Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Предмет і завдання нумізматики. Джерела нумізматики





Тривалий час грошовий рахунок був об’єктом вивчення метрології, оскільки поява монет пов’язана з ваговими характеристиками термінологією різних часів. Особливо це стосується золота і срібла. А саме: гривня, гривенка, талант, унція тощо, походили від вагових одиниць. Тому монета, як історичне джерело, пам’ятка історії та культури вивчалася окремо в такій науці, як нумізматика. Згодом з’являються паперові гроші, які виконують відповідні функції в суспільстві, а потім також стають історичним джерелом, яке вивчає допоміжна історична наука – боністика.

Нумізматика – одна із спеціальних (допоміжних) історичних наук, яка на сучасному етапі успішно розвивається. Вона має власні методики і техніку дослідження нумізматичних джерел. Хоча вона виникла як галузь колекціонування, але поступово перетворилася в наукову дисципліну. Нумізматика – за визначенням багатьох довідкових видань – це наука про монети. Назва дисципліни походить від слова номізма – монета. Монета – це зливок металу визначеної форми, ваги, якості і вартості, що служить узаконеним засобом грошового обігу.

Як сучасна наука, нумізматика має свої завдання, систематизацію, методи дослідження, терміни і поняття. Основними її завданнями є: всебічне джерелознавче дослідження монети і пов'язаних з нею відомостей інших джерел; реєстрація монет і монетних знахідок; комплексне дослідження сукупностей монет та монетних знахідок; розробка методів дослідження монет і монетних знахідок; дослідження грошового обігу на основі нумізматичних та писемних джерел, конкретного прояву товарно-грошових відносин; вивчення техніки та умов виготовлення монет і монетних знаків.

У розв'язанні своїх сучасних завдань нумізматики спирається на два типи нумізматичних джерел: основні та допоміжні. До основних нумізматичних джерел відносять: окремі монети (включаючи зливки, монетні знаки; монетні знахідки; матеріали та інструменти монетного виробництва; вагові гирьки (для зважування окремих груп монет). До цієї групи джерел належать також і монетні штемпелі, колекції яких зберігаються в музейних збірках Відня, Берліна, Дрездена, Санкт-Петербурга.

До допоміжних нумізматичних джерел відносять: примітивні гроші, товаро-гроші; медалі, жетони, знаки; печатки; писемні джерела; паперові грошові знаки. Дослідження техніки виготовлення монет суттєво допомагає у їх визначенні та є одним із завдань сучасної нумізматики.

У науковій нумізматиці визначені основні поняття для означання монети. Кожну монету характеризують: аверс – лицьовий бік, який свідчить про приналежність монети, реверс –зворотній бік, гурт –ребро, монетне поле –має кожна сторона, де є написи чи зображення, іконографія –зображення, легенда –написи, форма –зовнішній вигляд і величина, номінал –вартість, проба –вміст дорогоцінного металу, лігатурна вага –загальна кількість металу, монетна стопа –визначення кількості монет, викарбуваних із певної кількості металу, назва, або ім’я, є у кожної монети за номіналом або дається за характерними ознаками.

Нумізматика вивчає монети зі сторони зображень (іконографія), написів (легенда), ваги, розміру, і якості (проба), техніки і виготовлення, регіону і часу їх обігу. У зв’язку з цим вона тісно пов’язана з метрологією, епіграфікою, геральдикою та іншими історичними науками. Як галузь колекціонування, вона ставить перед збирачами питання науково-практичного і науково-теоретичного характеру. Пов’язана з формуванням колекцій вона перетворюється на самостійну науку.

Для найважливіших нумізматичних джерел – окремих монет і монетних знахідок – існують свої принципи систематизації. Закладені наприкінці XVIII ст. Й. Еккелем основи систематизації для окремих монет за історико-географічним принципом з часом удосконалювалися й коригувалися, однак принцип систематизації Й. Еккеля визнається абсолютною більшістю дослідників. На відміну від окремих монет, у систематизації монетних знахідок існують багато підходів. На сучасному етапі найбільш продуманою виглядає систематизація, запропонована російським дослідником В. Потіним. Всі знахідки, за В. Потіним, поділяються на три великі категорії: економічні, культові, етнографічні. У свою чергу кожна з груп складається із скарбів і окремих (поодиноких) знахідок. Скарби економічної категорії відноситься до короткого чи тривалого часу накопичення. До скарбів тривалого накопичення, як правило, належать князівська чи монастирська казна. Монети в культурних шарах поселень та випадкові знахідки становлять два різновиди поодиноких знахідок.

Скарби категорії культових знахідок (групи монет у похованнях як атрибут професії, монети у фундаментах споруд) поділяються на знахідки короткого чи довготривалого часу накопичення (монети в жертовних місцях), вільні знахідки – це,, обол мертвих” та поодинокі монети, заховані при закладці споруд. Скарбами етнографічної категорії є речові скарби, до складу яких входять монети-прикраси. Поодинокими знахідками тут є монети-прикраси у вигляді імітацій у похованнях і культурних шарах. В останній час у зв'язку з поширенням підводних досліджень виокремлюють ще одну групу – скарби затонулих кораблів, до яких відносять монети – власні гроші членів команди чи пасажирів, монетну казну державної установи чи торговельної компанії, скарби піратських кораблів.

Колекціонування монет зародилося у XIV–XV ст. в Італії в епоху Відродження, а потім розширилося на інші країни. В основі колекціонування лежало створення класифікаційної системи для формування колекції монет, де кожна монета мала б своє визначене місце. Таким чином формувались музейні та приватні колекції протягом XVI–XIX ст. Лише у XVIII починаються перші спроби систематизації матеріалів, які торкаються також питання джерелознавчого характеру. У XIX ст. з’являються перші каталоги монет музейних зібрань, які не тільки фіксують наявність нумізматичного матеріалу, але й дають певні характеристики монет.

Як історичне джерело, монета містить у собі значну кількість пізнавальної інформації, необхідної для дослідників. Комплексне вивчення монет разом з використанням даних цих наук може допомогти розкрити чимало таємниць минулого, підтвердити або спростувати окремі припущення та тези.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 5433. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...


Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...


ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Методика обучения письму и письменной речи на иностранном языке в средней школе. Различают письмо и письменную речь. Письмо – объект овладения графической и орфографической системами иностранного языка для фиксации языкового и речевого материала...

Классификация холодных блюд и закусок. Урок №2 Тема: Холодные блюда и закуски. Значение холодных блюд и закусок. Классификация холодных блюд и закусок. Кулинарная обработка продуктов...

ТЕРМОДИНАМИКА БИОЛОГИЧЕСКИХ СИСТЕМ. 1. Особенности термодинамического метода изучения биологических систем. Основные понятия термодинамики. Термодинамикой называется раздел физики...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия