З’ясувати поняття діалог, водевіль, колізія, комічна опера, комедія, конфлікт, монолог, резонер, ремарка. соціально-побутова драма.2. З’ясувати, у чому полягає художня функція прислів’їв і приказок у п’єсах І.Котляревського (письмово). 3. Визначити, як у драмах І.Котляревського зреалізовано класицистичний закон «трьох єдностей» (письмово).
Література 1. Волинський П. І.Котляревський: Життя і творчість. – К., 1969. – С.198-253. 2. Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри і стилі. – К., 1990. - С.96-97, 126-129. 3. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.37-53. 4. Єфремов С. Котляревський // Єфремов С. Літературно-критичні статті. – К., 1993. – С.121-140. 5. Зеров М. Нове українське письменство // Зеров М. Українське письменство. – К., 2003. – С.21-54, 71-75. 6. Кирилюк Є. І.Котляревський: Життя і творчість. - К., 1981. – С.58-91. 7. Мороз Л. Іван Котляревський: Соціальна критика – чи утвердження християнської моралі? // Слово і час. – 1999. - №2. – С.63-66. 8. Назар М. Пісня в драмі-опері І.Котляревського «Наталка Полтавка» // Дивослово. – 1996. - №9. – С.46-48. 9. Нахлік Є. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроби нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). – Л., 1994. – С.30-68. 10. Перепелиця П. З історії українського водевіля // Український водевіль. – К., 1965. – С.3-19. 11. Сулима М. «Наталка Полтавка» й українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ століття // Київська старовина. – 1998. - №5. – С.67-74. 12. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.113-131. 13. Хропко П. Українська драматургія першої половини ХІХ ст. – К., 1972. – С.6-29, 72-80. 14. Шубравський В. Фольклорно-етнографічний елемент у «Наталці Полтавці» // Слава сонцем засіяла: Відзначення 200-річчя з дня народження І.П.Котляревського. - К., 1972. – С.253-261.
Тема 4. Жанр байки в українській літературі першої половини ХІХ ст. План: 1. Історія розвитку жанру байки в українській літературі: a) жанрові особливості байки, зв’язок з традиціями античної та світової байки; b) українська літературна байка, її зв’язок з усною народною творчістю. 2. П.Білецький-Носенко – перший український байкар ХІХ ст.: a) етнографічно-побутовий колорит у байках «Ворона да Лисиця», «Кіт да Кухар», «Дворовий Пес да Голодний Вовк»; b) морально-етична проблематика байок «Індик», «Громада мишей», «Зелена корова». 3. Ремінісценції з польського поета-байкаря І.Красіцького у творчості українських письменників-байкарів. 4. Експериментальні пошуки П.Гулака-Артемовського у межах жанру байки. 5. Риси просвітницького реалізму у байках Є.Гребінки. Новаторство Гребінки-байкаря: a) збагачення проблематики жанру через осмислення явищ суспільного життя («Ведмежий суд», «Рибалка», «Вовк і Вогонь»); b) жанрові різновиди: алегоричні, побутові, епіграматичні байки. 6. Морально-дидактичні засади байок Л.Боровиковського. 7. Доведіть або спростуйте тезу І.Франка про Є.Гребінку: «Гребінка йшов шляхом, прокладеним в російській літературі Криловим, але йшов досить самостійно, не наслідуючи Крилова, вносячи в свої байки український пейзаж і світогляд українського мужика».
Тексти П Білецький-Носенко. Комашка та Цвіркун. Львиний розділ. Громада мишей. Вовки та вівці. Мужик та Гадюка. Дуб, Очерет да Поросята. Рада звірей для обрання собі царя. Працьовитий Ведмідь. Тяжба. Рись та Кіт. Ворона да Лисиця. Кіт да Кухар. Дворовий Пес да Голодний Вовк. Індик. Зелена корова. П Гулак-Артемовський. Пан та Собака. Супліка до Грицька Квітки. Солопій та Хівря, або Горох при дорозі. Дурень і Розумний. Цікавий і Мовчун. Лікар і Здоров’я. Тюхтій та Чванько. Рибка. Дві пташки в клітці. Батько та Син. Л.Боровиковський. Моя байка. Багатий, Бідний. Крикун. Голодний Хома. Дорожній Стовп. Пан та мужики. Мірошник. Щука й Пліточка. Гуси. Мішок з грішми. Скупий. Розбійник. Клим. Щука. Є.Гребінка. Школяр Денис. Будяк та Конопелечка. Рожа да Хміль. Дядько на дзвониці. Ячмінь. Рибалка. Соловей. Мірошник. Ведмежий суд. Віл. Цап. Лебідь і Гуси. Пшениця. Верша та Болото. Вовк і Вогонь. Завдання З’ясувати поняття алегорія, аполог, байка, байка-казка, байка-приказка, бурлеск, вольний вірш, гумор, дидактизм, діалог, езопівська мова, етнографізм, іронія, колорит, мандрівні сюжети, мораль, позитивна байка, сатира. 2. Зробити художній аналіз байки П.Гулака-Артемовського «Пан та Собака» (письмово). 3. Заповнити запропоновану таблицю та зробити висновки про специфіку функціонування жанру байки в українській літературі перших десятиліть ХІХ ст.:
|
