Організація навчально-виховного процесу з дітьми дошкільного віку

У дошкільному віці для дитячого організму характерна незавер­шеність розвитку важливих для навчання органів і функціональ­них систем і, насамперед, центральної нервової системи, зорового і слухового аналізаторів, опорно-рухового апарату. Через це пра­вильно організований навчально-виховний процес має сприяти не лише засвоєнню міцних знань, а й фізичному розвиткові дітей, зміцненню їхнього здоров'я.

Потрібно враховувати й те, що навантаження впродовж режим­них процесів, передбачених програмами розвитку та навчання, не повинні перевищувати встановлених гігієнічних норм, які регу­люють за віком дітей і типом навчально-виховного закладу. Адже всі фізіологічні процеси в організмі мають свій біологічний ритм, що підпорядковується тижневому ритмові — зміні дня і ночі. Тому впродовж доби активність працездатності не однакова. її підйом відмічають з 8 до 12 години та з 16 до 18 години, а період міні­мальної працездатності припадає на 14—16 годину. Ці особливості потрібно враховувати при складанні режиму навчальної діяльності для дітей дошкільного віку. Не випадково заняття, які викликають найбільшу втому дітей, планують у першій половину дня, тобто в години оптимальної працездатності. Доцільно проводити індивіду­альні, групові заняття з дошкільниками, пов'язані із закріпленням матеріалу, з 16 до 17 години.

Раціональна організація навчально-виховного процесу перед­бачає зміну діяльності. При цьому кожен режимний момент за­безпечує своєрідний відпочинок, який певною мірою знімає втому, викликану попередньою діяльністю. Ось чому планування навчально-виховного процесу потребує від педагогів глибоких знань з фізіології та гігієни дитини щодо урізноманітнення актив­них форм роботи.

Для нормальної працездатності дитячого організму в навчаль­ній діяльності важливим є контроль за активним відпочинком ді-

Здоров 'я дітей — здоров 'я нації 59

тей між заняттями. Разом з тим, перерви для відпочинку треба проводити з максимальним використанням свіжого повітря. Ак­тивний відпочинок, пов'язаний з руховою діяльністю дітей, сприяє позитивному впливові на функціональний стан організму та попе­редження перевтоми і виникнення порушень зору.

При розподілі навчального навантаження впродовж тижня не­обхідно передбачати Менше розумове навантаження у понеділок, п'ятницю та суботу. Понеділок доцільно розпочинати заняттям з фізичної культури, що сприятиме працездатності дітей і забезпе­чить полегшення входження їх у робочий ритм. Поєднувати два динамічні заняття, а також два однотипні статичні не раціонально, оскільки це порушує принцип чергування роботи різних функці­ональних систем організму. Зміни фізіологічних функцій і праце­здатності дітей у ході навчального процесу потребують чергування розумової і фізичної праці, переключення з одного виду діяльності На інший, а також урахування складності навчального матеріалу па заняттях.

Загалом близько 65 % всього навчального навантаження має припадати на перші три дні тижня, коли працездатність дітей най­вища. Разом з тим, можна розподілити навчальне навантаження Гак, щоб найбільша його інтенсивність припадала на вівторок і четвер. У середу організувати полегшений день зі зниженням на­вчального навантаження, тобто включати у роботу з дітьми екскур­сії, прогулянки у природу, ознайомлення з навколишнім. У плану­ванні важливо передбачати прийоми відновлення працездатності організму, а саме: фізкультурні хвилинки на заняттях, динамічні паузи, рухливі ігри. Важливе значення для саморегуляції дитини має змінне виконання динамічних та статичних вправ:

- ходьба на носках, при якій масажуються подушечки пальців ніг;

- стійка на одній нозі до стану тривалої рівноваги;

 

- у положенні стоячи і сидячи — максимально послідовне на­пруження ступнів, гомілок, стегон, сідниць, живота з послідовним повільним розслабленням;

- у положенні сидячи — підбирання подушечок пальців ніг тощо.

Виходячи із викладеного вище, організація навчального процесу має максимально відповідати психофізіологічній природі дитини.

 

 

60 Розділ 1

Лише тоді навчально-виховний процес стане емоційно привабли­вим для дитини, а отже, й ефективним, у ньому реалізовуватиметь­ся інтелектуальна сутність дитини.