Студопедия — Тема 2.3. Орфографічні норми сучасної української літературної мови
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 2.3. Орфографічні норми сучасної української літературної мови






Самостійна робота 7

Питання 1. Правопис прізвищ, імен, по батькові в українській мові

Література: 2, с. 354; 11, с. 36 - 40; 21, с. 354, 355; 25, с. 201-210; 27, с. 22-25.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перш за все слід пам'ятати:

У документах вживається не розмовно-побутова форма імені, а тільки офіційна (не Тоня, не Катя, не Оленка, а Антоніна, Катерина, Олена).

У ділових паперах (листах, анкетах, автобіографіях, довідках) ім'я і по батькові ставиться після прізвища, а в особистих листах, виступах - перед прізвищем.

При утворенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, -йович.

Сергій+ович - Сергійович Василь+ович - Васильович Ігор+ович - Ігорович.

4. Жіночі імена по батькові мають суфікс -івн(а), а після голосних -ївн(а)

Ігор+івна - Ігорівна Костянтин - Костянтинівна Але: Миколаївна, Олексіївна тощо. Але треба пам'ятати винятки: Григорій - Григорович - Григорівна, Сава - Савич - Савівна, Лука - Лукич - Луківна.

У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення -івн(и), -ївн(и), а в давальному -івн(і), -ївн(і):

Олексіївни - Олексіївні, Петрівни - Петрівні.

5. Жіночі прізвища на приголосний та на -о не відмінюються, а чоловічі відмінюються

Марії Голубко - Тараса Голубка Ольги Коваленко - Петра Коваленка.

6. Кінцеві приголосні г, к, х у іменах та прізвищах змінюються на з, ц, с.

Ольга - Ользі, Одарка - Одарці, Муха - Мусі, Крикуха -Крикусі.

При перекладі прізвищ російського походження на українську мову слід керуватися правилами правопису слов'янських прізвищ відповідно до вимог українського правопису.

Російське є - українське є - після приголосних: Бетужев, Лєрмонтов, Кузнецов, Степанов.

Російське є - українське є:

 

на початку слів: Евдокимов - Євдокимов, Егоров-Єгоров;

у середині слів після голосного: Воєводин - Воєводін, Грибоедов - Грибоєдов;

при роздільній вимові після приголосного: Афанасьев - Афанасьєв, Григорьев - Григор 'єв;

у суфіксах -єв, -єєв? якщо їм не передують шиплячі, р або ц: Бердяев - Бердяєв, Вересаев - Вересаєв, Ворвулев - Ворвулєв, Голубев - Голубєв, Тимирязев - Тимірязєв, Алексеев - Алексєєв. Але: Писарев - Писарев, Андреев - Андреєв, Плещеев Плещеєв;

коли російському є в корені слова відповідає в українських аналогах і: Белинский - Бєлінський (бо білий), Лесков Лєсков (бо ліс).

3. Російське є - українське йо:

на початку слова: Елкин - Иолкін, Ежиков — Йожиков;

у середині слова після голосних, після б, п, в, м, ф при роздільній вимові: Соловьев - Соловйов, Бугаев - Бугайов.

4. Російське є - українське ьо:

•у середині слова після приголосних при м'якій вимові: Веревкин - Верьовкін, Королев - Корольов. Але: у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишеться є. Наприклад: Артемов, Семенов, Федоров.

5.Російське є - українське о:

•після ч, щ під наголосом: Грачев - Грачов, Пугачев - Пугачов.

Російське и - українське и: Житков, Ягич, Величков.

Російське и - українське ї:

•після голосного: Раїч, Стоїч.

8.Російське и - українське і:

на початку слова: Івашкевич, Івин;

після приголосного: Зволинский - Зволінський, Мщкевич - Міцкевич.

9. Російське и - українське и:

у суфіксах -ик, -ицьк, -ич, -евич, -ович: Сенкевич, Фучик;

після дж, ж, ч, ш, щ, ц і перед приголосними: Гаршин, Чичиков, Шишкін, Цицерон, Чингізхан, Тиціан.

10.Російське и - українське и:

у прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської і слов'янських мов: Борисов, Вжоградов, Глинка, Миронов, Тихомиров. Але: Нікітін, Ніколасв, Філіпов;

у префіксі при-: Привалов, Пришвін;

у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ: Григорович, Голщин.

 

Російське ы - українське и: Рыбаков - Рибаков, Цыганов - Циганов.

Ставиться ь:

 

у суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): Мусоргский - Мусоргський, Хмельницкий - Хмельницький, Завадский - Завадський;

перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Ананьїн;

перед приголосним: Вольнов, Коньков;

після ц у суфіксі -ець: Глуховец - Глуховець, Скиталец - Скиталець. Але: у неслов'янських прізвищах ц твердий.

13.Ставиться апостроф:

•після б, п, в, м, ф, р, к перед я, ю, є, ї: Григорьев - Григор'св, Лукьянов - Лук'янов, Румянцев - Рум'янцев. Але: перед йо апостроф не ставиться (Воробйов, Соловйов), коли приголосний пом'якшений (Рюмін, Пясецький).

Завдання 1. Поясніть, як передаються в українській мові букви є, и, є, ы, вживані в іншомовних (російських та інших слов'янських) прізвищах.

Завдання 2. Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис.

Луговской, Багрщкий, Дмитренко, Дрибинский, Чижевский, Заболоцкип, Фомин, Лацис, Васильєв, Лаптев, Синев, Лебедев, Бондарев, Тимофеев, Бабичев, Крепцов, Кузнецов, Афанасьев, Тульчин, Сидоров, Олефиренко.

Завдання 3. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та орудному відмінках.

Біленко, Савченко, Іваненко, Малько, Левочко, Бровко, Яременко, Дацун, Марчук, Сайко.

Завдання 4. Запишіть українською мовою по три прізвища відомих російських:

а) письменників;

б) кооператорів;

в) художників;

г) мовознавців.

Теми рефератів 1. Правопис прізвищ слов'янського походження в українській мові. 2.Деякі складні випадки відмінювання прізвищ.

Запитання та завдання для самоперевірки

Як передаються українські прізвища на письмі?

Назвіть правила правопису російських прізвищ українською мовою.

Які суфікси вживаються при творенні чоловічих імен по батькові?

Які суфікси вживаються при творенні жіночих імен побатькові?

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2357. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

РЕВМАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ Ревматические болезни(или диффузные болезни соединительно ткани(ДБСТ))— это группа заболеваний, характеризующихся первичным системным поражением соединительной ткани в связи с нарушением иммунного гомеостаза...

Решение Постоянные издержки (FC) не зависят от изменения объёма производства, существуют постоянно...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия