Змістовний модуль 3. Процес реалізації стратегії. План Реалізація стратегічного плану

План

1. Реалізація стратегічного плану.
2. Контроль у системі стратегічного управління.
3. Підсистеми забезпечення стратегічного менеджменту.

1.Стратегія та її виконання — дві сторони одного цілого. Добре складений стратегічний план, який не досить досконало виконаний, зменшує результативність підприємства. Але й бездоганно виконаний поганий стратегічний план що є базованим на необґрунтованих, невизначених стратегіях не може забезпечити високі результати, успіх. Організація (чи підприєм­ство), яке сподівається на успіх у своїй діяльності повинно мати добре сформульовану, сплановану та добре виконану стратегію. Наявність (відсутність) таких характеристик свідчить про високий (або — ні) рівень управління на підприємстві взагалі, який одержав назву «стратегічного рівня підприємства».

Виконання (реалізація) стратегії — обіймає всі сфери управ­лінської діяльності та рівні системи управління, які пов’язані з впровадженням розроблених стратегій, наглядом за їх здійсненням та досягненням визначених результатів. Механізм, що дозволяє досягти такого результату повинен підсилюватися тактичними та оперативними заходами, що оформлюються відповідними організаційними планами, сітьовими графіками, технологічними картами, тощо, з участю самих виконавців.

Передумови ефективної роботи із забезпечення реалізації стратегічних планів такі:

• формування стратегічно орієнтованої організації, яка спроможна застосовувати стратегічну діяльність; опираючись на постійний організаційний розвиток;

• розробка відповідних планів та бюджетів для ресурсного забезпечення виконання стратегічних планів;

• баланс між поточними та стратегічними видами діяльності;

• розробка необхідних технологій, операцій та процедур, які полегшують виконання стратегічних планів, формування необхідних організаційних планів, графіків тощо;

• розробка інформаційних та звітних систем, які допомагають налагодженню системи ефективного контролю за процесом реалізації стратегії;

• зв’язок системи мотивації та конкретних систем преміювання з безпосереднім досягненням стратегічних результатів;

• створення організаційної культури, яка відображає настанови на зв’язок між стратегією та успіхом діяльності;

• досягнення достатнього рівня керівництва необхідного для подальшого розвитку стратегічного управління, а також орієнтація на аналіз та збереження позитивного досвіду, який з’явився при реалізації стратегічних планів, проектів та програм.

Загалом, практика стратегічного управління виокремлює вісім основних етапів реалізації стратегії:

1) доведення завдань до виконавців та контроль розуміння змісту та необхідності здійснення стратегічних дій;

2) розробка поточних та оперативних планів графіків (за участю виконавців), забезпечення взаємодії у межах діючої організаційної структури і поступового оформлення нової ОСУ, згідно з процесами організаційних змін;

3) забезпечення необхідними ресурсами всіх робітників і

підрозділів, згідно з розробленими стратегіями; використання та вдосконалення економічних механізмів виконання планів;

4) компенсація відхилень від: нормального (встановленого) порядку виконання планів; нормального функціонування організації;

5) підтримка та мотивація стратегічної діяльності;

6) підтримка керованості процесу стратегічних змін;

7) виконання стратегій із забезпеченням соціально-психологічної підтримки стратегічної діяльності; налагодження роботи групи виконавців;

8) контроль, аналіз та оцінка досягнутих результатів при необхідності — внесення коректив (звітність, координація, регулювання).

2.Моніторинг процесу стратегічного управління має за мету контроль, аналіз та оцінку всіх його компонентів для подальшого прийняття рішень: чи продовжувати діяльність у тому ж самому порядку, чи здійснити необхідні зміни і де саме?

План контролю повинен відповідати на такі питання:

• що контролювати;

• як контролювати;

• які засоби контролю;

• коли контролювати;

• які потрібні інструкції з контролю;

• яка звітна документація з контролю.

• хто буде контролювати (відповідальний);

Основними завданнями контролю є:

• захищати розроблені плани від впливу цих законів як можна довше;

• виявляти у виробництві такі місця, де вони (закони) можуть проявитися;

• попереджати неприємності, що чекають свого часу, тому що попереджати краще, ніж лікувати.

Основні етапи системи стратегічного контролю:

• Визначення показників, за якими оцінюють реалізацію стра­тегії.

• Вимірювання та відстеження параметрів контролю.

• Порівняння реального стану параметрів контролю з бажа­ним для визначення рівня їхнього виконання.

• Оцінка результату порівняним та прийняття рішення щодо його можливого коригування.

3.Розробка цілей, стратегій, формування на їх основі документів стратегічного типу (планів, проектів, програм) — це тільки вихідний етап стратегічних перетворень в організації. Для розвитку організації необхідно впровадити їх у практику роботи конкретних підприємств та організацій, тобто надати їм характер послідовних дій.

Управління як соціальне явище являє собою єдину цілісну систему взаємодіючих між собою елементів (систем), які мають організаційний (правовий), економічний, соціально-психологічний та інформаційний характер. Тому кожну з цих складових треба, з одного боку, характеризувати, як самостійну підсистему, виходячи із специфіки змісту, форм та методів, які мають певний інструментарій та об’єкти впливу; а з іншого, їх (підсистеми), треба розглядати разом з іншими елементами, оскільки результативність стратегічних перетворень може бути досягнутою тільки за допомогою свідомого формування зазначеної системної цілісності.

Маючи свої особливості, забезпечувальні системи доповнюють одна одну, вони спрямовані на досягнення загальних цілей та стратегій розвитку організації.

Їх поділяють на організаційну, фінансово-еконо­мічну, соціально-психологічну, та інформаційно-аналітичну.

 

Контрольні запитання

1. Передумови ефективної роботи із забезпечення реалізації стратегічних планів.

2. Етапи реалізації стратегії.

3. Контроль у системі стратегічного менеджменту.

4. Характеристика організаційної підсистеми забезпечення стратегічного менеджменту.

5. Характеристика фінансово-еконо­мічної підсистеми забезпечення стратегічного менеджменту.

6. Характеристика соціально-психологічної підсистеми забезпечення стратегічного менеджменту.

7. Характеристика інформаційно-аналітичної підсистеми забезпечення стратегічного менеджменту.

6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ