Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Герольд часів Священної Римської імперії




Герольдом називалася особа, яка перед рицарським турніром оголошувала перелік осіб, що з’явилися для участі в турнірі, а потім управляла ним і стежила за порядком. Герольд не лише називав ім’я рицаря, учасника турніру, а й описував знаки, що були у рицаря на щиті і шоломі. Таким чином термін „геральдика” показує, що вона була створена герольдами, які були зобов’язані на турнірах описувати („блазонувати”) герб, перевіряти і записувати дворянські права рицарів.

Герби виникли у Західній Європі в ХІ – ХІІ ст., в епоху хрестових походів.

Однією з головних причин, які обумовили традиційну форму гербів були особливості рицарського озброєння раннього середньовіччя. Вогнепальної зброї в той час ще не було, билися холодною зброєю: шаблями, списами, стрілами. Необхідність захистити воїна викликала особливий характер одягу. Рицарі були закуті в метал: шолом, кольчугу, лати, наколінники, чоботи, мали щит. Кожна частина тіла була захищена металевою зброєю. Дізнатися, хто саме знаходиться під цим обладунком, було дуже важко, оскільки озброєння у всіх рицарів було майже однакове.

Ось чому під час хрестових походів, коли дуже багато феодалів відправлялося у похід у супроводі своїх васалів і челяді, виникла потреба якось відрізняти осіб одного табору від іншого. Під час першого хрестового походу (1096 р.) було багато герцогів, графів і рицарів з Італії, Німеччини, Фландрії, Франції, Англії і кожний загін мав свої відмінні риси. Спільним знаком для всіх хрестоносців був хрест, але у французів – хрести червоні, англійців – білі, фламандців – зелені і т. ін.

На рицарських турнірах теж виникала проблема ідентифікації. Рицарі вдавалися до різних засобів: кожному рицареві було спеціально присвоєно окремий колір прапора і щит, розмальовані їх особистими знаками і зображеннями, а також прикріплювалися на закриті шоломи різні прикраси – клейноди, певні відмітки мала зброя (прапорці на списах).

Поєднання двох видів зображень (фігур на щиті і клейнодів на шоломі) становили в майбутньому умовний знак, що графічно зображувався і присвоювався тому чи іншому рицареві. Воно і стало основою герба, який раніше можна було бачити в натурі, глянувши на озброєння рицаря. Поступово ці зображення почали графічно відтворюватися на різних документах, у давніх книгах, на печатках.

Знаки, присвоєні спочатку окремому рицареві, закріплювались за його нащадками, передавались у спадщину, ставали родовими.

Отже, герб в його традиційній формі з’явився в період середньовіччя. Оскільки питаннями складання і опису гербів почали спеціально займатися, виробляти правила, особливі прийоми, за допомогою яких вони складались, з’явилися і спеціальні вимоги до них, виникла критика того чи іншого герба з точки зору цих вимог.

Зараз існує спеціальна історична дисципліна – геральдика.

Розробка питань геральдики вкрай необхідна, оскільки знання її допомагає розв’язати ряд наукових завдань.

1) По-перше, знання геральдики допомагає вивчати історичні джерела, „паспортує” їх, допомагає з’ясувати приналежність того або іншого документа або речової пам’ятки певній особі, встановити автентичність тих чи інших предметів.

2) По-друге, знання геральдики сприяє збагаченню наших загальноісторичних висновків і тверджень, оскільки герб може дати (разом з предметом, на якому він зображений) тверду підставу для висновків у галузі ряду їх проблем економічної і політичної історії Росії, зокрема визначити шляхи наслідування – переходу того або іншого майна з одних рук в інші, а також економічні і культурні зв’язки між різними країнами на підставі встановлення походження і даного місцезнаходження тієї або іншої речі, зображеної на гербі.

3) По-третє, знання геральдики допомагає з’ясувати і встановити деякі загальноісторичні поняття. Міжусобна війна в Англії у ХV столітті між прихильниками династії Ланкастерів і Йорків дістала в історії назву „війна червоної і білої троянд”. Походження цієї назви пов’язане з емблематикою гербів. У гербі Ланкастерів – червона троянда, у Йорків – біла.

Таємні селянські союзи, що виникли в Ельзасі у 1493 році для проведення повстання дістали назву „черевик” від зображення на прапорі селянського черевика. Під час гуситських воєн зображення чаші на прапорі мали „чашники”.

Не знаючи історії гербових емблем, було б незрозуміло, чому Бурбонів аж до Французької революції 1789 р. в насмішку називали „нащадками жаби”. Справа в тому, що емблемою одного з племен франків, ватажок якого Меровей став першим королем, була жаба. Хлодвіг замінив жабу лілією. Вона стала елементом герба і прапора Франції.

Не знаючи гербової емблематики, нам важко було б зрозуміти такі вирази, які зустрічаються у російських документах – „орловський папір”, „папір під травкою” і т. ін.

Кожен герб свідчить про рівень мистецтва, про певні досягнення науки.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1637. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия