Голографія – метод запису та відновлення об’ємного зображення, який базується на явищах інтерференції та дифракції.
Принцип голографії вперше запропонував англійський фізик Д. Габер в 1948 році, але його реалізація стала можливою лише в 60-х роках після створення лазера – джерела когерентного випромінювання. При звичайному фотографуванні на фотоплівці фіксується лише інтенсивність світлових хвиль, відбитих від різних точок предмета, без врахування фазових співвідношень між хвилями, що обумовлені різною відстанню від точок предмета до фотоплівки. Реєстрація фаз можлива внаслідок інтерференції хвиль.
Для отримання голографічного зображення пучок випромінювання лазера за допомогою лінз поділяється на дві частини (мал. 8.12а).
|
|
а)
| б)
|
Мал. 8.12. Принципи утворення (а) та відтворення (б) голографічного зображення.
Одна частина за допомогою дзеркала спрямовується на фотопластинку Г. Це так званий опорний пучок. Друга частина – предметний або сигнальний пучок – спрямовується на предмет. Хвиля, відбита або розсіяна предметом, падає на фотопластинку і на її поверхні відбувається інтерференція відбитої хвилі з опорним пучком. Інтерференційна картина, зафіксована на фотопластинці, являє собою голограму. При падінні на голограму опорного пучка відновлюється зображення предмета. Око, яке дивиться крізь голограму, бачить уявне зображення предмета (предмет ніби-то “завис” у просторі в тому місці, де він був розташований при зйомці (мал. 8.12б)). Якщо змінювати положення ока, можна побачити різні деталі предмета, розташовані один поза одним і невидимі при прямому спостереженні. Об’ємне зображення вміщує більше інформації, ніж плоске, а тому має широкі перспективи застосування в медицині (наприклад, голографічний гастроскоп). При відновленні зображення можна змінити довжину опорної хвилі. Так, голограма, що утворена ультрафіолетовими або інфрачервоними променями, може бути відновлена видимим світлом. Більш того, голограму, отриману в ультразвукових (механічних) хвилях, можна відновити видимим світлом. Це відкриває широкі можливості застосування ультразвукової голографії для розглядання внутрішніх органів з діагностичною метою. Зображення предмета можна збільшити, якщо голограму, отриману за допомогою плоскої опорної хвилі, освітити сферичною хвилею. Цей метод застосовується в голографічному мікроскопі.