ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
Арештний дім – установа виконання покарань тюремного типу, покликана забезпечувати ізоляцію та роздільне тримання засуджених до арешту. Виконання кримінального покарання – врегульований нормами кримінально-виконавчого законодавства процес реалізації покарання, поєднаний із виправленням та ресоціалізацією засудженого, який здійснюється спеціально уповноваженими державними органами та установами. Виправна колонія – кримінально-виконавча установа закритого типу, яка покликана забезпечувати ізоляцію й роздільне тримання засуджених та у якій відбувається кримінальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк і довічне позбавлення волі. Виправлення засудженого – процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють унього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправний центр – кримінально-виконавча установа відкритого типу, в якій утримуються засуджені до обмеження волі без фізичної ізоляції від суспільства. Виправно-трудове право – самостійна галузь права радянського періоду, яка регулювала відносини у сфері виконання покарань, пов’язаних із виправно-трудовим впливом на засуджених, основною метою яких було виправлення засуджених, а основним засобом досягнення цієї мети була суспільно корисна праця. Виховна колонія – спеціальна виховна установа виконання покарань, у якій утримуються неповнолітні засуджені до позбавлення волі на певний строк. Державниа пенітенціарна служба України – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Мініста юстиції України який організовує виконання законодавчих актів у сфері виконання кримінальних покарань, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення цього законодавства і в установленому порядку. Джерела кримінально-виконавчого права – це правові акти органів влади або компетентних органів управління, що містять норми кримінально-виконавчого права, які регулюють порядок виконання та відбування кримінальних покарань. Дисциплінарний батальйон – установа, в якій виконується покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні засуджених військовослужбовців строкової служби. Дільниця виправної колонії – це структурна, ізольована від інших, частина виправної колонії, встановлена з метою забезпечення більш якісного виконання кримінального покарання. Законні інтереси засудженого – це закріплені у правових нормах конкретні дії та прагнення засудженого володіти тими або іншими благами, які задовольняються, як правило в результаті позитивної оцінки посадовими особами адміністрації установи виконання покарань, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання. Злісний порушник установленого порядку відбування покарання – це засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, безпідставно відмовляється від праці; припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов’язки, були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку. Зміна умов тримання засуджених – це переведення засудженого з однієї дільниці до іншої в межах однієї виправної колонії або до колонії з іншим рівнем безпеки залежно від його поведінки і ставлення до праці та навчання. Класифікація засуджених до позбавлення волі – це розподіл засуджених на відносно однорідні категорії за певними ознаками для створення найбільш ефективних умов у досягненні цілей покарання. Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань – цепроцес спостереження та перевірки дотримання вимог законності персоналом органів та установ виконання покарань під час здійснення ними покладених на них обов’язків із виконання кримінального покарання. Короткострокове побачення – це побачення з родичами або іншими особами тривалістю до чотирьох годин, що здійснюється у присутності представника колонії. Короткочасні виїзди з виправної колонії – є нетривалим залишенням меж колонії у зв’язку з винятковими особистими обставинами строком не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці. Кримінально-виконавча інспекція – орган виконання покарань, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт. Кримінально-виконавча політика – це діяльність вищих органів державної влади, спрямована на розробку і реалізацію єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, яка повинна відповідати об’єктивним потребам боротьби зі злочинністю, захисту прав і законних інтересів людини і суспільства. Кримінально-виконавча система – це сукупність інституціональних і правових елементів загальнодержавного механізму боротьби зі злочинністю, яка відповідає сучасному стану політичного, економічного, соціального, культурного, інформаційного, кадрового і науково-технічного розвитку держави і суспільства. Кримінально-виконавче законодавство – це система нормативно-правовихактів, яка складається з Кримінально-виконавчого кодексу України, інших чинних актів, а також чинних міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, які регулюють весь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та у процесі виконання і відбування кримінальних покарань. Кримінально-виконавче право – це самостійна галузь права України, яка відображає загальні ідеї, положення, принципи єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Кримінально-виконавчі правовідносини – це врегульовані нормами кримінально-виконавчого права відносини, що виникають у процесі виконання та відбування покарання між засудженими, представниками адміністрації органів і установ виконання покарань та іншими особами і організаціями, які беруть участь у процесі кримінальних покарань. Нагляд за засудженими – це система заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінального покарання у виді позбавлення (обмеження) волі шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції та особистої безпеки засуджених і безпеки персоналу установ. Обов’язки засуджених – це встановлена у заборонних та зобов’язальних нормах права поведінка засудженого під час відбування покарання, яка забезпечує: досягнення цілей покарання, підтримання правопорядку в установі виконання покарань під час відбування покарання засудженим, максимально забезпечує дотримання прав та свобод як засудженого так і інших осіб. Пенітенціарист –фахівець у сфері науки і практики виконання і відбування кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі. Пенітенціарій – в’язниця з максимально суворим рівнем ізоляції і постійним наглядом за засудженим для досягнення мети його каяття. Пенітенціарна злочинність – це злочинність у місцях позбавлення волі. Пенітенціарна політика – (від латин. «каяття») – це самостійна галузь державно-правової діяльності уповноважених на те суб’єктів соціального управління з визначення обов’язкових до виконання керівних ідей, принципів, доктринальних положень, установок, вимог, цілей та завдань у сфері забезпечення каяття осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, які б відповідали законам та закономірностям соціалізації особистості, збалансовано забезпечували задоволення законних прав та інтересів громадянина, суспільство і держави. Пенологія або пенітенціарна наука – це наука про пов’язані з позбавленням волі кримінальні покарання, центральною категорією якої є досягнення мети каяття злочинця. Правовий статус засудженого – це збудоване на загальному правовому статусі громадян України і визначене за допомогою правових норм становище засуджених під час відбування ними кримінального покарання, яке складається із сукупності прав, обов’язків і законних інтересів засудженого. Примусові заходи медичного характеру – це примусове лікування засуджених, які мають хворобу, що становить небезпеку для інших осіб, та не пройшли повного курсу лікування. Принципи кримінально-виконавчого права – це основні ідеї, керівні положення, які визначають стратегію та напрямки розвитку інститутів і норм цієї галузі права, забезпечують системність правового регулювання суспільних відносин, що виникають під час виконання покарань. Прогресивна система відбування покарання – це особливий порядок виконання покарання (зміна умов відбування засудженими покарання залежно від його поведінки), що передбачає певну системну сукупність правил, завданням яких є досягнення основних цілей покарання. Режим у виправних і виховних колоніях – це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов’язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. Ресоціалізація – свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Рівень безпеки виправної колонії – загальний критерій класифікації виправних колоній за їх видами залежно від ступеня суворості вимог стосовно утримання різних категорій засуджених до позбавлення волі (виховні колонії мінімального, середнього, максимального рівня безпеки). Розпорядок дня – це час підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві, перевірки наявності засуджених, проведення загальноосвітнього та професійно-технічного навчання (у виховних колоніях), виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. Розпорядок дня установи передбачає порядок та час роботи всіх відділів, служб, об’єктів та дільниць установи, у тому числі ДІЗО, ПКТ, медичної частини, їдальні, перукарні, лазні-пральні, крамниці. Слідчий ізолятор – установа, яка згідно зі ст. 18 КВК України виконує функції виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправної колонії середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування. Соціальна адаптація – комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів. Соціальний патронаж – комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів. Соціально-виховна робота – це цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Структурні дільниці виправних і виховних колоній – ізольовані одна від одної, в межах виправної колонії, або району її розташування, дільниці, у яких тримаються різні категорії засуджених для більш цілеспрямованого та ефективного застосування до них основних засобів виправлення і ресоціалізації. Суб’єктивне право засудженого – це закріплена в законі й гарантована державою реальна можливість поведінки засудженого або користування ним соціальними благами, що забезпечується юридичними обов’язками посадових осіб органів та установ виконання кримінальних покарань або інших суб’єктів, які беруть участь у кримінально-виконавчих правовідносинах. Територіальні органи управління Департаменту – управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області. Тривалі побачення – це побачення строком до трьох діб з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачи, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і громадянам, які проживали однією сім’єю без укладення шлюбу, за умови, що в них єспільні неповнолітні діти.
ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Австралія Австрія Адміністративна реформа Адміністративний нагляд 567–578 Адміністрація органів і установ виконання покарань 108-109, 1 М Альтернативне покарання Амністія 530-533 Англія Апеляційна комісія 359–364 Арешт (як вид кримінального покарання) 296-312 Арештантські відділення Арештний будинок Арештний дім 93, 105, 297 Афганістан Афро-американські етнічні групи
Безпека засуджених 114,400 Безстрокове позбавлення волі Бельгія Бразилія Будинки примусових робіт (бупри) 67 Будинок дитини при установі виконання покарань 493–494
Великобританія В’єтнам Взяття під варту 590–603 Види органів і установ виконання покарань 93 Визначення засудженому місця відбування покарання 361-362 Виконавче провадження Виконавчий лист 218 Виправлення 29–30, 87 Виправні колонії 93, 105 Виправна колонія Виправний стройовий табір (амер.) Виправний центр 93, 105, 314 Виправно-комерційний комплекс Виправно-трудова колонія 77 Виправно-трудовий табір 72–73, 77 Вислання 325 Виховні колонії 93, 106 Виховно-виправний процес Військова підготовка засуджених військовослужбовців 344 Відомчий контроль 144 Військовий стан 421 Вік засуджених 355 Віктимологічна профілактика Втеча 189,413 В’язниця В’язнична реформа
Гамівна сорочка 189,413 Гауптвахта 94, 297, 307 Гігієна засуджених 187 Головне управління виправно-трудових таборів (ГУТАБ) 74 Головне тюремне управління (ГТУ) 54 Головне управління виконання покарань (ГУВП) Господарське обслуговування 95, 370 Громадська Рада 154–157 Громадський вплив 42,92 Громадський контроль 147 Громадські організації 148 Громадські ради Громадські роботи Грошові перекази 442 Групова непокора 421 Гуманізм
Данія Девіантна поведінка Делінквент Демократичний контроль Державна виконавча служба 217 Державна влада Державна кримінально-виконавча служба України 89,93,95 Державна пенітенціарна служба (ДПС) України Державна політика у сфері виконання кримінальних покарань Державне політичне управління (ДПУ) Державний виконавець 219 Державний департамент України з питань виконання покарань (ДДУзПВП) 84, 92, 97-104 Дисциплінарний батальйон 94, 335 Дисциплінарний ізолятор 406 Диференціація та індивідуалізація 41 Дії, що дезорганізують діяльність установ виконання покарань 413 Дільниці виправної, виховної колонії: - карантину, діагностики та розподілу 373 - посиленого контролю виправної колонії 373, 380 - ресоціалізації 373–374 - соціальної реабілітації 373, 378 - соціальної адаптації 373 Дільничні інспектори міліції 249 Довічне позбавлення волі 92, 513–525 Догана 406 Додаткове побачення 404 Домашній арешт Дострокове звільнення від покарання 165, 346, 530 Дострокове зняття стягнення 404–405
Електронний моніторинг Естетичне виховання засуджених 474
Європейський Суд з прав людини 182 Європейські пенітенціарні (в’язничні) правила 196-205
Жорстоке поводження 174
Завдання Державної кримінально-виконавчої служби України 24, 96 Завдання кримінально-виконавчого законодавства 29–30 Загальноосвітнє навчання засуджених 481–486 Законні інтереси засуджених 112 Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням 405, 538 Заохочення 274, 303, 318-320 Запобіжні заходи 95, 590 Зарахування грошей на особові рахунки засуджених 120, 465 Зарахування часу позбавлення волі до загального трудового стажу 120, 470 Заробітна плата засуджених 465–469 Заслання Засоби виправлення засуджених 42, 92 Засуджені жінки 361 Захист потерпілих від злочинів Заходи заохочення та стягнення 273, 303, 318 Звернення засуджених 113, 136, 139 Звільнення від відбування покарання з випробуванням 544 Звільнення від відбування покарання за хворобою 539-541 Злісне порушення режиму 417–420 Зміна умов тримання засуджених 80-82, 413–417
Ізолятор спеціального призначення 67, 69 Ізолятор тимчасового тримання (ІТТ) 591 Ізоляціонізм Ізоляція Індивідуальний вплив Індивідуально-профілактична робота 247, 375 Індія Ірак Іран Іспитовий строк 586
Канада Кара 159 Карно-виконавчий кодекс Польщі Карально-виховний вплив Карально-виховний процес Катування 174–176 Каторжні роботи 76, 160 Китай, Китайська народна республіка (КНР) Класифікація засуджених до позбавлення волі 348–353 Колонії-поселення 80 Комісія з питань розподілу, направлення та переведення осіб, засуджених до позбавлення волі 359–364 Комітет сусідів Комунально-побутове забезпечення засуджених 302 Конвоювання засуджених 248, 366 Контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань 133–134 Конфіскація майна 230–235 Концентраційні табори 63 Корекційний контроль Корекція Короткострокове побачення 429 Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній 434–435 Кримінальний кодекс (КК) Кримінально-виконавча політика 15 Кримінально-виконавча система Кримінально-виконавче законодавство Кримінально-виконавче право 26–31 Кримінально-виконавчий кодекс (КВК) Кримінально-виконавчі інспекції 93,105, 246 Кримінально-виконавчі правовідносини 36–38 Кримінально-виконавчі установи 93 Кримінально-процесуальний кодекс
Листування засуджених 439–441 Ліквідація підприємств установ виконання покарань 461 Лікувальні установи 364, 454 Лікувально-виправні заходи Ліміт наповнення установи
Майно, що не підлягає конфіскації 231–232 Масові заворушення засуджених 421 Матеріальна відповідальність засуджених 309 Матеріально-побутове забезпечення засуджених 444–450 Медико-санітарне забезпечення засуджених 450–457 Медичні частини установ виконання покарань 452–453 Міжнародні стандарти поводження з засудженими 171 Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими Мінімум заробітної плати засуджених 465 Моральне виховання засуджених 474
Навчально-трудові школи Нагляд за засудженими 397 Надзвичайний стан 420–421 Наряд на етапування засуджених 360 Наука кримінально-виконавчого права 26, 44, 46 Національна безпека Начальники відділень соціально-психологічної служби 381, 441 Невизначений вирок суду Нідерланди Німеччина Норми житлової площі в установах виконання покарань 446 Норми кримінально-виконавчого права 32
Об’єднання громадян 147 Облік засуджених 368 Обмеження волі 313 Обов’язки засуджених 114 Обчислення строку покарання 284 Обчислення іспитового строку 586 Обшуки 367 Одиночна камера (ОК) 406–407 Омбудсман Оперативно-розшукова діяльність 408–410 Органи виконання покарань 93 Особа засудженого 406 Особиста безпека засуджених Особиста безпека персоналу 400–401 Особисті речі засуджених 337, 495 Особова справа засудженого 368
Пакістан Пекінські правила 213 Пенітенціарна політика Пенітенціарна система Пенітенціарій Пенсійне забезпечення засуджених 117, 120 Переведення засуджених до позбавлення волі 363 Перевиховання Перегляд кореспонденції 439 Персонал Державної кримінально-виконавчої системи України 96 Персонал установ і органів виконання покарань 84, 94 Північна Корея (КНДР) Підстави виконання кримінальних покарань 242, 255 Піклувальні ради 152–154 Поводження із засудженими 169, 551 Подяка 303,318 Позбавлення виборчих прав Позбавлення волі на певний строк 34, 62, 86 Позбавлення громадянських прав Позбавлення політичних прав Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю 241 Політика у сфері виконання кримінальних покарань 13–18 Помилування 533 Попередження 210, 250, 280 Порушення клопотань про помилування 534–536 Порядок дострокового звільнення від відбування покарання 530 Порядок звільнення від відбування покарання 527–545 Порядок надання побачень засудженим 429–433 Порядок отримання бандеролей 435, 438 Порядок отримання посилок і передач 435–439 Посадова особа 407 Потерпілий Права засуджених 113 Правовий статус засуджених 112 Працевлаштування засуджених 460–463 Працевлаштування звільнених 552–554 Праця засуджених 458–465 Президент України Предмет кримінально-виконавчого права 28 Приватизація в’язниць Приймально-розподільчий центр Приміщення камерного типу (ПКТ) 406,420 Принципи кримінально-виконавчого законодавства 38–44 Принципи кримінально-виконавчого права 38–44 Принципи поводження із засудженими 195 Пробація Програма індивідуально-виховної роботи із засудженим 375, 381 Проживання за межами установи виконання покарань 466, 493 Прокурорський нагляд 139–142 Професійно-технічне навчання засуджених 481–485
Рада Європи Реабілітація Реадмісія Регіональна комісія 359–364 Режим 386-403 Реінтеграція Релігійні організації 122, 480 Ресоціалізація засуджених 29, 87 Реформа Державної кримінально-виконавчої служби України Реформаторій 166 Рецидив злочинів 357 Рівні безпеки 360 Розподільча комісія 69 Румунія
Самодіяльні організації засуджених 478–479 Саудівська Аравія Свобода віросповідання 122 Сектор максимального рівня безпеки 420, 516 Сімейний суд Скарги засуджених 136,139 Слідчий ізолятор (СІЗО) 95 Служба пробації Смертна кара 53–54, 106,183 Сомалі Соціальна адаптація 548–551 Спеціальні засоби 410–412 Сполучені Штати Америки (США) Спостережні комісії 147–150 Строк позбавлення волі Строк покарання 526–527 Структурні дільниці виправних і виховних колоній 372 Ступінь виправлення 415 Судимість 545–548 Судова тюрма Судовий контроль 143 Суспільно корисна праця 42, 92
Табірний пункт 76 Табори примусових робіт 63 Таїланд Телефонні розмови засуджених 429–434 Територіальні органи управління 104 Технічні засоби нагляду та контролю 408 Товариство піклувальне про тюрми 51 Токійські правила 206, 209–212 Тривале побачення 429, 431, 454 Трудове виховання Тюремне ув’язнення Тюрми 55, 78 Тюрмознавство 161 У Угорщина Уельс Умови тримання засудженихс Умовне засудження Умовно-дострокове звільнення 405, 537–538 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (див. також Омбудсман) Установи виконання покарань 93, 477 Утримання із заробітної плати засуджених 267, 291 Ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт 276 Ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт 263 Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі 322 Ухилення від сплати штрафу 217, 230
Фінляндія Фізичне виховання засуджених 474 Франція
Харчування засуджених до позбавлення волі 449 Хворі засуджені 453–454
Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань 97 Центри соціальної адаптації 556
Час хвороби 287 Чеська республіка Чисельність засуджених 371
Швейцарія Швеція Шефство 509 Шкода 273 Штраф 216
Щорічна відпустка 262, 272
Ямайка Японія
Навчальне-видання
Авторський колектив: ВЕРБЕНСЬКИЙ Михайло Георгійович, БАНДУРКА Олександр Олександрович, БОГАТИРЬОВ Іван Григорович та ін.
|
