Пальчикові ігри
(для дітей п 'ятого-шостого років життя) Жучок Кінчики пальців упираються в поверхню столу або підлоги. Дитина почергово піднімає пальці спочатку на одній руці, потім на другій, а потім — на обох разом. Барабанщик Дитина кінчиками пальців вистукує по поверхні столу нескладний ритм, спочатку пальцями однієї руки, потім — обох. Ускладнюючи завдання, дітям можна запропонувати вистукувати ритм разом.
Злиплі руки Діти стають парами. Рука однієї дитини "прилипла" до голови Партнера. Голова "тікає" від руки, а рука намагається не відриватися від неї. Потім - навпаки, "тікає" рука. У цій грі обов'язково МЄЄ бути зміна ролей. Долоня в долоню Діти стають у пари і притискають долоньки одна до одної і І такий спосіб рухаються по кімнаті, де можна встановити різні перешкоди, які пара повинна подолати. Це може бути стілець або і і ш, а може дитина спорудити з чого-небудь "гору" або "річку". V грі можуть брати участь пари: дорослий—дитина. Замок На дверях висить замок. Ми замочком повертіли, Ніхто його відкрити не зміг? Ми замочком покрутили Ми замочком постукали, І — відкрили! На перший рядок — пальці в "замок". Потім — стукати об стіл " іамочком". Потім — колові дії "замочком", і - показати долоні. Квіточки Наші червоні квіточки розпускають пелюстки. Вітерець з квітками грає, пелюстки гойдає. Наші червоні квіточки закривають пелюстки, Головою хитають, тихо засинають. Повільно розтуляти кулак, похитування кистями рук вправо-ліво, повільне стискання пальців у кулачки, похитування кулачків унеред-назад. Пташки Пташки літали, Крилами махали. На дерева сіли, Разом відпочили. На перший рядок — великий палець відігнути в горизонтальне положення, зверху приєднати зімкнуті прямі - решту пальців. На
Література 1. Денисенко Н. Ф. Працездатність дитини // Дошкільне виховання — 2005. - № 9. - С. 7-9. 2. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку / Авт.-упор. А. П. Бурова. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. — 256 с 3. Яловська О. О. Розвиваємо руку — розвиваємо мозок. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. — 224 с. 4. Змановский Ю. Ф. Воспитаем детей здоровыми. — Москва: Меди- цина, 1989. - 128 с
5. Клюева Н. В., Касаткина Ю. В. Учим детей общению: характер, коммуникабельность. — Ярославль: Академия развития, 1996. — 240 с. 6. Мартынов С. М. Здоровье ребенка в ваших руках. — Москва: Про-свещение, 1991. 7. Поль Брегг. Нервная сила. — Москва: Просвещение, 1992. — С. 12—18. Організація життєдіяльності дітей — запорука гармонійного розвитку та засіб зміцнення їхнього здоров'я Важливу роль у формуванні, збереженні, зміцненні та відновленні здоров'я дитини відіграє правильно організований розпорядок дня як ціннісний засіб фізичного виховання. Відомо, що для організації і проведення різних видів діяльності дошкільних навчальних закладах необхідна гнучка, розвивальних система навчально-виховного процесу, основу якої складає збалансований режим організації життєдіяльності дитини. Технологія складання розпорядку передбачає врахування специфіки робота навчального закладу, віку та працездатності дітей. Розпорядок дня — це раціональна зміна різних видів діяльності і відпочинку, яка має оздоровче і виховне значення. Установлений розпорядком певний ритм життя сприяє нормальному перебігові всіх фізіологічних процесів та рівновазі організму з навколишнім середовищем. Загальновідомо, що всі процеси в організмі ритмічні і повторюваність окремих елементів режиму та їх послідовність позитивно впливають на функціонування та чітку взаємодію всіх органів і систем.
крім того, розпорядок — це основа нормальної життєдіяльності дитини, що забезпечує працездатність протягом дня, тижня, року, захищає нервову систему від перевтоми, підвищує загальну опірного організму до хвороб та створює сприятливі умови для фізичні по і психічного розвитку. Своєчасне впорядкування праці і відпочинку позитивно вплине оптимізацію роботи організму, швидку адаптацію до умов дошкільного навчального закладу з мінімальними фізіологічними затратами. Однак порушення розпорядку призводить до серйозних відхилень у здоров'ї дитини і, перш за все, до неврозів. Якщо у дитини І постерігається роздратування, погіршення апетиту, порушення сну, відставання у фізичному розвиткові, то причина найчастіше і риється саме у недотриманні розпорядку. Раціональний розпорядок є одним з ефективних засобів профілактики захворювання й оздоровлення дитини. Надзвичайно важливо, щоб усі елементи розпорядку здійснювалися послідовно в один і той самий час. Якщо попередній етап денного ритму є умовним сигналом для тиснення наступного, то це сприятиме закріпленню системи стійких умовних рефлексів. З фізіологічного погляду розпорядок розглядають як систему умовно-рефлекторних реакцій, що діють як динамічний стереотип. Видатний фізіолог І. Павлов зазначав, що основу розпорядку складне динамічний стереотип, тобто регулярне повторення діяльності, але не інертної, а динамічної. Найважливішим є те, щоб виконання розпорядку стало для дитини звичайною справою її життя. Якщо вона чітко дотримує його, ні потреба у їжі, сні, відпочинку настає через відповідні проміжки Часу і супроводжується ритмічними змінами у діяльності всіх внутрішніх органів. Організм налаштовується на наступну діяльність і вона здійснюється ефективно, без надмірного нервового напруження і не викликає передчасної втоми. Саме через це одним із гігієнічних принципів розпорядку є обов'язкове його виконання, недопущення частих змін, послідовність переходу до нового режиму навчання і виховання.
Третій принцип - відпочинок - повинен забезпечувати повне функціональне відновлення організму. Пропонуємо шість основних компонентів організація життєдіяльності дитини: 1. Сон. 2. Прогулянка на свіжому повітрі. 3. Навчальна діяльність. 4. Ігрова діяльність і відпочинок. 5. Приймання їжі. 6. Особиста гігієна. Залежно від віку дитини змінюється і зміст життєдіяльності! що передбачено Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі". Разом з тим важливим є раціональний розподіл компоненті] розпорядку впродовж доби, їх зміна і послідовність. Наслідуючи цей принцип, треба виходити з: - урахування добових біоритмів, характерних для організму дитини; - раціональності і послідовності діяльності; - використання механізмів підвищення працездатності клітини кори головного мозку. Добовий біологічний ритм - це коливання функціональної стану організму. Так, уночі спостерігаємо низький рівень функціонування всіх фізіологічних систем, удень він підвищується, проте має коливання: з 9 до 11-12 год. і з 16-18 год. Саме вцей час спостерігаємо підвищення рівня функціонування систем організму Ці особливості мають бути враховані при складанні розпорядку Адже раціональна організація діяльності передбачає заміну одного її виду іншим. При цьому наступний новий режимний момент забезпечує своєрідний відпочинок замість втоми, яка була викликай попередньою діяльністю. При складанні розпорядку дня доцільно враховувати прийомі-що стимулюють відновлення працездатності дитячого організм) Корисні вмивання, обтирання окремих частин тіла холодною водою, дихальні вправи, фізкультурні хвилинки тощо.
Таким чином, при організації розпорядку потрібно врахувати всі гігієнічні принципи, він повинен відповідати анатомомо-фіологічним особливостям і можливостям дитини. Така організація режиму сприятиме ефективному фізичному і розумовому розвиткові, успішному навчанню і вихованню дітей. ефективність розпорядку для дітей значною мірою залежить під домашнього побуту, від тієї атмосфери, що панує у сім'ї, особливо від взаємин дорослих і дітей. З цього приводу А. Макаренко писав, що "сталість розпорядку, його точність і обов'язковість у небезпеці, якщо батьки самі ставляться до цього нещиро, і мнуть безладно, не додержуючись ніякого розпорядку, а від дітей вимагають його виконання". Якщо сім'я дружна, то й діти ростуть мисливими, життєрадісними.
|