Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Монетні системи Х–ХХ ст




Найраніше грошовий обіг розпочався у країнах стародавнього Сходу. Зокрема у Єгипті у ІІІ тисячолітті до н.е. використовували мідь, срібло, і золото у вигляді тонкого дроту, з якого робили браслети і використовували їх під час торгівельних операцій. У Китаї з цією метою використовували бронзові ножі. Металеві вироби, які виконували функції грошей, ще не були монетами, такими, як ми звикли їх уявляти.

Перші монети з явилися у VII ст. до н.е. у Лідії, грецьких містах Малої Азії і на острові Егіна. Це були стандартні зливки металу з тавром держави, яка гарантувала їх визначену вагу і якість. Технологія монетної справи спочатку була досить примітивною. Нагрітий зливок металу клали на ковадло і притискували одним або кількома металевими прутиками. А зверху били молотом. Тому у перших монет один бік – від ковадла був гладеньким, а другий – мав сліди від прутів-заглибини. Такі монети можна було не лише підробляти, але й обрізувати , щоб красти метал. Тому технологію досить швидко було змінено. У наковальні зробили заглибину, що лишала на монеті зображення, замість прута чи прутів стали використовувати штемпелі великої ваги. Зображення і написи на монетах пізніше карбували з обох боків, хоча вони були ще досить товстими, примітивними і незграбними, мали нерівні краї.

Перші монети на півдні Італії та на острові Сицилія карбувались іншим способом. Вони карбувались не із зливків, а попередньо заготовлених кружків за допомогою двох штемпелів, які мали дзеркальне відображення однакових зображень. Тому малюнок на монеті був з одного боку опуклий, а з другого-вдавлений, хоча й однаковий.

Античні монетні системи. Найдавнішою монетною системою вважається мілетська з VII– до початку V ст. до н.е. Назву отримала від міста Мілет у Малій Азії. Вона була заснована на електрі. Це природний сплав золота і срібла, або біле срібло, у співвідношенні золота і срібла 4:1 або 3:1. З електри також карбували свої монети царі Лідії. Основною монетою був статер, який важив 14,25 г. Спочатку на монетах карбували примітивні заглибини, а потім – писалось ім’я царя і зображувалась голова лева. Крім статера, були в обігу його половини, четвертини, шості частини і кратні 12 аж до 1/96. Ця монетна система занепала після того, коли у 494 році до н.е. перси придушили повстання малоазійських греків і розорили Мілет.

З VII по 30-і роки IV ст.. до н.е. існувала Фокейська монетна система. Заснована теж на електрі. Статери карбувались у м. Фокеї і мали вагу 16 г. На аверсі монети зображувався тюлень, що відповідало назві міста. Фокейська система була витіснена золотими монетами Олександра Македонського .

Монети Олександра Македонського витіснили також перську монетну систему. Золоті статери цієї системи важили 8,1 г, а срібні – 10,8 г. Золотий статер =10 срібним і 20 півстатерам (5,4г). Після перських завоювань Дарія Гістаспа були в обігу золоті дарики і срібні сиклі. Дарик важив 8,4 г, а сикль –5,6 г.

Крім згаданих монетних систем, були ще й засновані на сріблі.

До них належать егінська, евбейська, корінфська та інші. Місто-поліс Егіна карбувало свою монету разом із мілетською. Статери важили 12,14-14,55 г, і поділялись на драхми –1/2, 1/6, 1/12. На аверсі цих монет зображувалася черепаха – герб міста Егіни.

Евбейська система була поширена за часів Солона у VII ст.. до н.е., який замінив егінську систему евбейською та карбував монети тетрадрахми вагою 17,44 г і драхми по 4,36 г. Крім Аттики, вона поширилась на Сицилію і Африканське узбережжя і стає за часів Олександра Македонського основною. На аверсі афінських монет зображувалась голова богині Афіни, а на реверсі–сова. З 336 р. до н.е. на срібних монетах Олександра Македонського на аверсі зображався його покровитель Геракл у лев’ячій шкурі, а на реверсі – Зевс на троні. Ця монетна система зникла повністю після завоювання Греції Римом. Одна антична драхма стала дорівнювати одному динарію.

Згадані монетні системи цікаві тим, що їх монети можна знайти на території України, особливо на півдні, а грецькі міста Північного Причорномор’я не тільки використовували їх, але ще й карбували подібні монети, зокрема в Олівії та Херсонесі. Про це свідчать археологічні розкопки і монетні скарби. У Стародавній Греції, крім електрових, золотих і срібних монет, випускалися також мідні, які мали назву халк і лепта. Тому існує приказка з тих часів про невеликий внесок в якусь справу:,,Внести свою лепту”.

До античних монетних систем належать також римська, у якій значну роль відігравала мідь, хоча у Південній Італії у свій час були поширені грецькі монети і карбувались власні срібні статери вагою 6,82 г.

Перші римські монети з явились близько 338 р. до н. е. і мали вигляд великих кружалець, вилитих із міді або бронзи. Найбільша монета номіналом в 1 асс важила 272,88 г та поділялась як торговий фунт на 12 унцій. На аверсі асса зображувався дволикий бог Янус. Менші номінали мали назви семіс (6 унцій), трієнь (4), квадрант (3), секстант (2), унція. На аверсах цих монет зображувались відповідно голови Юпітера, Мінерви, Геракла, Гермеса, Роми. На реверсі всіх монет зображувався ніс корабля.

За реформою 169 р. до н.е. в Римі стали карбувати срібний динарій, який дорівнював 10 ассам і важив 4,55 г. Крім динарія, ще випускали вікторіант (7,5 асса), квінарій (5), сестерцій (2,5). Вага динарія поступово зменшувалась, як наслідок кризи економіки, і в 217 р. до н.е. становила 3.9 г.

Пізніше у реформаторські часи імператора Августа (30 р. до н.е.-14 р. н.е.), грошовий обіг набув такого вигляду: золота монета вагою 8,19 г. 1аурес = 25 динаріям = 100 сестерціям =200 дупондіям = 400 сиклям. Фінансова криза ІІІ ст.. н.е., що охопила Римську Імперію, призвела до остаточного знецінення динарія, а спроба запровадити нову монету були невдалими. На землях України римські монети, які належать до І і ІІ століть, зустрічаються досить часто у різних скарбах і знахідках, а монети ІІІ-V ст. н.е., особливо динарії, часто трапляються всюди, крім Східної України.

Монетні системи Західної Європи. У періодизації монетних систем Західної Європи виділяють шість періодів, а саме:

1. Найдавніший (476 р. – кінець VIII ст..), тобто від падіння Західної Римської імперії до завершення процесу феодалізації.

2. Перший середньовічний (762 р. –1252 р.) – від початку карбування монет меровінгами та в інших державах і до запровадження у грошовому обігу Європи золотих дукатів, флоринів, гульденів, червінців та інших золотих монет.

3. Другий середньовічний (1252р. –1450 р.) – панування у грошовому обігу золотих монет.

4. Відродження (1450–1600р.) – випуск монет високої художньої майстерності із зображенням античного життя та античної міфології.

5. Новий період (XVI – початок XX ст..) – уніфікація монет різних держав, запровадження регулярного карбування монет та випуску паперових грошей. Створення каталогів та колекцій.

6. Новітній ( з початку XX ст.) – вилучення з обігу монет із дорогоцінних металів та випуск монет і паперових грошей кожною державою.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1764. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия