Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Християнська літургія. Григоріанські піснеспіви.




У Візантійській імперії (ІV–ХV ст.) було створено самобутню музичну культуру, що пов’язана з християнством. Тут склалися літургія, система із восьми гласів – осьмогласся. Серед жанрів церковної монодії перевага надавалася канону (музично-поетична композиція із 9 розділів на теми покаяння і прослави) і тропарю – хвалебному піснеспіву до свят чи урочис-тих подій. Виконання піснеспівів вимагало тривалої підготовки, тому співаки виховувалися з раннього дитинства при монастирях і храмах, де їх навчали доместики (керівники хорів).

У християнських общинах західної церкви зародилася перша літургійна драма – середньовічна театралізована вистава подій священної історії. Мелодична композиція з приспівом – антифоном або милитвою – була фундаментом першої музичної ліругійної драми, що була унаслідувана від іудейських піснеспівів. Літургійна драма виконувалася в церкві латинською мовою. Святий Августин відзначав, що на зустрічах і святах співали псалми Давида – «прекрасні і приємні мелодії». У піснеспівах співаки чергували і повторювали приспів, що служив своєрідним рефреном. Весь її текст озвучувався у вигляді григоріанської монодії. Найбільш ранні згади про літургійну драма належать до Х ст., а розквіт жанру припадає на ХІІ–ХІІІ ст.

Новий етап розвитку християнської музичної культури наступає в епоху імператора Костянтина. Він дозволив християнські свята і навіть дав згоду на побудову храму в Єрусалимі. Літургія в Єрусалимі були вибудувана за римськими кононами. Вперше у Священному місті її ввів Римський папа Дамасій І (правив у 366–384 рр.). Продовжуваачем започаткувань Дамасія і реформатором церковної музики став папа Григорій І (590–604 р.). Григорій І реформував і об’єднав давні гімни, в результаті чого гімн як жанр був прийнятий церквою і став символізувати ідеали духовності і піднесення віри. Всі християнські літургії були різними по церемоніалу. В кінці ІV ст. склався цикл богослужіння: заутреня, лауда (італійська духовна позалітургійна пісня), літургія і вечірня.

Центральне місце в обряді щоденного богослужбового циклу в католицизмі займає меса, у східній (православній) церкві – Служба Божа (Літургія). Меса складається із ординарію, текст якого повинен звучати щоденно, і пропрію, текст якого змінюється протягом року в залежності від свят. Меса складалася на практиці григоріанського співу.

Григоріанським співом, або григоріанським хоралом, називається традиційний літургійний спів римо-католицької церкви. В ранній поліфонії (ХІІ ст.) в органумі (один із ранніх видів європейського багатоголосся) основний наспів записувався звуками невизначено великої тривалості і називався cantus planus («рівний наспів»). У ХІІІ ст. і до першої половини ХVІІІ ст. основна мелодія в поліфонічному твору стала називатися cantus firmus («міцний наспів»). Реформа літургії, яку провів Григорій І в кінці VІ ст., обумовила подальший розвиток церковної музики. Вона полягала у свого роду «кодуванні» і закріпленні в традиції виконання певних текстів і мелодій, а також фіксованого використання календаря літургій. В результаті появивя «Антифонарій» – співоча книга, що містила репертуар григоріанського співу. В основних своїх рисах григоріанський спів склався на грунті музичних традицій Франції, Німеччини, Швейцарії та Італії. Григоріанська музика основана на принципі діатоніки – звукоряду, побудованого на звуках гами без підвищень чи понижень. Існувала спеціальна система церковних діатонічних ладів, що прийшли в Європу з Візантії і мали античне походження. Загальна кількість ладів – вісім – мала глибокий духовний зміст. Вона розглядалася як твір (2х4), де перша цифра означала двоєдину, боголюдську сутність Ісуса, а друга – чотири кінці хреста. Таким чином, григоріанська ладова система символізувала розіп’ятого Христа. Особливим чином побудовано і поєднання музики з текстом. Воно ґрунтується на двох прийомах, що прийшли у спів з древньої традиції читання молитов нарозспів. Один з них називається «псалмодія» (використовувалася при читанні псалмів): на один музичний звук припадав один склад тексту. Другий прийом – юбіляція (від лат. Jubilation – «радування», «ликування») – полягав у тому, що один склад розспівувався на декілька звуків. Григоріанський хорал гнучко поєднував обидва прийоми. Із юбіляцій та мелодичних прийомів (мелізмів) виникає стиль мелізматичного співу.

В період виникнення і розвитку григоріанський спів ввібрав у себе синтез елементів давніх музичних культур німецьких і кельських племен. У ХІІ–ХІІІ ст. григоріанські хорами утвердилися на Британських островах, а також у західнослов’янських країнах – Польщі та Чехії. Спочатку григоріанські піснеспіви записувалися за допомогою нелінійної невменної нотації. У ХІІ ст. була розроблена лінійна квадратна нотація, що дозволило записувати багатоголосу музику. Основи сучасного нотного письма створив керівник співочої капели Гвідо из Ареццо (біля 995–1050 рр.), який здійснив переворот в системі запису, ввівши нотний стан із чотирьох нотних лінійок з буквенним позначенням нот. Йому належить введення відомих найменувань європейських тонів: до-ре-мі-фа-соль-ля-сі.

У середньовічній месі представлені всі види григоріанського хоралу – речитатив, псалмодія, антифонний і респонсорний спів. Сама меса традиційно складалася із таких основних частин – Kyrie eleison («Господи помилуй»), Gloria («Слава во вишніх Богу»), Credo («Вірую»), Sanctus Benedictus («Свят»), Agnus Dei («Агнець Божий). Із появою багатоголосся в Європі григоріанські хорали були перетворені в органуми і дисканти (школи Нотр-Дам, Ліможська, Шартрська. До ХVІ ст. були розроблені зразки ординарію, серед яких перша із відомих авторських поліфонічних мес – меса Гільйома де Машо (1364). Згалом, григоріанський спів мав великий вплив на народження поліфонії.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 804. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия