Методика хронологічних досліджень

У роботі історика часто виникає потреба визначити день тижня, коли відбувалася подія або той чи інший факт. Для визначення дня тижня існують формули. Дуже проста і зручна для користування формула радянського академіка-мовознавця і палеографа – Є.Ф. Карського та дослідника Д.М. Перевозчикова. Слід мати на увазі, що, користуючись формулою, беремо дати,, від різдва Христового” за юліанським календарем. Якщо дата є за григоріанським календарем, то треба її попередньо перевести на юліанський календар.

Формула академіка Є.Ф. Карського має такий вигляд:

Х=[N+ 1/4(N–1) + Т+5]: 7.

Значення букв формули таке:

X – порядковий номер дня тижня, беручи за перший день тижня неділю, за другий–понеділок, третій – вівторок, четвертий – середу, п'ятий – четвер, шостий – п'ятницю, сьомий – суботу;

N – означає цифрове позначення року, що нас цікавить,,, від різдва Христового”;

(N – 1) –кількість повних років, що закінчилися раніш N -го року.

Вираз ¼ (N–1) –кількість високосних років, які вміщують у собі час від початку сучасної ери до N -го року: Т – кількість днів, що минули від початку N -го року до вказаного у джерелі числа місяця включно.

Наведемо приклад користування формулою академіка Карського. Припустимо, що нам треба визначити день тижня 7 лютого 1563 р.

X = [1563 + 1/4 (1563 – 1) + 38 + 5]: 7 = 285

Отже, X дорівнює остачі від ділення суми 1563 + 390 + + 38 + 5 на 7. Одержали: 1996: 7 = 285 і остача 1.

Остача і вказує порядковий номер дня тижня. А, як ми знаємо, перший день – неділя, значить, 7 лютого 1563 р. була неділя.

Друга формула для визначення дня тижня запропонована Д.М. Перевозчиковим:

X = остачі від ділення:

[(N –1) + ¼ (N –1) + (Т–1)]: 7.

 

Значення букв X, N і Т те саме, що було вказано для формули акад. Карського.

Розшифруємо формулу Д. Перевозчикова на тому ж прикладі. Треба дізнатися, в який день була подія 7 лютого 1563 р.

X = [(1563 – 1) + (1563–1/ 4) + (38 –1)]: 7.

Одержуємо 1987: 7 = 284 і остача 1. За формулою Д. Перевозчикова ми одержали ту ж саму відповідь, що за формулою академіка Є. Карського.

Використовуючи ці дві формули для визначення дня тижня, історик легко обчислює день тижня будь-якої дати історичної події. Рекомендується визначати день тижня однієї й тієї ж події за двома формулами. Співпадання цифри остачі вказує на порядковий номер дня тижня і гарантує, що обчислення зроблено вірно. Якщо ж остача дорівнюватиме нулю, то це означає, що подія сталася в суботу. Під час обчислення Т за обома формулами, що означає кількість днів з 1 січня до числа місяця, що наводиться в джерелі, треба попередньо дізнатися, скільки днів було у лютому і який це рік: простий, чи високосний.

Для переводу років гіджра на європейський календар,, від різдва Христового” є проста і зручна формула:

X = N – N/33 + 622,

де X – цифрове позначення року, який шукаємо за європейським календарем, N – рік гіджри.

Наприклад, треба дізнатися, якому року європейського календаря відповідає 845 рік гіджри.

X = 845 – 845/33 + 622 = 845 + 25 + 622 = 1442 рік н. е.

Більш детально питання методики хронологічних досліджень розкрито у посібнику О.Г. Перехреста,, Історична хронологія” (1999 р.): зокрема, методика переведення дат з ери,, від створення світу” на еру,, від різдва Христового” за допомогою спеціальних таблиць, методика переведення дат з юліанського календаря на григоріанський, методика визначення днів тижня за допомогою таблиць, кола Сонця, вруцеліта, методика датування подій за вказівками церковних свят тощо

 

Лекція 10. ІСТОРИЧНА МЕТРОЛОГІЯ

План:

1. Предмет і завдання історичної метрології

2. Становлення історичної метрології як допоміжної історичної дисципліни

3.Міри Київської Русі і періоду феодальної роздробленості.

4. Метрологія XVI – XVII ст.

Література:

Бондаренко Г. Спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни. – Луцьк:

ВДУ ім. Лесі Українки, 1997. – С.73-96.

Введение в специальные исторические дисциплины. – М.: МГУ, 1990. – С.147-174.

Каменцева Е., Устюгов Н. Русская метрология. – М.: Высшая школа, 1975. – 326с.

Метрология историческая // Советская историческая энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1966. – Т.9. – С.402-409.

Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б. Вспомогательные исторические дисциплины. – М.: Владос, 2003. – С.247-278.

Міри // Енциклопедія українознавства. – Львів: Молоде життя, 1994. – Т.4. – С.1581-1582.

Сидоренко О. Про стан вивчення української метрології // Український історичний журнал. – 1970. – №5. – С.106-111.

Черепнин Л. Русская метрология. – М.: Наука, 1944.

О введении международной метрической десятичной системы мер и весов. Декреты советской власти. – М.: Госполитиздат, 1958. – Т.З. – 307с.

Чертов А. Международная система единиц измерения. – М., 1963.

Шостьин Н. Очерки истории русской метрологии ХШ – ХХ веков. – М.: Изд-во стандартов, 1975. – 272с.

Спеціальні історичні дисципліни: довідник: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / І.Н. Войцехівська (кер. кол. авт.), В.В. Томазов та ін. – К.: Либідь, 2008. – С. 366-375.