Гідрологія як наука. Завдання гідрології у вирішенні водогосподарських проблем
Гідрологія - одна з наук про Землю. Вона вивчає природні поверхневі води, явища та процеси, котрі в них протікають, а також визначають розповсюдження вод по земній поверхні, їхнє розподілення та переміщення, взаємодію з навколишнім середовищем. Стисліше можна сказати, що це наука про режим поверхневих вод земної кулі. В зв’язку з поділом поверхневих вод земної кулі на дві групи, гідрологія поділяється на: океанологію (гідрологію океанів і морів) та гідрологію вод суші. В свою чергу, в залежності від об’єкту досліджень, гідрологію суші поділяють на гідрологію річок (потамологію), гідрологію oзер (лімнологію), гідрологію боліт (тельматологію), вчення про льодовики (гляціологію). Вивченням підземних вод займається окрема наука - гідрогеологія. Як і інші природничі науки, гідрологія в своїх дослідженнях використовує методи описання, вимірювання, аналізу та узагальнення. В залежності від методів дослідження, гідрологію поділяють на: гідрографію, завданням якої є вивчення і описання конкретних водних об’єктів з характеристикою положення, розмірів, режиму і місцевих умов; гідрометрію, яка вивчає методи вимірювань і спостережень, що використовуються для вивчення режиму річок, водосховищ, озер; загальну гідрологію, котра вивчає фізичну суть і закономірності гідрологічних явищ; інженерну гідрологію, яка розробляє методи гідрологічних розрахунків і прогнозів. Гідрологія вивчає фізичні явища, котрі протікають в гідросфері, а тому за своїм змістом вона тісно пов'язана з метеорологією, кліматологією, геологією, геоморфологією, географією і іншими науками. Гідрологія відносно молода наука. Вважають, що початок “сучасної” гідрології закладений в XVII столітті, коли зусиллями таких корифеїв науки як Перро і Маріотт був підрахований водний баланс річки Сени. Було показано, що опади за своєю величиною співрозмірні з річковим стоком. Але це не значить, що раніше ніяких досліджень в області гідрології не проводилось. Практичне вирішення різних інженерних гідрологічних задач мало місце ще в прадавні часи. Так, перші дані про гідрометричні спостереження за рівнем води на р. Ніл відносять до 4000 р. до н.е. Перші відомості про катастрофічні повені та посухи на території України, наведених в часописах Київської держави, відносяться до початку Х ст. Роботи по спостереженню та дослідженню режиму річок розвиваються в більш пізній період. Так, у роботі невідомого автора “Книга Большому чертежу или древняя карта российского государства” написаній у XVII ст., значна увага приділяється описанню річок Дніпровського басейну. В цей же час проводились роботи по збиранню відомостей про інші річки: Південний Буг, Десну тощо. У XVIII ст. для потреб судноплавства неодноразово проводились дослідження Десни та Дніпра. На початку XIXст. на річках уже організовувались постійні спостереження для вивчення їхнього гідрологічного режиму. Значний внесок в розвиток гідрології внесли вітчизняні вчені, серед яких Оппоков Є.В., Огієвський А.В., Бефані А.М., Бефані Н.Ф., Вишневський П.Ф., Железняк Й.А., Мокляк В.І., Перехрест С.М., Шпак І.С. та інші. Процес формування гідрології як самостійної науки завершився в кінці XIX ст. Подальше становлення гідрології пов’язано з розвитком таких галузей народного господарства як водний транспорт, сільське господарство, енергетика, водопостачання тощо. На нинішньому етапі розвитку використання водних ресурсів неможливе без детальних гідрологічних досліджень. Основними питаннями,якими покликана займатись гідрологія є: 1. Оцінення водних запасів і водного балансу окремих водних об'єктів або районів чи басейну в цілому. 2. Встановлення розрахункових величин річкового стоку для про-ектування гідротехнічних споруд. 3. Розрахунки випаровування з водної поверхні водойм та з по-верхні річкових басейнів. 4. Оцінка температурного та льодового режимів річок та озер. 5. Вивчення питань формування річкових русел. Розрахунки замулення водосховищ та вивчення процесів формування їхніх берегів. 6. Прогнози всіх основних елементів гідрологічного режиму (рівні, витрати, час замерзання та скресання тощо). 7. Врахування впливу гідротехнічних споруд на водний потік для визначення ймовірних умов, вяких ці споруди будуть експлуатуватись. 8. Вивчення впливу інженерної діяльності на кількісні та якісні показники річкового стоку (регулювання стоку, меліорація земель, вирублення та насадження лісів тощо). 9. Вивчення причин та джерел забруднення природних вод і розроблення гідрологічних основ боротьби з цими небажаними впливами на водні ресурси. Оскільки якість навколишнього середовища тісно пов'язана з водними ресурсами, то гідрологія відіграє важливу роль у вивченні цього середовища та в пошуках оптимальної методики його покращення.
|