навиками, національним колоритом різьбярів, а також природними умовами, що дозволяють їм використовувати для обробки деревину буку, карпатської ялини. Крим­ські, Одеські, Закарпатські вина, визначаються якісними характеристи­ками винограду, що виростає в регіонах Сонячної Долини, Масандри, Овідіополя, Таїрова, Виноградова, і технологією виготовлення цих вин, заснованою на виробничому досвіді і традиціях винарів.

Протягом багатьох років виноградарі кримського регіону виготовля­ють вина, особливі якості яких обумовлені сукупністю факторів.

Це традиційні умови виробництва, спосіб підрізування виноградни­ку, збір винограду шляхом послідовної вибірки, обмежена врожайність, підвищений алкогольно-метричний ступінь, вміст цукру у винограді. За­вдяки особливим властивостям кримські вина мають високу репутацію не тільки на місцевому і національному, але й на міжнародному рівні.

Значну роль у формуванні властивостей товарів грають такі факто­ри як майстерність людей. їх досвід, традиції десятирічної або навіть сторічної давності.

Так, наприклад, не тільки від глини залежать чудові властивості Ко-ростеньського фарфору. Вирішальний вплив мають навики, кваліфіка­ція, технологічний досвід, майстерність людей, що передають ці традиції його з покоління в покоління,

•* Те ж саме можна сказати і відносно відомої „Петриківки". Петриків-ські майстри винайшли оригінальний спосіб забарвлення дерев'яних виробів. Виточений з дерева посуд покривають спеціальним ґрунтом, розписують жаростійкими фарбами, що не змінюють колір при високій температурі, використовується і традиційний орнамент з трав і квітів.

До ухвалення спеціального законодавства в Україні, згідно з міжна­родними нормами охорона географічних зазначень здійснювалася як охорона знаків для товарів і послуг. В цьому випадку слід відрізняти пряму охорону від непрямої.

Прямою охороною географічних зазначень як знаків для товарів і послуг є охорона у вигляді реєстрації на ім'я осіб, що мають право кори­стуватися ними, тобто виробників, місцезнаходження яких знаходиться в цьому географічному регіоні.

Непрямою охороною географічних зазначень є заборона реєстрації цих зазначень як знаків для товарів і послуг на ім'я осіб, які не мають відповідного права на користування ними для продуктів, що походять з іншого географічного регіону

Як приклад непрямої охорони географічних зазначень в Україні мо­жна зазначити попередження реєстрації як знака для товарів і послуг таких відомих назв грузинських вин як «Хванчкара» і «Киндзмараулі», «Ахашені» і «Твіши», вірменських коньяків «Арарат» і «Ахтамар» на ім'я українських заявників.

Внаслідок дій Антимонопольного комітету України і Генеральної прокуратури Грузії була встановлена і попереджена можливість реєст­рації як знака для товарів і послуг на ім'я товариства з обмеженою від­повідальністю «Квадро» із Закарпатської області позначень, що склада­ються з найменувань місць походження Грузії, а саме: «Хванчкара». «Киндзмараулі», «Твіши», відомих як назви унікальних грузинських вин.

Інший спосіб запобігання неправомірної реєстрації найменування місця походження в Україні як знака для товарів і послуг можна проде­монструвати на наступному прикладі:

На реєстрацію в Україні французькою фірмою «Перно Рікард» були подані позначення «АРАРАТ», «АЙАСТАН», «ЕРЕБУНІ» для коньяків Відповідно до домовленості країн-учасників міжнародного семінару з питань забезпечення захисту знаків для товарів і послуг і географічних зазначень в країнах СНД і за результатами проведених консультацій між Патентними відомствами України і Вірменії, права на ці заявки францу­зькою фірмою були передані вірменському виробнику.

З ухваленням Закону і найменування місця походження товару, як складова частина кваліфікованого зазначення походження товару, впе­рше в нашій країні отримали правову регламентацію.

Закон визначає правові основи охорони прав на зазначення місць походження товарів в Україні і регулює відносини, що виникають у зв'яз­ку з їх набуттям, використанням і захистом.