Змістовний модуль 1. Методологічні засади стратегічного менеджменту

1.Який зі стилів управління при стратегічному розвитку фірми використовується при виник­ненні непередбачених обставин і тенденцій розвитку:

а) на основі контролю;

б) на основі екстраполяції;

в) на основі розробки принципово нових стратегій;

г) на основі прийняття оперативних рішень;

д) немає правильної відповіді.

 

2.Які події вимагають передбачення майбутнього на основі екстраполяції:

а)звичні;

б) незвичні й несподівані, однак, які мали аналог у минулому;

в) несподівані, які не мали аналогу в минулому;

г) зовсім несподівані;

д) усі відповіді неправильні.

 

3.При управлінні «від досягнутого» застосовуються елементи ана­лізу та контролю:

а) тільки внутрішніх факторів;

б) тільки зовнішніх факторів;

в) внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства;

г) тільки фінансового стану підприємства;

д) немає правильної відповіді.

 

4.Стратегічне управління базується на розумінні майбутнього як:

а) незмінного минулого;

б)екстрапольованого минулого;

в) визначеного у стратегічних рішеннях;

г) немає правильної відповіді.

 

5.Система стратегічного управління передбачає взасмозв 'язок таких управлінських процесів:

а) аналіз факторів зовнішнього середовиша, розробка цілій, вибір стратегії та її реалізація;

б) оцінка можливостей виробництва, розробка виробничих цілей, вибір стратегії зростання, її реалізація та оцінка;

в) аналіз макро-, мікросередовиша і внутрішнього середовиша, реалізація стратегії, її оцінка і здійснення коригуючих заходів;

г) аналіз макро-. мікросередовиша і внутрішнього середовиша, визначення місії та цілей, вибір стратегії, її реалізація та оцінка, контроль;

д) усі відповіді неправильні.

 

6.Концепція стратегічного управління передбачає:

а) орієнтацію на довгострокову перспективу, застосування підходу до планування «від майбутнього до сьогодення», пріоритетність аналізу зовнішніх можливостей, відповідність організаційної структури підприємства його стратегії;

б) бачення довгострокової перспективи; застосування підходу до пла­нування «від майбутнього до сьогодення», орієнтацію на внутрішні можливості, активний вплив структури на стратегію;

в) орієнтацію на довгострокову перспективу, планування на підставі екстраполяції, відповідність організаційної структури підприємства його стратегії, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі;

г) орієнтацію на внутрішні можливості, динамічну рівновагу організа­ційної структури підприємства та його стратегії;

д) усі відповіді неправильні.

 

7.Завдання стратегічного управління полягає у:

а) розміщенні ресурсів та виявленні внутрішніх резервів підприємства;

б) підготовці підприємства до можливих змін ринкової ситуації, про­тистояння несприятливому впливу зовнішніх факторів;

в) раціональній організації виробництва та створенні раціональної організаційно-управлінської структури;

г) адаптації до зовнішнього середовища та проведенні відповідної кадро­вої політики підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

 

8.Для вирішення завдання щодо забезпечення своєчасної адаптації підприємства до змін у зовнішньому середовищі та мінімізації його негативного впливу необхідно:

а) впровадити на підприємстві систему стратегічного управління;

б) сформулювати цілі підприємства;

в) розробити комплекс заходів щодо досягнення стратегічних цілей;

г) сформулювати місію підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

 

9.Домінантні поняття в стратегічному управлінні - це:

а) економічний потенціал та ключові фактори успіху;

б) стратегія та потенціал;

в) конкурентоспроможність, стратегія, персонал;

г) конкурентоспроможність, стратегія, потенціал, інновації;

д) усі відповіді неправильні.

 

10.Для управління на основі гнучких екстрених рішень характерно:

а) превентивний характер управління, необхідність передбачення змін, коригування напряму розвитку;

б) зростання ролі процесу реалізації стратегії, стабільність напряму розвитку, чітке дотримання затвердженого плану дій;

в) коригування напряму розвитку, використання екстраполяційних моделей, постійне оцінювання результатів впровадження;

г) необхідність передбачення змін, орієнтація на «управлінський раціоналізм», ситуаційний підхід, пріоритет операційних планів;

д) усі відповіді неправильні.

 

11.Управління на основі контролю не передбачає:

а) «управлінський раціоналізм»;

б) вироблення системи надзвичайних заходів для впливу на зовнішнє середовище;

в) оптимізацію виробничого процесу й організації виробництва;

г) пошук резервів скорочення виробничих витрат;

д) усі відповіді неправильні.

 

12.Управління за слабкими сигналами - це:

а) управління на основі прогнозування стабільних тенденцій розвитку;

б) процес прийняття управлінських рішень у сфері можливого впливу на основі відстежування і врахування, за високих рівнів нестабільності середовиша, доступної інформації про нову проблему і підготовка відповідних альтернативних заходів;

в) стратегічне управління на основі екстраполяції;

г) стратегічне управління на основі контролінгу внутрішніх ресурсів, при якому слабкі сигнали трактуються як неповна інформація, яку можна ігнорувати;

д) усі відповіді неправильні.

 

13.Основними особливостями стратегічного управління є:

а) відношення до персоналу як до джерела добробуту підприємства, використання системного та ситуаційного підходів, спрямованість на виробництво товарів з метою одержання максимального можливою прибутку;

б) орієнтація на постійні зміни ресурсного забезпечення, розрахунок ефективності системи управління на підставі прибутковості та раціонального використання потенціалу, пошук та творче опанування нових можливостей безпосередньо на підприємстві;

в) спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі, відношення до персоналу як до джерела конкурентних переваг, використання систем­ного та ситуаційного підходів в управлінні;

г) відношення до персоналу як до джерела добробуту підприємства, пошук нових можливостей безпосередньо на підприємстві, викорис­тання системного підходу в управлінні;

д) усі відповіді неправильні.

 

14.Розташуйте за порядком фази переходу до стратегічного управління:

1) управління «від досягнутого»;

2) управління «за цілями»;

3) поточне управління «за відхиленнями»;

4) стратегічне управління.

 

15.Розташуйте за порядком основні етапи еволюції розуміння та передбачення майбутнього:

1) довгострокове планування;

2) стратегічне планування;

3) поточне планування та бюджетування;

4)стратегічне управління.

 

16.Стратегічний менеджмент ґрунтується на таких прин­ципах:

1) організація є " відкритою" соціально-економічною сис­темою;

2) організація є " закритою" системою з заданими цілями;

3) постійний перегляд і оновлення " стратегічного набору";

4) посилення гнучкості планування;

5) узгодження потенціалу самої організації та можливо­стей, що виникають у зовнішньому середовищі.

 

17.Передумовами використання терміну «стратегія» в управлінській теорії та практиці є:

а) труднощі реалізації програм модернізації виробництва і відсутність ресурсів;

б) необхідність проведення ділової політики;

в) посилення нестабільності зовнішнього середовища та зростання значушості його факторів для підприємства;

г) необхідність реагування на фактори внутрішнього середовища;

д) усі відповіді неправильні.

 

18.Головним завданням розроблення стратегії є:

а) досягнення конкурентних переваг та рентабельності виробництва;

б) зростання обсягів виробництва та розвитку продукції;

в) досягнення перспективних цілей, забезпечення конкурентних переваг та конкурентної позиції підприємства;

г) задоволення потреб споживачів;

д) усі відповіді неправильні.

 

19.Стратегія - це:

а) засіб координації діяльності керівників стратегічного рівня;

б) визначення пріоритетів та засобів їх реалізації в системі стратегічного управління;

в) рішення про розвиток нових видів бізнесу;

г) засіб розподілу ресурсів між пріоритетними сферами бізнесу;

д) усі відповіді неправильні.

 

20.Вперше термін стратегія щодо управління господарюючими суб’єктами було вжито:

а) М. Туган-Барановським у 1913 році;

б) Ф. Тейлором у 1914 році;

в) А. Чендлером у 1962 році;

г) П. Друкером у 1964 році;

д) усі відповіді неправильні.

 

21.У класичному варіанті теорії стратегічного менеджменту:

а) стратегія і структура розвиваються автономно;

б) структура визначає стратегію;

в) стратегія і структура формуються у результаті реактивної адаптації до змін внутрішнього середовища;

г) стратегія визначає структуру.

 

22.У портфелі вашої фірми чотири різних підприємства, кому ви доручите розробку стратегії підприємства:

а) вищому рівню управління;

б) вищому середньому рівню управління;

в) нижчому середньому рівню управління;

г) нижчому рівню управління;

д) усі відповіді неправильні.

 

23.Яка послідовність етапів найбільш повно, на Вашу думку, описує процес стратегічного планування:

а) аналіз оточення Þ встановлення цілей Þ вибір стратегії їх досягнення;

б) аналіз стану підприємства Þ встановлення місії і цілей Þ розробка альтернативних стратегій Þ вибір альтернативної стратегії Þ середньострокове планування Þ короткострокове планування;

в) дослідження зовнішнього оточення і внутрішнього середовища підприємства Þ встановлення орієнтирів діяльності Þ стратегічний аналіз і формування стратегічних альтернатив Þ моделювання сценаріїв розвитку подій Þ вибір стратегії Þ підготовка стратегічного плану Þ середньострокове планування Þ короткострокове планування:

г) б + управління реалізацією стратегії Þ оцінка і контроль досягнутих результатів Þ внесення коректив.

 

24.Які стратегії спрямовані на досягнення специфічних цілей під­приємства і відображають основні напрямки його діяльності?

а) стратегії бізнесу;

б) стратегія управління набором галузей;

в) спеціальна стратегія;

г) стратегія управління персоналом.

 

25.До якого типу належить стратегія виходу підприємства з кризи?

а) функціональна;

б) бізнесу;

в) корпоративна;

г) спеціальна стратегія.

 

26.До основних завдань бізнес-стратегії організації належать:

1) розроблення заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності і збереження конкурентних пе­реваг;

2) досягнення цілей функціональних підрозділів;

3) аналіз і формування цільового господарського портфе­ля організації;

4) встановлення інвестиційних пріоритетів та напрямів розподілу ресурсів;

5) розв'язання вузькопофільних питань і проблем.

 

27.До домінуючих чинників формування стратегії відносять:

а) персональні цінності, прагнення і бачення менеджерів стратегічного рівня;

б) ринкові можливості, галузева привабливість і конкурентні сили;

в) соціальні, політичні, правові, демографічні аспекти зовнішнього середовища;

г) рівень ризику, досвід реалізації попередніх стратегій, чинник часу;

д) усі відповіді правильні.

 

28.Характеристики стратегічних рішень включають:

1) спрямованість на перспективні цілі підприємства;

2) творчий підхід та відсутність жорстких часових обмежень для вироблення;

3) безповоротність і довготривалі наслідки для підприємства;

4) невизначеність та інноваційність їх природи, що передбачає опір персоналу і відторгнення, а значить потребує додаткових переконаннь, навчання;

5) високий рівень суб’єктивності у прийнятті.