Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Календарі Стародавнього Єгипту і Вавилону




Для дослідницької роботи і встановлення часу дослідники мусять знати календарі і їх різновидності.

Календарем називається система літочислення, побудована на астрономічному обчисленні року, місяця, доби, розрахованих у точних співвідношеннях один до одного. Слово календар походить від латинського терміну „календи”, якими в античному Римі називали перші числа кожного місяця. Латинське слово „календарум” в буквальному перекладі означає „боргова книга”, так як у Стародавньому Римі існувало правило виплачувати боргові відсотки в перший день місяця.

Один з перших календарів зародився близько 4 тис. до н.е. в Єгипті. Єгиптяни велике значення при веденні господарства надавали розливу Нілу, який співпадав з появою на небосхилі в час літнього сонцестояння перед сходом сонця, найяскравішої зірки Сиріуса (гр.. мовою – Сотіуса), яку можна було бачити кілька хвилин до сходу Сонця. З розливом Нілу починався новий господарський рік, а передранкову появу Сиріуса святкували за особливими обрядами.

Співпадали три великі явища природи: поява Сиріуса, початок сонцестояння, розлив Нілу.

Це справляло на єгиптян величезне враження, а жерці використовували ці події у своїх інтересах, щоб панувати і керувати суспільством. Саме необхідність лічби днів від одного розливу Нілу до наступного, від попередньої появи Сиріуса до наступної зумовила створення одного з перших сонячних календарів. Багаторічні спостереження жерців за появою Сиріуса дали можливість визначити тривалість року в 360 діб і створити календар із 12 місяців по 30 днів. Рік поділявся на 3 сезони по 4 місяці.

Кожен місяць поділявся на 3 великих тижні з 10 днів і на 6 малих тижнів з 5 днів. Річні сезони мали такі назви: час розливу Нілу, час сівби, час збирання врожаю.

Тривалі астрономічні спостереження дали можливість єгиптянам встановити, що сонячний рік триває 365 діб. Щоб провести календарну реформу з урахуванням змін, жерці придумали легенду, згідно якої рік збільшився до 365 днів.

Тривалість єгиптянського календаря була майже на 6 год. менша за тривалість тропічного року, а тому через кожні 4 роки Сиріус запізнювався на цілу добу, а через 120 р. – на місяць. Початок року теж переміщувався на різні сезони. Лише через 1460 (3654) років на 1461 р. знову співпадали поява Сиріуса, розлив Нілу і літнє сонцестояння з першим днем року. Цей період у 1460 р. отримав назву період Сотуіса і відігравав значну роль у єгипетській хронології.

Літочислення єгиптяни вели за правліннями фараонів, царювання першого з них Менеса припадає приблизно на 3000 р. до н. е. Список фараонів склав історик Менефон у книзі „Історія Єгипту”.

Грецький історик Клавдій Птоломей (87–165 р. д. н. е.) склав таблицю „Канон царів”, в яку були занесені імена Вавилоно-асирійських, перських, македонських (гр.) царів та римських імператорів. Починається список ім’ям вавилонського царя Набонассара від 747 р. до н.е. і завершується римським імператором Антонієм Пієм (138–161 р. н. е.).

Вавилонський календар. У давнину кожне місто Південної Месопотамії мало свій місячний календар. Після об’єднання Вавилону під владою царя Хаммурапі (1792–1750 р. до н.е.) офіційним календарем стає календар Ура, який складався з 12 місяців по 29 і 30 днів.

Тиждень використовувався семиденний, а перший місяць року – Нісану відповідав періоду з 24.03 → 22.04 юліанського календаря.

Цей календар поступово перетворився на місячно-сонячний за допомогою системи довільних вставок починаючи з ХVІІІ ст. до н.е. і до VІ ст. до н.е. Після першого улулу виставлявся 2-й, з тією ж назвою пізніше використовувалась система вставок за циклами. За вісім років тричі вставлялися додаткові 13-ті місяці – 2-й улулу або 2-й адару.

Літочислення у Вавилоні велося за правління царів і часу правління Набонассара. Пізніше у Вавилоні, Палестині, Сирії використвувалася ера селевкідів. Початок ери – 1 жовтня 312 р. н.е. Селевк був засновником царської династії після смерті О. Македонського, як один з його відомих полководців.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2982. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия