Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Загальна характеристика екологічних проблем у світі та в Україні. Роль права на шляху їх вирішення. Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 846
Досліджувані події є частиною спільної української і польської культури. В селі вшановують, зберігають і передають з покоління в покоління традиції рідного краю. Кожен святковий захід супроводжується виставками умільців народної творчості, яких в селі налічується 80 чоловік. Це і майстри вишивок, в’язання, плетіння, різьби по дереву, ковки з металу та ін.. Роботи народних майстрів Кривоозерщини неодноразово були представлені на заходах обласного рівня. Збереження традицій і звичаїв в Кривому Озері посідає провідне в житті громади, виступаючи консолідуючим фактором у теперішній буремний час. Молодь селища з розумінням і повагою ставиться до даної проблеми , яка стоїть перед громадою. Слід зазначити, що представники влади не стоять осторонь і приймають активну участь,а саме керівництво району, відділ освіти, відділ культури. Церква вносить також помітний вклад у справу збереження традицій і звичаїв в Кривому Озері. Особливо хотілось відзначити працівників освіти , які незважаючи на відсутність належного фінансування , приділяють велику увагу до збереження традицій і звичаїв, формуванні у молоді відповідного світогляду. Дане дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
- розповіді переселених у Криве Озеро жителів Бойківщини з Польщі свідчать не тільки про тяжкі побутові умови, а про складність відносин з місцевими жителями на початковому етапі проживання на Півдні; -депортовані в першій половині 50-х років ХХ століття залишалися найбіднішим населенням, але працелюбність і надії на краще життя, збереження батьківських звичаїв та дотримання традицій допомогли їм подолати труднощі і налагодити життя на новому місці; - сьогодні депортовані бойки живуть одними проблемами з місцевими : у багатьох селах сільськими головами, керівниками сільгосппідприємств і директорами шкіл є люди з бойківським корінням; - збереженням своєї самобутності, часом і самі того не усвідомлюючи, опікуються переважно старенькі жінки, котрих із року в рік стає все менше;
- народні традиції Кривого Озера збагатилися за рахунок великого культурного спадку , принесли на степові землі горяни, надавши їм надзвичайного колориту , який так відрізняє кривоозерян від інших жителів Півдня України. Наталія Кляшторна, дослідниця історії депортації 1951 року, вважає , що примусове виселення 1951року з подальшим розселенням у областях , віддалених від місць колишнього мешкання , призвело до незворотної втрати багатьох елементів неповторної субетнічної культури . «На межі зникнення опинилися весільні латканки , великопісні пісні , скрипальське традиційне мистецтво, образи , особливості побуту , які горяни століттями опоетизову- вали у своєму фольклорі . Втратилися кулінарні навички приготування страв із грибів , овечого сиру , а також вівса. Зі смертю старших людей відходять у небуття говірка мешканців західної Бойківщини , що за своєю архаїчністю та розмаїтістю є безцінним скарбом української мови» [31,с. 115].
|