Нехай у просторі задано деяку точку
(мал.1), зображення якої треба побудувати на площині
і точку
. Яку назвемо центром проекцій. Точка
не суміщається з точкою
.

Провівши через точку пряму до перетину з площиною, дістанемо точку, яка і є центральною проекцією заданої точки на площину.
Паралельне проектування визначається площиною
і напрямом
проектування на цю площину,
не паралельно
.
Приклад 3.
Нехай у просторі задано деяку точку
(мал. 2), зображення якої треба побудувати на площині
в заданому напрямі
проектування.
Провівши через точку
пряму, паралельну
, до перетину з площиною
дістанемо точку
, яка і є паралельною проекцією заданої точки
на площину
.
В обох випадках площину
називають площиною проекцій,
або
(мал. 3) – проектуючи прямою або проектуючим променем, точку
- центральною (паралельною) проекцією точки
. Точку
- називають оригіналом або проектуючою фігурою. Точка
- єдина.
Означення. Пряма, що проходить через центр проекцій
( при центральному проектуванні)або паралельна напряму проектування
(при паралельному проектуванні), називається проектуючою прямою.
Означення. Проекцією
будь-якої точки
називають точку перетину проектуючої прямої
з площиною проекцій
.
Те що точка є проекцією точки на площину, скорочено записуємо так:. Якщо точка-оригінал, наприклад, суміщається зі своєю проекцією, на площину проекцій, то записують:.