ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

В інформаційно-консультаційному пункті ведуться такі документи:

1. Журнал прийому запитів консультантами по телефону.

2. Журнал прийому клієнтів-замовників консультантами в інформаційно-консультаційному пункті.

3. Журнал з наповнення бази даних інформаційно-консультаційного пункту.

4. Журнал реєстрації літературних джерел, які використовуються для формування бази даних інформаційно-консультаційного пункту.

5. Журнал комерційної інформації:

а) розділ інформації про ринок послуг;

б) розділ інформації про споживачів.

6. Журнал вхідної кореспонденції.

7. Журнал вихідної кореспонденції.

8. Звіти про роботу інформаційно-консультаційного пункту.

Створення та функціонування інформаційно-консультаційної служби можна розглядати як метод впливу держави на підвищення ефективності виробництва різного спрямування.

Основними формами взаємодії інформаційно-консультаційної служби з виробниками є:

– прямий контакт спеціалістів служби з виробниками та об’єктах;

– передача інформації на запит клієнтів-замовників;

– організація та проведення навчання за запланованими темами;

– використання ЗМІ для пропаганди інновацій та передового досвіду;

– підготовка та передача інформаційної продукції за всіма видами консультаційних послуг;

– організація виставок, аукціонів, ярмарок, семінарів, конференцій.

Якщо інформаційно-консультаційна служба є державною установою, маючи великий науковий потенціал, який здатний активно генерувати науково-технічні досягнення у виробництво, виконує роль перекладача мотив науки мовою практичної поради. Схема зовнішніх зв’язків такого інформаційного центра показана на Рис. 3.3.

Завдання, які стоять перед інформаційно-консультаційним центром, найефективніше реалізуються на базі вищих навчальних закладів галузі, оскільки в них зосереджені кваліфіковані наукові кадри, розробляються нові технології виробництва тощо. Крім того, вони є центрами всіх інформаційних потоків. Питання передачі інформації у цьому випадку вирішуються найлегше.

Активне інформаційно-консультаційне обслуговування включає:

– встановлення мети підприємства;

– поточний збір та обробка інформації для прийняття управлінських рішень;

– здійснення функцій контролю відхилень фактичних показників діяльності виробництва від планових;

– а також, що найбільш важливо, підготовка рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень.

У такому випадку, спрямовуючи діяльність всієї системи управління підприємством на досягнення поставлених цілей, інформаційно-консультаційне обслуговування також є синтезом панування, обліку, контролю, економічного аналізу, організації інформаційних потоків тощо.

Займаючи особливе місце у системі управління підприємством, інформаційно-консультаційне обслуговування здійснює інформаційне забезпечення для прийняття рушень в цілях оптимального використання наявних можливостей, об’єктивної оцінки сильних і слабих сторін підприємства, а також запобігаючи банкрутства та кризових ситуацій.

Активне інформаційно-консультаційне обслуговування підприємств допомагає досягти поставлених цілей – від отримання максимального прибутку до завоювання частки ринку, усунення конкурентів. При цьому воно зв’язую воєдино всі функції управління та розвитку, інтегрує та координує їх, причому не підміняючи собою управління підприємством, а лише переводячи його на якісно новий рівень. Інформаційно-консультаційне обслуговування є в даному випадку своєрідним механізмом саморегулювання, який забезпечує зворотній заявок у контурі управління.

Не існує готових рішень для всіх проблем, з якими може стикнутись підприємство. Реальні економічні проблеми завжди нестандартні і заплутані, а часу та вихідної інформації для їх вирішення, як правило, недостатньо. Необхідно комбінувати різноманітні підходи, застосовувати весь накопичений багаж знань для пошуку творчих рішень в умовах невизначеності і неповноти інформації. Основне завдання активного інформаційно-консультаційного обслуговування – орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх цілей, які стоять перед підприємством. Воно забезпечує виконання таких функцій:

– координація управлінської діяльності по досягненню цілей підприємства;

– інформаційна та консультаційна підтримка прийняття управлінських рішень;

– створення та забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством;

– забезпечення раціональності управлінського процесу.

Поява активного інформаційно-консультаційного обслуговування пояснюється такими причинами:

– підвищенням нестабільності зовнішнього середовища, яке висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством;

– ускладненням систем управління підприємством, яке потребує координування процесів всередині системи управління;

– інформаційним бумом при недостатності релевантної інформації, що вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

– загальнокультурним прагнення до синтезу, інтеграції різних областей знання та людської діяльності.

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

Інформаційний консалтинг – новий вид ділових послуг на українському ринку. У сучасних умовах багато видів послуг надаються на основі інформаційних і телекомунікаційних технологій. Особливо велика їх частка при наданні консультаційних, освітніх, фінансових і страхових послуг. В економічно розвинених країнах більше 2/3 нових робочих місць останніми роками створюється у сфері послуг, причому в торгівлі, на транспорті і в поштовому зв'язку завдяки зростанню продуктивності праці помітного збільшення зайнятості не сталося.

На початок XXI ст. чисельність зайнятих у сфері інформаційних послуг, виявившись надмірною, відчутно скоротилася, особливо в США. Проте всередині цієї сфери високими темпами зростає число фахівців нових професій, пов'язаних з інжиніринговими і консультаційними послугами.

До 1980-х рр. основним виробником інформаційно-консультаційних послуг були наукові установи і виші, більшість з яких працювала на некомерційній основі. Асортимент послуг був досить вузький: поширювані за передплатою інформаційні видання, бібліотечне обслуговування, підбір за запитами копій першоджерел, періодичні консультації. Проте вже на початку 1980-х рр. у розвинених країнах почали створюватися національні і глобальні мережі передачі даних, і усе більш популярним видом інформаційно-консультаційних послуг ставав діалоговий пошук інформації у віддалених від користувача базах даних, швидко збільшувалося число невеликих інформаційних центрів і індивідуальних консультантів, що спеціалізувалися у певній сфері.

Консультанти, як функціонально підготовлені фахівці, зайняті пошуком опрацьованої іншими дослідниками інформації. Пошук і систематизація такої інформації, розкиданої по наукових звітах вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців, в статтях і монографіях, що мають пряме або непряме відношення до предмета діяльності тих, хто відчуває в ній потребу, – процес практично безкінечний, але необхідний для розгортання "закодованої" інформації в концепції, теорії, проекти, ефективні управлінські рішення.

У результаті всіх цих процесів сформувався особливий вид консультаційних послуг – інформаційний консалтинг. Маючи інтеграційні властивості, він дає можливість задіяти в консалтинговому процесі сучасні досягнення науки, узагальнити досвід і знання різних дослідників, застосувати їх в управлінських процесах.

Інформаційний консалтинг стає у низці найбільш значимих і затребуваних інструментів ефективного ведення бізнесу. Його поява надає право говорити про позитивні тенденції в розвитку управління соціально-культурними процесами в нашій країні.

Тема 1. Інформаційний консалтинг: