Неферментатівний| антіоксидантний| захист

АСКОРБІНОВА КИСЛОТА (ВІТАМІН С).

Вітамін С легко окислюється|окисляється| до дегидроаскорбінової| кислоти, яка нестабільна в лужному середовищі|середі|, в якому відбувається|походить| гідроліз лактонного кільця з|із| утворенням дікетогулонової| кислоти.

Аскорбінова кислота необхідна для різних біологічних окислювальних процесів. Вітамін активує окислення n-оксифенилпирови-ноградной кислоти гомогенатамі| печінки. У присутності кисню розчини, що містять|утримують| ферро-іони і аськорбат|, каталізують гидроксилірованіє| ряду|лави,низки| з'єднань|сполучень,сполук|. Вітамін є|з'являється,являється| антиоксидантом, бере участь в метаболізмі фенілаланіна|, тірозіна|, пептидних гормонів, в синтезі жирів і білків, необхідний для утворення колагену, сприяє збереженню|зберіганню| цілісності сполучної і остеоїдної тканин, володіє антиканцерогенною дією, запобігаючи утворенню канцерогенних нітрозамінов|, бере участь в розподілі і накопиченні заліза.

Вітамін Е.

Вітамін був виділений з|із| масла|мастила,олії| зародків пшеничних зерен в 1936 році і одержав|отримав,набув| назву токоферол|. Сім токоферолов|, похідних початкового|вихідного| з'єднання|сполучення,сполуки| токола|, знайдені в природних джерелах; серед них найбільше розповсюдження|поширення| і найбільшу біологічну активність має -токоферол|. Токофероли позначаються|значаться| грецькими буквами|літерами|: альфа, бета, гамма і дельта.

Вітамін захищає клітинні|кліткові| структури від руйнування вільними радикалами, бере участь в біосинтезі гема|, перешкоджає тромбоутворенню, бере участь в синтезі гормонів, підтримує імунітет, володіє антиканцерогенним ефектом, забезпечує нормальне функціонування м'язів.

Тканини тварин з|із| недостатністю вітаміну Е, особливо серцева|сердечна| і скелетні м'язи, швидше споживають кисень, чим тканини нормальних тварин. a-Токоферол| нелегко піддається оборотному окисленню. Збільшене споживання|вжиток| кисню м'язами при недостатності вітаміну зв'язані, мабуть|очевидно|, з|із| пероксидним| окисленням ненасичених жирних кислот. У інших тканинах, наприклад в печінці, це приводить|призводить,наводить| до порушення структури мітохондрій і зниження дихання. Є|наявний| дані про те, що пероксидноє| окислення ненасичених жирних кислот в ендоплазматічеськом| ретікулуме| м'язових кліток|клітин| приводить|призводить,наводить| до звільнення|визволення| лізосомальних| гидролаз|, в результаті розвивається м'язова дистрофія. Всі прояви|вияви| недостатності вітаміну є вторинні|повторні| явища, обумовлені відсутністю гальмування пероксидного| окислення поліненасищенних| жирних кислот.

Класичним проявом|виявом| недостатності вітаміну Е у|в,біля| лабораторних тварин є|з'являється,являється| безпліддя. У|в,біля| самців найбільш ранньою спостережуваною ознакою недостатності є|з'являється,являється| нерухомість сперматозоїдів. Спостерігається також ряд|лава,низка| інших змін: дегенерація епітелію ниркових канальців, депігментація передніх зубів. Іншим проявом|виявом| недостатності вітаміну Е є|з'являється,являється| гемоліз еритроцитів in vitro у присутності пероксидов| або похідних аллоксана|. У|в,біля| щурів|пацюків| з|із| тривалою недостатністю вітаміну розвивається м'язова дистрофія з|із| явищами прогресуючого паралічу задніх кінцівок|скінченностей|, знижується вміст креатину в м'язах, виникає креатинурія і дещо знижується екскреція креатініна|. Можуть також розвиватися явища недостатності вітаміну А унаслідок|внаслідок| окислювальної деструкції останнього через відсутність в раціоні вітаміну, що володіє антіоксидантнимі| властивостями. Проявами|виявами| гіпервітамінозу є|з'являються,являються| нудота, запаморочення і тахікардія.[6,2000]

Вітамін Р.

Вітамін Р (рутини, цитрин) був виділений в 1936 році А. Сент-Дьердьі з|із| шкірки лимона. Під терміном «вітамін Р» об'єднується група речовин з|із| схожою біологічною активністю: катехини|, халкони|, флавіни| і ін. Всі вони володіють Р-вітамінною активністю і в основі їх структури лежить діфенілпропановий| вуглецевий «скелет» хромона| або флавона| (загальна|спільна| назва «біофлавоноїди|»).

Біофлавоноїди стабілізують основну речовину сполучної тканини шляхом інгибірованія| гиалуронідази|, що підтверджується даними про позитивний вплив Р-вітамінних препаратів, як і аскорбінової кислоти, на профілактику і лікування цинги, ревматизму, опіків і ін. Ці дані указують|вказують| на тісний функціональний зв'язок вітамінів С іР| в окислювально-відновних процесів організму.

При недостатності біофлавоноїдов| або відсутності їх в їжі підвищується проникність кровоносних судин|посудин|, що супроводжується|супроводиться| кровоїзліяніямі| і кровотечами, наголошується також загальна|спільна| слабкість, швидка стомлюваність і болі в кінцівках|скінченностях|.

Основними джерелами вітаміну є|з'являються,являються| рослинні продукти харчування (зокрема, овочі і фрукти), в яких міститься|утримується| багато вітаміну С. Вітамінная промисловість випускає ряд|лаву,низку| препаратів з|із| Р-вітамінною активністю: чайні катехини|, рутини, гесперідін|, нарінгин| та інші.

 

Список літератури:

1. Альбертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3-х т.,2-е изд., пер.и доп. Т.1. Пер. с англ. – М.: Мир, 1994 – 517 с., ил.

2. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. Екатеринбург: Издательско-полиграфическое предприятие «Уральский рабочий». - 1994 – 384 с.

3. Виноградов А.Д. Митохондриальная АТФ-синтезирующая машина: пятнадцать лет спустя.//Биохимия. – 1999 – Т.64. Вып.11 – с.1443-1456

4. Галкин М.А., Сыроешкин А.В. Кинетический механизм реакции синтеза АТФ, катализируемый митохондриальной F₀-F₁-АТФазой.//Биохимия. – 1999 – Т.64.Вып 10 – с.1393-1403

5. Гринстейн Б., Гринстейн А. Наглядная биохимия. – М.: «Медицина» 2000 – с.68-69, 84-85

6. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Часть 2. Основы патохимии. – СПб. – 2000 – 384 с.

7. Козинец Г.И. Физиологические системы человека. – М.: «Триада-Х» - 2000 – с.156-164

8. Коровина Н.А., Захарова И.Н., Заплатников А.Л. Профилактика дефицита витаминов и микроэлементов у детей (справочное пособие для врачей). – Москва, 2000

9. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир – 1991 – 384 с.

10. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В2-х т. Т.1.Пер с англ.: - М.: Мир – 1993 – 384 с.

11. Николаев А.Я. Биологическая химия. Учеб. для мед. спец. Вузов – М.: Высшая школа. – 1989 – 495с.

12. Рябов Г.А. Гипоксия критических состояний. – М.: Медицина. – 1992 – 288 с.

13. Самарцев В.Н. Жирные кислоты как разобщители окислительного фосфорилирования.// Биохимия. – 2000 – Т.65.Вып.9 – с.1173-1189

14. Скулачев В.П. Кислород в живой клетке: добро и зло.// Соросовский образовательный журнал. – 1996 - №3 – с.4-10

15. Скулачев В.П. Эволюция биологических механизмов запасания энергии.// Соросовский образовательный журнал. – 1997 - №5 – с.11-19

16. Скулачев В.П. Стратегии эволюции и кислород.// Природа. – 1998 - №12 – с.11-20

17. Тутельян В.А., Алексеева И.А. Витамины антиоксидантного ряда: обеспеченность населения и значение в профилактике хронических заболеваний.// Клиническая фармакология и терапия. – 1995 - №4 (1) – с.90-95

18. Шилов П.И., Яковлев Т.Н. Основы клинической витаминологии. – Л.: Медицина – 1989 – 343 с.