Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Методика хронологічних досліджень




У роботі історика часто виникає потреба визначити день тижня, коли відбувалася подія або той чи інший факт. Для визначення дня тижня існують формули. Дуже проста і зручна для користування формула радянського академіка-мовознавця і палеографа – Є.Ф. Карського та дослідника Д.М. Перевозчикова. Слід мати на увазі, що, користуючись формулою, беремо дати ,,від різдва Христового” за юліанським календарем. Якщо дата є за григоріанським календарем, то треба її попередньо перевести на юліанський календар.

Формула академіка Є.Ф. Карського має такий вигляд:

Х=[N+ 1/4(N–1) + Т+5] :7.

Значення букв формули таке:

X – порядковий номер дня тижня, беручи за перший день тижня неділю, за другий–понеділок, третій – вівторок, четвертий – середу, п'ятий – четвер, шостий – п'ятницю, сьомий – суботу;

N – означає цифрове позначення року, що нас цікавить, ,,від різдва Христового”;

(N – 1) –кількість повних років, що закінчилися раніш N -го року.

Вираз ¼ (N–1) –кількість високосних років, які вміщують у собі час від початку сучасної ери до N -го року: Т – кількість днів, що минули від початку N -го року до вказаного у джерелі числа місяця включно.

Наведемо приклад користування формулою академіка Карського. Припустимо, що нам треба визначити день тижня 7 лютого 1563 р.

X = [1563 + 1/4 (1563 – 1) + 38 + 5] : 7 = 285

Отже, X дорівнює остачі від ділення суми 1563 + 390 + + 38 + 5 на 7. Одержали: 1996 : 7 = 285 і остача 1.

Остача і вказує порядковий номер дня тижня. А, як ми знаємо, перший день – неділя, значить, 7 лютого 1563 р. була неділя.

Друга формула для визначення дня тижня запропонована Д.М. Перевозчиковим:

X = остачі від ділення:

[(N –1) + ¼ (N –1) + (Т–1)] :7.

 

Значення букв X, N і Т те саме, що було вказано для формули акад. Карського.

Розшифруємо формулу Д. Перевозчикова на тому ж прикладі. Треба дізнатися, в який день була подія 7 лютого 1563 р.

X = [(1563 – 1) + (1563–1/4) + (38 –1)] : 7.

Одержуємо 1987 : 7 = 284 і остача 1. За формулою Д. Перевозчикова ми одержали ту ж саму відповідь, що за формулою академіка Є. Карського.

Використовуючи ці дві формули для визначення дня тижня, історик легко обчислює день тижня будь-якої дати історичної події. Рекомендується визначати день тижня однієї й тієї ж події за двома формулами. Співпадання цифри остачі вказує на порядковий номер дня тижня і гарантує, що обчислення зроблено вірно. Якщо ж остача дорівнюватиме нулю, то це означає, що подія сталася в суботу. Під час обчислення Т за обома формулами, що означає кількість днів з 1 січня до числа місяця, що наводиться в джерелі, треба попередньо дізнатися, скільки днів було у лютому і який це рік: простий, чи високосний.

Для переводу років гіджра на європейський календар ,,від різдва Христового” є проста і зручна формула:

X = N – N/33 + 622,

де X – цифрове позначення року, який шукаємо за європейським календарем, N – рік гіджри.

Наприклад, треба дізнатися, якому року європейського календаря відповідає 845 рік гіджри.

X = 845 – 845/33 + 622 = 845 + 25 + 622 = 1442 рік н. е.

Більш детально питання методики хронологічних досліджень розкрито у посібнику О.Г. Перехреста ,,Історична хронологія” (1999 р.): зокрема, методика переведення дат з ери ,,від створення світу” на еру ,,від різдва Христового” за допомогою спеціальних таблиць, методика переведення дат з юліанського календаря на григоріанський, методика визначення днів тижня за допомогою таблиць, кола Сонця, вруцеліта, методика датування подій за вказівками церковних свят тощо

 

Лекція 10. ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ

План:

1. Предмет і завдання історичної метрології

2. Становлення історичної метрології як допоміжної історичної дисципліни

3.Міри Київської Русі і періоду феодальної роздробленості.

4. Метрологія XVI – XVII ст.

Література:

Бондаренко Г. Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. Луцьк:

ВДУ ім. Лесі Українки, 1997. С.73-96.

Введение в специальные исторические дисциплины. М.: МГУ, 1990. С.147-174.

Каменцева Е., Устюгов Н. Русская метрология. М.: Высшая школа, 1975.326с.

Метрология историческая // Советская историческая энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1966. Т.9. С.402-409.

Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б. Вспомогательные исторические дисциплины. М.: Владос, 2003. С.247-278.

Міри // Енциклопедія українознавства. Львів: Молоде життя, 1994. Т.4.С.1581-1582.

Сидоренко О. Про стан вивчення української метрології // Український історичний журнал. 1970. №5. С.106-111.

Черепнин Л. Русская метрология. М.: Наука, 1944.

О введении международной метрической десятичной системы мер и весов. Декреты советской власти. М.: Госполитиздат, 1958. Т.З. 307с.

Чертов А. Международная система единиц измерения. М., 1963.

Шостьин Н. Очерки истории русской метрологии ХШ – ХХ веков. М.: Изд-во стандартов, 1975. 272с.

Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І.Н. Войцехівська (кер. кол. авт.), В.В. Томазов та ін. – К.: Либідь, 2008. – С. 366-375.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2082. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия