Сучасна класифікація тероризму. Особливості деяких видів тероризму

Тероризм – громадська небезпечна діяльність, яка міститься в цілеспрямованому застосуванні насильства, шляхом захвату заручників, підпалів, вбивств, тортур, залякування населення та органів влади або інших замахів на життя або здоров’я ні в чому не винних людей, або загрози проведення злочинних дій, з метою досягнення злочинних цілей. (Закон України від 20.03.2003р. № 638-IV).

Протягом історичного розвитку змісту поняття «тероризм» змінялося. Ці зміни залежать від соціальних, економічних, культурних, політичних та інших умов. З урахуванням того, що тероризм досить мінливе явище, неодноразово були спроби відпрацювати єдину методологію в його розумінні. Однак фахівці у різних сферах оцінюють тероризм з різних точок зору, відокремлюючи різноманітні його складові, що привело сьогодні до існування широкого спектру визначень цього явища. Серед найбільш частіше зустрічаються таки види тероризму:

- міжнародний тероризм. Містить інтернаціональні елементи, наприклад, підтримка терористичної організації іншою державою, напад на дипломатичну місію та ін.;

- внутрідержавний тероризм. Торкається внутрішніх інтересів виключно однієї держави. Може бути, наприклад, результатом протистоянь політичних партій та груп. Але в любому випадку активність цього виду тероризму не переступає кордони конкретної держави.

- державний тероризм. Використання терористичних методів державною владою відносно до опонентів. Наприклад, може бути направлені на національні меншини, релігійні групи, дисидентів та ін.;

Типовий метод військових дій, який притаманний, наприклад, періоду «холодної» війни. Сьогодні до цієї категорії можна віднести деякі операції ісламських фундаменталістів, для яких характерні розвідувальна діяльність, саботаж та використання пропаганди;

- соціальний тероризм. Як правило представлені діями терористичних організацій крайнє лівої орієнтації. Існування даного виду стимулюється, як правило, поганю економічною ситуацією та зумовленим цим соціальною напругою;

- економічний тероризм. Означає використання економічних механізмів для послаблення потенційного супротивника, наприклад, влади, соціальних груп або конкретної держави. Використання таких методів веде до руйнування економічних відносин, падінню політичної влади;

- екстремістський тероризм. Складова діяльності крайнє правих, крайнє лівих організацій, іноді - релігійних груп та рухів. Часто їх ідеологічні аргументи основані на ірраціональних та емоційних постулатах з притаманною їм ненавистю та нестерпністю до окремих етнічних та соціальних груп та політичним супротивникам;

- екологічний тероризм. Використання незаконного насильства для досягнення позитивної мети – охорони природних ресурсів. В ряді випадків використовується екологічними організаціями проти уряду або промислових компаній;

- релігійний тероризм. Просування релігійної ідеології, яка може бути складовою офіціальної політики конкретної держави, насильними методами. Як приклад можна привести ісламську державу та Ірландію;

- кримінальний тероризм. Переслідує головним образом кримінальні цілі, але його наслідки можуть торкатися політичної сфери;

- наркотероризм. Актуален, в першу чергу, в ряді південноамериканських держав, де наркоманія його використовує для просування своїх інтересів, які погрожують діючий політичній системі. З цією метою використовують великі фінансові вливання, збройні арсенали та приватні армії;

- електронний тероризм. Прямує до політичної дестабілізації на основі протизаконного використання інформаційних комп’ютерних мереж або інших значних електронних систем. Значення цього виду зростає в умовах глобалізації та подальшої інформаційній залежності;

- ядерний тероризм. Пов’язан з розкраданням, транспортуванням та незаконною торгівлею ядерними матеріалами, які призначені для створення ядерної зброї;

- супертероризм. Представляє використання зброї масового ураження в ряді випадків – інших засобів, які за результатами свого впливу наближуються до зброї масового ураження;

- класичний тероризм. «Класичний» в даному випадку означає тероризм, який використовує класичні засоби (види зброї), як наприклад, вибухівку, автоматичну зброю та класичні солові методи (напади, захвати заручників та ін.);

- не конвенційний тероризм. Нові появи тероризму. Для нього типово використання засобів та методів, які не можна віднести до класичних. Наприклад застосування зброї масового ураження, використання засобів інформаційної та психологічної війни, або засобів, які з військової точки зору не можна віднести до розряду зброї (наприклад, використання промислових відходів або цілеспрямоване розв’язання катастроф і аварій).

Тероризм – це подія, в який завжди приймають участь 3 взаємопов’язані групи: терористи, жертви та цільова група.

Терористи.

Наприкінці ХХ сторіччя тероризм став багатоликим. Організаторами терактів сьогодні може бути широке коло осіб: екстремістські організації, злочинці-одинаки, психічно хворі особи, окремі релігійні суспільства та держави.

Жертви.

Жертвами терористів як правило становляться прості люди.

Цільові групи.

Особи, проти яких націлена наприкінці акція терору, частіше за все це правителі держав, керівний склад структур влади та економічних об’єктів та ін. Акти терору, які посівають жах серед населення, невпевненість у завтрашньому дні, пригніченість та ін., щодо задуму їх організаторів, повинні примушувати органи влади або окремих керівників виконувати певні вимоги терористів. Частіше за все це політичні, іноді – економічні вимоги.

Основні цілі терористичних акцій:

- дестабілізація державної влади;

- вимагання;

- нанесення економічних збитків;

- усунення суперників;

- релігійний фанатизм.