Раціональне харчування — важливий засіб формування здоров'я дитиниДля дитячого організму, що розвивається, надзвичайно важливим є раціональне та збалансоване харчування, яке залежить від віку, статі, характеру діяльності, фізичного навантаження. Воно не лише забезпечує життєдіяльність і розвиток усіх клітин, тканин, органів, а й підвищує захисні функції організму, його життєвий тонус та працездатність. Саме тому поряд із раціональним розпорядком дня і оптимальним руховим режимом правильне харчування треба віднести до важливих чинників здоров'я людини. Основу життєдіяльності дитячого організму складає неперервний обмін речовин із середовищем. При цьому треба враховувати те, що у молодому організмі обмін речовин відбувається інтенсивніше. Це пояснюється вищою рухливістю та більшою втратою тепла тілом порівняно із дорослим, що зумовлює підвищену потребу організму в харчових сполуках. Повне задоволення енергетичних потреб дитячого організму забезпечується збалансованим харчуванням, при якому калорійність їжі повністю відповідає витратам енергії. Якщо калорійність їжі перевищує ці витрати, то в організмі посилюється накопичення поживних речовин і, перш за все, жиру, що призводить до надмірної ваги. Поряд з цим характерною особливістю органів травлення дітей дошкільного віку є знижена ферментна активність, підвищене вбирання стінок кишківника. Навіть незначні відхилення у харчуванні дітей сприяють виникненню функціональних розладів, нерідко болісного стану органів травлення, що негативно впливає на обмін речовин. Норми фізіологічної потреби дітей в енергії харчових сполучень становлять: для дітей 4—6 років — 1,970 ккал, 6-7 років — 2,300 ккал. Основу їжі складають біологічні речовини: білки, жири, вуглеводи. Для дітей старшого дошкільного віку характерне таке співвідношення: 1:1:4.
Білки відіграють особливу роль в обміні речовин. Вони є головним "будівельним" матеріалом клітин та входять до складу багатьох Гормонів. Білкова недостатність призводить до затримки росту, виснаження м'язової системи, малокрів'я, авітамінозу. Найвища біо-попчна цінність білків у м'ясі, рибі, яйцях, молоці. Добова потреба V білках на 1 кг маси складає 2,5—3 г. При збільшенні фізичних навантажень фізіологічна потреба в білках зростає. Жири — важливий складник клітинних структур організму. Вони беруть участь у важливих процесах життєдіяльності, регулюють ріст і розвиток, забезпечують нормальний стан імунітету, з ними потрапляють в організм вітаміни А, Б, Е, К. Жирові відкладення виконують також захисну, теплозбережувальну роль та фіксують положення деяких внутрішніх органів. Окрім того, жири — це багатий постачальник енергії: розщеплення 1 г жиру дає 9,3 ккал. У харчуванні дітей важливими є жири рослинного і тваринного походження, молочні та яєчні. Вуглеводи — основний постачальник енергії в організмі, які є пластичним матеріалом побудови клітини, сприяють ефективному використанню білків, жирів та беруть участь в обміні речовин. Основними постачальниками вуглеводів є продукти рослинного походження: хліб, крупи, макаронні вироби, картопля. Вітаміни — невід'ємна частина дитячого раціону харчування, без якої неможливе нормальне функціонування організму. Вони входять до складу багатьох ферментів, впливають на ріст, розвиток, оновлення клітин, тканин організму. Вітаміни містяться майже у всіх продуктах харчування, але найбільше їх знаходиться в овочах і фруктах. Якщо в їжі не вистачає вітамінів, то настає занепад сил, погіршується апетит, пригнічується настрій, знижується опірність організму до інфекційних хвороб. Для організації харчування дітей важливо не лише задовольняти енергетичні потреби дитячого організму, а й враховувати вимоги до харчового раціону всіх зазначених вище компонентів щодо необхідного співвідношення і обсягу. Треба складати раціональний режим харчування так, щоб він відповідав добовим ритмам відпочинку і праці.
- чітке дотримання інтервалів між прийманнями їжі; - правильна кількість їжі з урахуванням співвідношення харчових компонентів; - санітарно-гігієнічні умови прийому їжі, поведінка дитини під час їжі. Рекомендується приймання їжі дітьми проводити не раніше ніж через 3—3,5 год, але не пізніше 4-4,5 год після попереднього приймання, оскільки органи травлення потребують спокою. Під час організації режиму харчування необхідно правильно розподіляти калорійність добового раціону, а саме: сніданок - 25 % від загального обсягу їжі, обід - 35 %, полудень - 15 %, вечеря -25 % (при чотириразовому харчуванні). Бажано, щоб останнє приймання їжі було не пізніше ніж за 2 год до сну. Меню треба складати так, щоб м'ясні, рибні та інші багаті на білки продукти діти отримували у першу частину доби. Саме вони підвищують обмін речовин та активізують стан нервової системи. Важливо правильно поєднувати страви і продукти. До м'ясних страв ліпше додавати овочеві гарніри, до круп'яних - продукти, до яких входять білки тваринного походження. Доцільно включати в раціон салати зі свіжих овочів, заправлених олією, та різноманітні свіжі фрукти. Протягом дня після великих фізичних та емоційних навантажень (рухливі, спортивні ігри, заняття фізкультурою) тощо, перед прийманням їжі обов'язково має передбачатися відпочинок тривалістю 30—50 хв. Не треба виконувати фізичні навантаження впродовж 1—1,5 години після приймання їжі. Це пов'язано з тим, що фізичне і психічне збудження негативно впливають на роботу органів травлення. Важливе значення для засвоєння їжі мають умови її споживання. Свіже повітря, чистота і порядок, акуратно накритий стіл, спокійна, доброзичлива поведінка дітей і дорослих — обов'язкова умова раціонального харчування. Збуджують апетит і сприяють травленню різноманітні, правильно і смачно приготовлені страви. Відмічено, що у дітей завжди є улюблені та неулюблені страви, причому неулюблені є найкориснішими, а отже, їх не потрібно виключати з раціону. Насторожено діти сприймають незнайомі страви. Ось чому завдання педагогів і батьків прищеплювати дітям смак до
здорової та корисної їжі. Робити це потрібно терпляче і зрозуміло, пояснювати користь страви, подавати її гарно оформленою. Весь процес, пов'язаний з харчуванням дітей, має велике виховне значення. Діти засвоюють гігієнічні навички: миття рук перед споживанням їжі, користування окремим посудом, полоскання рота після їжі, миття овочів, фруктів, споживання лише кип'яченої поди тощо. Діти повинні правильно поводитися за столом: їсти не поспішаючи, добре пережовувати їжу, не відволікатися під час приймання їжі на розмови, читання, оскільки це не сприяє виділенню шлункового соку. Неприпустимо, щоб діти сиділи за столом і чекали їжу, оскільки це втомлює. Небажані під час приймання їжі дітей умовляння, захвалювання, залякування, обіцянки для того, щоб дитина з'їла свою порцію. Основний критерій того, достатньо їсть дитина чи ні, — це відповідність її вагових показників зросту. Таким чином, правильно організоване харчування задовольняє енергетичні потреби дитячого організму та сприяє адаптації до на-вколишнього середовища.
|
