Студопедия — Письмові та усні екзамени та заліки
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Письмові та усні екзамени та заліки






Екзамен, залік (диференційований залік) є формами підсумкового контролю знань студентів з конкретної дисципліни в обсязі матеріалу, визначеного навчальною програмою. Екзамен - це форма підсумкового контролю рівня і якості засвоєння студентами теоретичних знань та практичних вмінь і навичок з окремої навчальної дисципліни.

Залік (диференційований залік) - це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінюванні засвоєнних студентом знань навчального матеріалу на підставі результатів практичних, лабораторних або семінарських занять, а також іноді з метою перевірки засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни, де не передбачається складання екзамену. Залік з навчальної практики виставляється з урахуванням виконаної студентом роботи та на підставі звіту. Залік з виробничої практики виставляється на підставі результатів захисту студентом звіту перед спеціальною комісією, визначеною кафедрою, за участю керівників практики.За результатами відповіді на екзамені та заліку виставляється оцінка.

Екзамени проводяться в період екзаменаційної сесії в передбачені навчальним планом терміни згідно з розкладом, який складається з урахуванням пропозицій студентських груп. Розклад затверджується проректором з науково-педагогічної роботи і доводиться до відома студентів та викладачів.

На екзаменах і заліках студенти пред'являють екзаменатору залікову книжку. Екзамени проводяться за білетами, які затверджуються перед екзаменаційною сесією не пізніше як за місяць до її початку. Питання, які виносяться на заліки та екзамени не повинні виходити за межі програми; з ними викладач знайомить студентів на початку семестру. Екзамени проводяться в усній або письмовій формі за рішенням кафедри. Екзамен приймає викладач, який читає лекційний курс, залік - лектор або викладач, що проводив лабораторні, практичні або семінарські заняття. Для більшої об'єктивності у виставленні оцінки бажано, щоб на екзамені був присутній і викладач, який проводив практичні або семінарські заняття.

При підготовці до усної відповіді або на письмовому екзамені студентам дозволяється користуватись навчальними програмами, а також з дозволу екзаменатора картами, таблицями, схемами, діаграмами і довідковою літературою. Іншими джерелами (підручниками, конспектами, спеціальною літературою) користуватися заборонено.

Екзаменатор має право задавати студентові додаткові питання з тим, щоб мати більш повну картину щодо засвоєння ним програмового матеріалу, а також з метою більш об"єктивного оцінювання знань студента. Після відповіді студента на всі питання білета екзаменатор дає її стислий аналіз й обгрунтовує оцінку. Тривалість опитування одного студента, як правило, не повинна перевищувати 20 хвилин.

Перевірка письмових екзаменаційних робіт з коротким їх аналізом повинна бути закінчена в день проведення екзамену, а відомість про його наслідки подана в деканат у той же день або зранку наступного дня.

Шкала оцінювання знань системи ЕСТS створена для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах – членах ЄС. Ця система введена для того, щоб оцінка, виставлена студентам згідно з власною системою оцінювання, була зрозумілою іншим закладам.

 

Тестування та проектна робота у навчанні

Педагогічне тестування як один із методів контролю засвоєння студентами знань, умінь і навичок має важливі переваги перед традиційними методами контролю знань. От деякі з них:

1. Більш висока, ніж у традиційних методах, об'єктивність контролю. Звичайно на оцінку, одержувану студентами, впливають, крім рівня їхніх навчальних досягнень, багато інших факторів: особистість викладача і самого студента, їх взаємини, суворість або, навпаки, ліберальність викладача та ін.

 

Таблиця. 9.1 Екзаменаційна система оцінювання

 

Оцінка в національній системі Оцінка ЕСТS Визначення ЕСТS Кількість балів з дисципліни
       
Відмінно А Відмінно-відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок ≥90
Добре В Дуже добре-вище від середнього рівня з кількома помилками 82-89
  С Добре – загалом правильна робота з певною кількістю помилок 75-81
Задовільно D Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків 66-74
  E Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії 60-65
Незадовільно FX Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку 35-59
  F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота <35

В оцінці, що виставляється на основі традиційних методів контролю, виявляється істотним суб'єктивний компонент. Це підтверджується тим відомим фактом, що за ту саму відповідь різні викладачі можуть поставити різні оцінки.

У тесті такий вплив суб'єктивних факторів виключається. Якщо тест досить якісний, то одержана оцінка може розглядатися як об'єктивна.

2. Оцінка, що одержується за допомогою тесту, більш диференційована. У традиційних методах контролю користуються чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно ").

Результати тестування завдяки особливій організації тестів можуть бути презентовані, якщо необхідно, у більш диференційованих шкалах, що містять більше градацій оцінки.

При цьому забезпечується більш висока точність вимірів навчальних досягнень.

3. Тестування має помітно більш високу ефективність, ніж традиційні методи контролю. Тести можна одночасно проводити із великою групою студентів. Обробка результатів для одержання остаточних оцінок проводиться легше, швидше, ніж, скажімо, перевірка контрольних робіт.

Особливо великою є економія часу, коли у формі тестування проводяться іспити.

Звичайно, тестування як метод контролю має і свої обмеження. Легше всього за допомогою тестів перевіряти опанування просто організованого навчального матеріалу. Перевірка глибинного розуміння дисципліни, опанування стилю мислення, властивого досліджуваній дисципліні, за допомогою тестів ускладнена, хоча в принципі можлива.

Відсутність безпосереднього контакту зі студентом, з одного боку, робить контроль більш об'єктивним, але, з іншого боку, підвищує імовірність впливу на результат інших випадкових факторів. Наприклад, неможливо проконтролювати випадкові помилки студента, спричинені неуважністю або неправильним розумінням завдання. Існують досить витончені методи, що дозволяють значною мірою подолати ці недоліки.

Обмеження тестування як методу контролю необхідно добре усвідомлювати, щоб правильно застосовувати тести. У деяких випадках найкращий ефект дає поєднання тестів з традиційними методами контролю.

Перевага тестів полягає ще й у тому, що можна оцінити рівень імовірності впливу на результат випадкових факторів і знати, наскільки точним є отриманий результат.

Упровадження тестового контролю варто починати з навчання професорсько-викладацького складу методики розробки завдань у тестовій формі. При цьому найбільш важливим є донести до свідомості викладачів, що тест – це не просто звична перевірка, іспит, проби або оцінка знань за допомогою традиційних запитань та екзаменаційних білетів, а система завдань у відповідній формі.

Тестові завдання повинні бути короткими, такими, щоб на виконання кожного не витрачалося багато часу. Далеко не будь-яке завдання включається в тест. Воно повинно бути чітко визначеним за формою, змістом і спеціальними параметрами, оцінюваними у ході математичного аналізу. Властивості завдань зумовлюють властивості усього тесту, тому говорять не просто про набір, а про систему завдань.

Тест – науково обґрунтований метод виміру певних якостей і властивостей особистості. Залежно від предмета виміру виділяються тести педагогічні, психологічні, соціологічні, соціально-психологічні, культурологічні та ін.

Процедура тестування, наведена в роботі Д.В. Люсина[36], починається з того, що випробовуваному дається інструкція, як працювати з тестом. Після цього видаються тестові завдання. Вони можуть або зачитуватися вголос перед групою випробовуваних, або роздаватися випробовуваним у вигляді брошури, або, при комп'ютерному тестуванні, видаватися на екран дисплея. Випробовувані дають відповіді згідно з інструкцією або на спеціальних бланках для відповідей, або на дисплеї комп'ютера.

Обробка відповідей може здійснюватися різними способами, але найпоширеніший полягає в наступному. За кожну правильну відповідь на завдання випробовуваному дається один бал; якщо завдання виконане неправильно або відповідь узагалі не дана, то випробовуваному ставиться нуль балів. Після такої обробки в кожного випробовуваного виходить свій набір одиниць і нулів. Підсумовування всіх одиниць дає тестовий бал випробовуваного. Іноді його називають індивідуальним балом, щоб підкреслити приналежність конкретному випробовуваному.

У випадку педагогічного тестування в ньому виявляється рівень опанування навчального матеріалу.

Технологія проектування і розробки тестів. Алгоритм технології проектування і розробки критерійно-орієнтовних тестів може бути таким:

1. Формується програма навчальної дисципліни в навчальних елементах.

2. На підставі сформульованих цілей навчання і наукового змісту, що відповідає цим цілям, проектуються тестові завдання.

3. Здійснюється експеримент на відповідному контингенті студентів.

4. Здійснюється дидактико-статистичний аналіз експерименту, на основі якого "вилучаються" ті завдання, на які ніхто не відповів або відповіли усі.

5. Визначається коефіцієнт кореляції і здійснюється добір завдань для перевірки знання.

6. Для налагодження тесту визначаються коефіцієнти складності і розрізнення тестового завдання.

7. Будується матриця обробки тестових результатів (після відкидання завдань, у яких всі "1" або всі "0").







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 1928. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Тема 2: Анатомо-топографическое строение полостей зубов верхней и нижней челюстей. Полость зуба — это сложная система разветвлений, имеющая разнообразную конфигурацию...

Виды и жанры театрализованных представлений   Проживание бронируется и оплачивается слушателями самостоятельно...

Что происходит при встрече с близнецовым пламенем   Если встреча с родственной душой может произойти достаточно спокойно – то встреча с близнецовым пламенем всегда подобна вспышке...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия