Раціональне харчування — важливий засіб формування здоров'я дитини

Для дитячого організму, що розвивається, надзвичайно важ­ливим є раціональне та збалансоване харчування, яке залежить від віку, статі, характеру діяльності, фізичного навантаження.

Воно не лише забезпечує життєдіяльність і розвиток усіх клі­тин, тканин, органів, а й підвищує захисні функції організму, його життєвий тонус та працездатність. Саме тому поряд із раціональ­ним розпорядком дня і оптимальним руховим режимом правильне харчування треба віднести до важливих чинників здоров'я люди­ни.

Основу життєдіяльності дитячого організму складає неперерв­ний обмін речовин із середовищем. При цьому треба враховувати те, що у молодому організмі обмін речовин відбувається інтенсивніше. Це пояснюється вищою рухливістю та більшою втратою те­пла тілом порівняно із дорослим, що зумовлює підвищену потребу організму в харчових сполуках. Повне задоволення енергетичних потреб дитячого організму забезпечується збалансованим харчу­ванням, при якому калорійність їжі повністю відповідає витратам енергії. Якщо калорійність їжі перевищує ці витрати, то в організмі посилюється накопичення поживних речовин і, перш за все, жиру, що призводить до надмірної ваги. Поряд з цим характерною осо­бливістю органів травлення дітей дошкільного віку є знижена фер­ментна активність, підвищене вбирання стінок кишківника. На­віть незначні відхилення у харчуванні дітей сприяють виникненню функціональних розладів, нерідко болісного стану органів травлен­ня, що негативно впливає на обмін речовин. Норми фізіологічної потреби дітей в енергії харчових сполучень становлять: для дітей 4—6 років — 1,970 ккал, 6-7 років — 2,300 ккал.

Основу їжі складають біологічні речовини: білки, жири, вугле­води. Для дітей старшого дошкільного віку характерне таке спів­відношення: 1:1:4.

Здоров 'я дітей — здоров 'я нації 61

Білки відіграють особливу роль в обміні речовин. Вони є голов­ним "будівельним" матеріалом клітин та входять до складу багатьох Гормонів. Білкова недостатність призводить до затримки росту, ви­снаження м'язової системи, малокрів'я, авітамінозу. Найвища біо-попчна цінність білків у м'ясі, рибі, яйцях, молоці. Добова потреба V білках на 1 кг маси складає 2,5—3 г. При збільшенні фізичних навантажень фізіологічна потреба в білках зростає.

Жири — важливий складник клітинних структур організму. Вони беруть участь у важливих процесах життєдіяльності, регулюють ріст і розвиток, забезпечують нормальний стан імунітету, з ними потрапляють в організм вітаміни А, Б, Е, К. Жирові відкладення виконують також захисну, теплозбережувальну роль та фіксують положення деяких внутрішніх органів. Окрім того, жири — це багатий постачальник енергії: розщеплення 1 г жиру дає 9,3 ккал. У харчуванні дітей важливими є жири рослинного і тваринного по­ходження, молочні та яєчні.

Вуглеводи — основний постачальник енергії в організмі, які є пластичним матеріалом побудови клітини, сприяють ефективно­му використанню білків, жирів та беруть участь в обміні речовин. Основними постачальниками вуглеводів є продукти рослинного походження: хліб, крупи, макаронні вироби, картопля.

Вітаміни — невід'ємна частина дитячого раціону харчування, без якої неможливе нормальне функціонування організму. Вони входять до складу багатьох ферментів, впливають на ріст, розвиток, оновлення клітин, тканин організму. Вітаміни містяться майже у всіх продуктах харчування, але найбільше їх знаходиться в овочах і фруктах. Якщо в їжі не вистачає вітамінів, то настає занепад сил, погіршується апетит, пригнічується настрій, знижується опірність організму до інфекційних хвороб.

Для організації харчування дітей важливо не лише задоволь­няти енергетичні потреби дитячого організму, а й враховувати ви­моги до харчового раціону всіх зазначених вище компонентів щодо необхідного співвідношення і обсягу. Треба складати раціональний режим харчування так, щоб він відповідав добовим ритмам відпо­чинку і праці.

 

 

62 Розділ 1

До правильної організації харчування відносять:

- чітке дотримання інтервалів між прийманнями їжі;

- правильна кількість їжі з урахуванням співвідношення харчо­вих компонентів;

- санітарно-гігієнічні умови прийому їжі, поведінка дитини під час їжі.

Рекомендується приймання їжі дітьми проводити не раніше ніж через 3—3,5 год, але не пізніше 4-4,5 год після попереднього прий­мання, оскільки органи травлення потребують спокою.

Під час організації режиму харчування необхідно правильно роз­поділяти калорійність добового раціону, а саме: сніданок - 25 % від загального обсягу їжі, обід - 35 %, полудень - 15 %, вечеря -25 % (при чотириразовому харчуванні). Бажано, щоб останнє прий­мання їжі було не пізніше ніж за 2 год до сну. Меню треба скла­дати так, щоб м'ясні, рибні та інші багаті на білки продукти діти отримували у першу частину доби. Саме вони підвищують обмін речовин та активізують стан нервової системи. Важливо правильно поєднувати страви і продукти. До м'ясних страв ліпше додавати овочеві гарніри, до круп'яних - продукти, до яких входять білки тваринного походження. Доцільно включати в раціон салати зі сві­жих овочів, заправлених олією, та різноманітні свіжі фрукти.

Протягом дня після великих фізичних та емоційних наванта­жень (рухливі, спортивні ігри, заняття фізкультурою) тощо, перед прийманням їжі обов'язково має передбачатися відпочинок трива­лістю 30—50 хв. Не треба виконувати фізичні навантаження впро­довж 1—1,5 години після приймання їжі. Це пов'язано з тим, що фізичне і психічне збудження негативно впливають на роботу ор­ганів травлення.

Важливе значення для засвоєння їжі мають умови її спожи­вання. Свіже повітря, чистота і порядок, акуратно накритий стіл, спокійна, доброзичлива поведінка дітей і дорослих — обов'язкова умова раціонального харчування. Збуджують апетит і сприяють травленню різноманітні, правильно і смачно приготовлені страви. Відмічено, що у дітей завжди є улюблені та неулюблені страви, при­чому неулюблені є найкориснішими, а отже, їх не потрібно виклю­чати з раціону. Насторожено діти сприймають незнайомі страви. Ось чому завдання педагогів і батьків прищеплювати дітям смак до

Здоров 'я дітей — здоров 'я нації 63

здорової та корисної їжі. Робити це потрібно терпляче і зрозуміло, пояснювати користь страви, подавати її гарно оформленою.

Весь процес, пов'язаний з харчуванням дітей, має велике виховне значення. Діти засвоюють гігієнічні навички: миття рук пе­ред споживанням їжі, користування окремим посудом, полоскання рота після їжі, миття овочів, фруктів, споживання лише кип'яченої поди тощо. Діти повинні правильно поводитися за столом: їсти не поспішаючи, добре пережовувати їжу, не відволікатися під час приймання їжі на розмови, читання, оскільки це не сприяє виді­ленню шлункового соку. Неприпустимо, щоб діти сиділи за столом і чекали їжу, оскільки це втомлює. Небажані під час приймання їжі дітей умовляння, захвалювання, залякування, обіцянки для того, щоб дитина з'їла свою порцію. Основний критерій того, достатньо їсть дитина чи ні, — це відповідність її вагових показників зросту.

Таким чином, правильно організоване харчування задовольняє енергетичні потреби дитячого організму та сприяє адаптації до на-вколишнього середовища.