ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТЛА

Електромагнітні хвилі, як відомо, є поперечними. У випромінюванні різних джерел (розжарених твердих тіл, газів, що світяться) внаслідок хаотичного руху елементар­них джерел світла – атомів та молекул – присутні всілякі напрямки коливань вектора напруженості електричного поля Е. Таке випромінювання зветься природним (мал. 8.19а). Якщо спроектувати всі вектори Е, що присутні у природному світлі, на дві взаємно перпендикулярні площи­ни А та В, що проходять через світловий промінь, то суми проекцій на площини А та В виявляються однаковими (мал. 8.19б). Тому природне світло умовно позначають так, як це подано на мал. 8.19в.

Мал. 8.19. Проекції векторів напруженості електричного поля Е в природному світлі: на площину, перпендикулярну променю r (а), на дві взаємно перпендикулярні площини А та В (б) та умовне позначення природного світла (в).

Випромінювання, в якому коливання вектора Е відбу­вають­ся лише в одному напрямку, називається поляризо­ваним (приклад: випромінювання електрона в поодинокому акті). Площина, в якій розташовані вектор Е та вектор , що визначає напрямок розповсюдження випромінювання (тоб­то світловий промінь), зветься площиною поляризації На мал. 8.20а зображена площина поляризації А, а на мал. 8.20б наведені умовні позначення поляризованого світла.

Мал. 8.20. Площина поляризації (а) та умовне позначення поляризованого світла (б).

Світло, в якому коливання вектора Е одного напрямку переважає коливання інших напрямків, зветься частково поляризованим. Співвідношення символічних позначень b та · характеризує ступінь поляризації (мал. 8.21). Поляри­зова­не світло можна одержати з природного за допомогою приладів, що називаються поляризаторами.

Мал. 8.21. Умовне позначення частково поляризованого світла.